"01" серпня 2012 р. м. Київ К-1922/10
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську (далі -ДПІ)
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04.11.2008
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.02.2009
у справі № 2а-7790/08
за позовом ДПІ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськ-Енергомонтаж" (далі -Товариство)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - державного реєстратора управління Державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради
про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
ДПІ звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом про визнання недійсним запису від 08.08.2006 за номером 1 382 210 200000 09270 про державну реєстрацію Товариства та припинення юридичної особи відповідача.
Постановою названого суду від 04.11.2008, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.02.2009, у позові відмовлено з мотивів відсутності у податкового органу повноважень на звернення з цими позовними вимогами з підстав, вказаних у позові.
У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати оскаржувані рішення попередніх інстанцій та повністю задовольнити позов, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що право податкового органу на звернення до суду з позовом про скасування державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, передбачене пунктом 17 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», не обмежено будь-якими додатковими підставами.
З огляду на нез'явлення у судове засідання представників сторін (яких було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання) справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до пункту 2 частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги ДПІ з урахуванням такого.
Попередніми судовими інстанціями під час розгляду справи встановлено, що фактичною підставою для звернення позивача до суду з даним позовом стало те, що Риндін Олександр Вікторович, який є керівником та єдиним учасником Товариства, не має ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності відповідача, про факт реєстрації якого йому взагалі відомо не було; актом ДПІ від 14.02.2008 засвідчено відсутність Товариства за місцем його реєстрації.
Частиною другою статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»визначено вичерпний перелік підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з її банкрутством, якими є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»до функцій органів державної податкової служби належить контроль за своєчасністю подання платниками податків податкових звітів, декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів.
З огляду на те, що компетенція органів державної податкової служби поширюється саме на відносини у сфері оподаткування, то передбачене пунктом 17 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»право органів державної податкової служби звертатися до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності слід розглядати у розрізі виконання цими органами функцій на реалізацію своєї владної компетенції.
Враховуючи наведене, органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про припинення суб'єктів господарювання не в усіх випадках, визначених статтею 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», а лише у разі, якщо підставою позову є неподання таким суб'єктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством, або ж у випадку здійснення діяльності, безпосередньо спрямованої на ухилення від оподаткування.
В даному разі податковою інспекцією не наведено доводів щодо здійснення відповідачем діяльності, безпосередньо спрямованої на ухилення від оподаткування. Як на підставу позовних вимог позивач послався на порушення закону, допущені при створенні юридичної особи відповідача, які не можна усунути.
За змістом пункту 2 частини першої статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом, а частиною другою цієї ж статті Кодексу обумовлено, що вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, а також учасником юридичної особи.
Таким чином, позивача не можна визнати особою, наділеною повноваженнями щодо ініціації припинення юридичної особи з підстав визнання недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, що виключає можливість задоволення цих позовних вимог.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі - КАС) державні органи можуть звертатися до адміністративних судів з позовними вимогами лише у випадках, встановлених законом.
Статтею 104 КАС також передбачено, що суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.
При цьому пунктом частини четвертої статті 50 КАС встановлено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
У свою чергу, Законом України «Про державну податкову службу в Україні», а також іншими законодавчими актами, не передбачено право органів державної податкової служби на звернення із позовами про визнання недійсним запису про державну реєстрацію з будь-яких підстав.
Враховуючи наведене, позовні вимоги ДПІ про визнання недійсним запису про державну реєстрацію не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
А відтак провадження у справі за вимогами ДПІ про визнання недійсним запису про державну реєстрацію Товариства підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську задовольнити частково.
2. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04.11.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.02.2009 у справі № 2а-7790/08 скасувати в частині відмови у задоволенні позову щодо визнання недійсним запису від 08.08.2006 за номером 1 382 210 200000 09270 про державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськ-Енергомонтаж".
У цій частині провадження у справі закрити.
3. В решті постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04.11.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.02.2009 у справі № 2а-7790/08 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді:І.О. Бухтіярова
І.В. Приходько
Суддя М.І. Костенко