"12" липня 2012 р. м. Київ К-27622/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Костенка М.І., Приходько І.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 липня 2008р.
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2010р.
у справі №2а-6120/08
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Афіна-Паллада» (надалі -ТОВ «Афіна-Паллада»)
до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси (надалі -ДПІ у Приморському районі м. Одеси)
про визнання протиправними дій, визнання нечинними та скасування податкових повідомлень рішень, -
встановив:
У серпні 2008р. позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, поставлено питання про визнання нечинним та скасування податкового-повідомлення рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 08.04.2008р. №0019322310/2.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 липня 2008р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2010р., позов було задоволено. Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 08.04.2008р. №0019322310/2. Судовий збір стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанції відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом була проведена комплексна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ «Афіна-Паллада»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 30.06.2007р., про що складено акт від 09.10.2007р. № 9008/23-10/33140183.
Висновками зазначеного акта, зокрема, вказано, що в перевірений період позивачем порушено вимоги п.п.5.2.1 п.5.2., п.п.5.3.9 п. 5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження оподатковуваного прибутку підприємства на 366760грн. А саме, встановлено, що позивачем до складу валових витрат звітних періодів, за які проводилась перевірка, було включено вартість транспортно-експедиційних послуг на суму 366760грн., отриманих від ПП «Анте»за договором, який не відповідає вимогам ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»(не зазначено вид та найменування вантажу, пункти відправлення та призначення) та не надано належних товарно-транспортних документів на підтвердження факту перевезення вантажів).
На підставі вище зазначено акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.11.2007р. №0019322310/0 про сплату зобов'язання з податку на прибуток в сумі 91690,00грн. та штрафних санкцій в сумі 45845,00грн.
В порядку апеляційного узгодження скарги платника податку залишені без задоволення та прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.04.2008р. №0019322310/2, в якому сума зобов'язання залишена без змін.
Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на прибуток валових витрат, регулюються ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Так, відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому, неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах (пункт 1.32 статті 1 цього Закону).
П.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього ж Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.
Таким чином, правильність формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. У протилежному випадку відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток за рахунок валових витрат.
При чому, згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не відносяться до складу валових витрат будь-які витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач здійснює оптову торгівлю фруктами та овочами, які придбаває у нерезидентів, що підтверджується наданими представником позивача копіями контрактів від 15.01.2006р. №15/05, від 15.03.2006р. №15/06, укладеними між Компанією TEX LLC»(США - продавець) та ТОВ «Афіна-Паллада»(Україна - покупець).
Також, 11.07.2005р. між ТОВ «Афіна-Паллада»(Замовник) та Приватним підприємством «Анте»(Експедитор) був укладений договір №ТЕО-1 про транспортно-експедиторське обслуговування та відповідні додаткові угоди до нього, за умовами якого Замовник доручає, а Експедитор приймає на себе зобов'язання по здійсненню внутрішньо-портового транспортно-експедиторського обслуговування імпортних вантажів Замовника
Так, на підтвердження виконання вказаного вище договору матеріали справи містять засвідчені копії первинних документів, а саме: податкових накладних, актів здачі-приймання робіт (надання послуг), які засвідчують реальність отриманих позивачем послуг та підтверджують обґрунтованість віднесення понесених позивачем витрат до складу валових витрат підприємства позивача.
Таким чином, з огляду на те, що в ході судового розгляду справи суб'єктом владних повноважень не надано належних доказів на обґрунтування правомірності прийнятого рішення, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволенні позовних вимог.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.
Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси -залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 липня 2008 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________ М.І. Костенко
___________________ І.В. Приходько
Суддя Н.Є. Маринчак