"24" липня 2012 р. м. Київ К/9991/10769/12
Вищий адміністративний суд України колегією суддів у складі
Бим М.Є., Гашицького О.В. (суддя-доповідач), Горбатюка С.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Ленінського районного відділу Вінницького МУ Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області (далі -Відділ ВС) до ОСОБА_4 про адміністративне затримання та примусове тримання, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2012 року,
встановив:
У поданій до суду в грудні 2011 року позовній заяві Відділ ВС просив про адміністративне затримання відповідача на термін до одного року з триманням його у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України. Зазначав, що відповідач, який перебуває нелегально на території України, назвав себе ОСОБА_4, з його слів є громадянином Сомалі, прибув через територію Російської Федерації, після чого умисно знищив свої паспортні документи. Вимогу про адміністративне затримання відповідача вмотивовано необхідністю його документування і вирішення питання щодо видворення позивача за межі України.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2012 року, позов задоволено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати їхні рішення й ухвалити нове -про відмову в задоволенні позову.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у касаційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.
Відповідно до положень частин дев'ятої статті 32 Закону України від 4 серпня 1994 року № 3929-ХІІ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»(був чинним на час розгляду справи в суді першої інстанції) іноземці, затримані за незаконне перебування на території України, у тому числі перебування за чужими, підробленими, зіпсованими або такими, що не відповідають встановленому зразку, візою (дозволом), паспортним документом) чи без документів, розміщуються за рішенням адміністративного суду в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з регламентованим внутрішнім розпорядком на період, необхідний для підготовки їх видворення за межі України у примусовому порядку, але не більш як дванадцять місяців.
Із матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції розглянуто цю справу за участю відповідача, який підтвердив наведені позивачем обставини, дав належну правову оцінку встановленим обставинам справи, і відповідно до положень чинного законодавства вирішив справу з ухваленням умотивованого судового рішення.
Апеляційний суд, перевіривши відповідно до положень КАС правильність рішення суду першої інстанції, вмотивовано відхилив доводи відповідача, викладені в його апеляційній скарзі, та залишив це судове рішення без змін. У касаційній скарзі відповідачем наведено ті ж доводи.
Відповідно до вимог статті 220 КАС суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або/та вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Із матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судами норм матеріального права. Також відсутні підстави для висновку, що судами порушено норми процесуального права.
Керуючись статтями 220, 222-224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
ухвалив:
Залишити касаційну скаргу ОСОБА_4 без задоволення, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2012 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі. Чинним процесуальним законом не передбачена можливість оскарження цього судового рішення, яке може бути переглянуто Верховним Судом України відповідно до положень статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України),
Судді
Суддя О.В. Гашицький