"01" серпня 2012 р. м. Київ К-27060/10
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,
при секретарі Сватко А.О.,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі -ДПІ)
на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2009
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2010
у справі № 2а-9682/09/2670
за позовом відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»(далі -Товариство)
до ДПІ
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Судове засідання проведено за участю представників:
позивача - Приходько О.Я.,
відповідача -Магер О.В.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2010, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 27.07.2009 № 0002052301/0 та від 27.07.2009 № 0002042301/0. У прийнятті цих судових актів попередні інстанції виходили з правомірності формування платником податкового кредиту за операціями з поставки послуг з видобутку природного газу та з його переробки з огляду на недоведеність податковим органом фіктивності цих операцій та використання їх результатів у неоподатковуваних операціях платника.
У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати прийняті у справі рішення попередніх інстанцій та відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає про відсутність доказів наявності природного газу як результату виконання спірних підрядних робіт, тоді як суб'єктний склад договорів, якими опосередкувалися спірні операції, свідчить про збіг виконавця та кредитора в одній особі. Крім того, за висновком податкової інспекції, відсутність у платника спеціального дозволу на користування надрами виключає такого платника з кола суб'єктів сплати збору за геологорозвідувальні роботи, плати за користування надрами та рентної плати за природний газ і газовий конденсат, та, відповідно, позбавляє такого платника права на врахування витрат на оплату цих платежів під час визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток.
У запереченні на касаційну скаргу Товариство зазначає про правильність та обґрунтованість висновків попередніх інстанцій та просить залишити оскаржувані рішення без змін, а скаргу -без задоволення.
Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ДПІ з урахуванням такого.
Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що 14.09.1995 Полтавським нафтогазовидобувним управлінням «Полтаванафтогаз»Товариства та компанією Carpatsky Petroleum Corporation (США) було укладено Договір № 410/95 про спільну діяльність (далі -Договір № 410/95) з метою розвідки та експлуатації Рудівсько-Червонозаводського газоконденсатного родовища. За наслідками проведення ДПІ планової виїзної документальної перевірки Договору № 410/95 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 31.03.2009, оформленої актом від 15.07.2009 № 1433/23-01/403739512, податковим органом було визначено цьому платникові суму завищення бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2009 року в розмірі 81963 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 27.07.2009 № 0002042301/0 та донараховано податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 1 007 418 грн. (у тому числі 671 612 грн. за основним платежем та 335 806 грн. з штрафними санкціями) згідно з податковим повідомленням-рішенням від 27.07.2009 № 0002052301/0.
Підставою для прийняття названих рішень став висновок контролюючого органу про безпідставне включення Договором № 410/95 до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених НГВУ «Полтаванафтогаз»Товариства у складі вартості робіт з видобутку природного газу та газового конденсату та з підготовки природного газу в рамках виконання договорів на надання цих послуг. Виключаючи відповідні суми ПДВ з податкового кредиту Договору № 410/95, податковий орган виходив з відсутності доказів на підтвердження фактичної наявності у платника природного газу за наслідками виконання спірних робіт з огляду на відсутність будь-яких документів на підтвердження зберігання газу, його транспортування, подальшої реалізації.
Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 названого Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті Закону встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Отже, за змістом наведених норм наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту та права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.
Відповідно, необґрунтована податкова вигода характеризується, зокрема, відсутністю фактичного виконання господарських операцій (їх реальності), здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту.
Однак у розглядуваній справі існування відповідних обставин податковим органом не доведено.
Попередні судові інстанції на підставі досліджених у справі доказів встановили, що газ в об'ємі 137 919,141 тис. куб.м, видобутий Договором № 410/95, надійшов до газотранспортної системи України, що підтверджується, зокрема, листом ДП «Укртрансгаз»від 23.06.2009 № 6795/64-004. А відтак доводи податкового органу про відсутність доказів транспортування видобутого та підготовленого природного газу платникові та подальшого зберігання цього газу не можуть вважатися достатньою підставою для висновку про фіктивність спірних операцій з поставки Договору № 410/95 послуг з видобутку природного газу та газового конденсату та з підготовки природного газу.
Посилання ДПІ на відсутність у платника спеціального дозволу на користування надрами на обґрунтування висновку про незаконність включення до валових витрат витрат на сплату збору за геологорозвідувальні роботи, плати за користування надрами та рентної плати за природний газ і газовий конденсат не можуть бути взяті до уваги Вищим адміністративним судом України, позаяк питання правильності формування Товариством бази та об'єкта оподаткування податку на прибуток не є предметом цього спору.
Інші доводи касаційної скарги відтворюють позицію податкового органу по справі, не спростовують висновків попередніх інстанцій та спрямовані на переоцінку вже досліджених та оцінених судами обставин та матеріалів справи, що перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
За таких обставин, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
1. Касаційну державної податкової інспекції у м. Полтаві залишити без задоволення.
2. Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2010 у справі № 2а-9682/09/2670 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді:І.О. Бухтіярова
І.В. Приходько
Суддя М.І. Костенко