Справа № 1115/1-97/2012
25 липня 2012 рокум. Новомиргород
Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Орендовського В.А.
при секретарі Добровольській О.В.,
за участю прокурора Невмитого О.Ю.,
підсудного ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Новомиргороді кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Стаханов, Ворошиловградської області, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, непрацюючого, проживаючого у АДРЕСА_1, раніше судимого 26.01.2012 року Новомиргородським районним судом за ст.186 ч.1 КК України до покарання у вигляді громадських робіт на строк 150 годин,
у скоєні злочину, передбаченого ст. 389 ч.2 КК України,-
ОСОБА_1 був засуджений вироком Новомиргородського районного суду від 26.01.2012 р. за ст.186 ч.1 КК України до покарання у вигляді громадських робіт на строк 150 годин. 16 лютого 2012 року він був викликаний до кримінально-виконавчої інспекції в Новомиргородському районі, де йому під підпис були роз'яснені умови та порядок відбування покарання у вигляді громадських робіт, а також наслідки, які наступають у разі їх невиконання, у тому числі і те, що у разі ухилення від відбування покарання, на підставі ч.2 ст. 389 КК України може бути притягнутий до кримінальної відповідальності. 16.02.2012 року ОСОБА_1 інспекцією було видано направлення для відбування громадських робіт до Туріянської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області. ОСОБА_1 приступив до відбування громадських робіт з 17 лютого 2012 року і протягом лютого 2012 р. відпрацював 9 днів по 4 години, що складає 36 годин. У подальшому, зокрема у березні 2012 року ОСОБА_1 без будь-яких поважних причин умисно ухилився від покарання у вигляді громадських робіт та кількість невідпрацьованого ним покарання становить 114 (сто чотирнадцять) годин.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченому ст. 389 ч.2 КК України, визнав повністю, та показав, що дійсно був засуджений вироком Новомиргородського районного суду від 26.01.2012 р. за ст. 186 ч.1 КК України до покарання у вигляді громадських робіт на строк 150 годин. 16 лютого 2012 року він був викликаний до кримінально-виконавчої інспекції в Новомиргородському районі, де йому під підпис були роз'яснені умови та порядок відбування покарання у вигляді громадських робіт, а також наслідки, які наступають у разі їх невиконання. Цього ж дня йому інспекцією було видано направлення для відбування громадських робіт до Туріянської сільської ради Новомиргородського району, де він проживає. 17.02.2012 р. він прибув відбувати громадські роботи до сільської ради, де було закріплено за ним відповідальну особу та проведено інструктаж з техніки безпеки, розроблено графік відбування покарання. Він відпрацював 9 днів по 4 години, що всього складає 36 годин. У березні він перестав працювати, ніяких поважних причин того, що він не виконав покарання у нього немає. Про причини невідбуття покарання до Туріянської сільської ради Новомиргородського району та кримінально-виконавчої інспекції не повідомляв.
Дослідивши докази у відповідності з вимогами ст.299 ч.3 КПК України, оскільки як підсудний, так й інші учасники судового розгляду не оспорюють фактичні обставини справи, суд вважає, що дії підсудного правильно кваліфіковані за ст.389 ч.2 КК України, так як він вчинив ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання.
При призначенні міри покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання.
Підсудний вчинив злочин невеликої тяжкості, раніше судимий за умисний корисливий злочин, за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, одружений.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_1 - є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання підсудного, суд не вбачає.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає за доцільне призначити підсудному покарання у виді арешту, яке з урахуванням тяжкості злочину та пом'якшуючих покарання обставин повинно бути мінімальним згідно санкції статті 389 ч.2 КК України. Також у відповідності до ст.71 КК України до призначеного підсудному покарання за новий злочин необхідно частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком суду, застосувавши правила складання покарань, передбачені ст.72 ч.1 п.4 КК України, згідно з якими одному дню арешту відповідають вісім годин громадських робіт.
З метою вжиття заходів для забезпечення виконання вироку суд вважає за доцільне змінити запобіжний захід щодо ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу з підписки про невиїзд на взяття під варту.
Керуючись ст. ст. 321-324 КПК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 389 ч.2 КК України, та призначити йому покарання у виді арешту на строк 1 місяць.
На підставі ст.ст.71, 72 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання, призначеного вироком Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 26 січня 2012 року, остаточно ОСОБА_1 призначити покарання у виді арешту на строк 1 місяць 10 днів.
Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту, взявши ОСОБА_1 під варту у залі судового засідання. Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту затримання засудженого, тобто з 25 липня 2012 року.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області через Новомиргородський районний суд Кіровоградської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя В. А. Орендовський