"31" липня 2012 р. м. Київ К/9991/74153/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
головуючого -судді Леонтович К.Г.,
суддів: Галицького О.В., Гончар Л.Я.,
секретаря Наумця О.В.,
за участю представників Харківської обласної митниці - Іванова С.В.,
Державної митної служби України - Трофименко М.Є.,
розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Харківської обласної митниці па постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року у справі № 2а-785/11/2070 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська пивна компанія-Холод" до Харківської обласної митниці, Державної митної служби України, третя особа головне управління Державного казначейства України у Харківській області про скасування рішення та стягнення суми, -
У січні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Харківська пивна компанія-Холод" звернулося в суд, урахуванням уточнених позовних вимог, з позовом до Харківської обласної митниці, Державної митної служби України, третя особа головне управління Державного казначейства України у Харківській області, в якому просило скасувати рішення Харківської митниці №800000006/2010/001307/2 від 23.04.2010р. про визначення митної вартості товарів; стягнути з ГУДКУ у Харківській області переплачені кошти з податку на додану вартість у розмірі 177781,86 грн..
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем надані відповідні документи, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору, однак, відповідач безпідставно прийняв рішення про визначення митної вартості товару за 6 методом, що стало підставою для зайвої сплати податку на додану вартість.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року, позовні вимоги задоволені. Скасоване рішення Харківської митниці про визнання митної вартості товарів № 800000006/2010/001307/2 від 23.04.2010; стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська пивна компанія-Холод" переплачені платежі в сумі 177781,86 грн..
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції Харківська обласна митниця звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, залишити адміністративний позов без розгляду.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Харківська пивна компанія-Холод" на підставі зовнішньоекономічного контракту від 22.02.2010 року із ЗАТ "Фотон" для митного оформлення товару ( стіл та лавки з металевим каркасом) були подані ВМД: № 800000013/0/222076 від 07.04.2010р., № 800000013/0/222189 від 09.04.2010р., №800000013/0/222263 від 13.04.2010р., № 800000013/0/222347 від 15.04.2010р. та товаросупровідні документи з визначенням митної вартості товару за контрактом. Заявлена позивачем митна вартість товарів по ВМД № 800000013/2010/222499 від 21.04.2010 р. становила: стіл з металевим каркасом 2,48 дол.США/кг., лавка з металевим каркасом 1,91 дол.США/кг.
Під час здійснення митного контролю наданих до митного оформлення товарів та документів спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками і у митного органу виникли сумніви у щодо заявленої митної вартості.
У зв'язку з цим був направлений запит у відділ контролю митної вартості, з метою перевірки правильності визначення митної вартості товару. Під час розгляду запиту Харківською обласною митницею була здійснена процедура консультацій з декларантом, в ході якої було запропоновано надати до митниці додаткові документи, з переліком яких декларант був ознайомлений під підпис 21.04.2010р., про що свідчить підпис на зворотному боці декларації митної вартості.
На виконання вказаної пропозиції митного органу декларантом було передано відповідачу ВМД країни експорту, Паспорт якості на "стіл з металевим каркасом до пивного гарнітуру", Паспорт якості на "Лавка з металевим каркасом до пивного гарнітуру", Контракт № 012 від 22.02.2010 року разом зі специфікаціями, Облікова картка № 180000/2/08/00054, товарні накладні, Калькуляції ціни товару стіл з металевим каркасом до пивного гарнітуру, лавки з металевим каркасом до пивного гарнітуру, Сертифікати походження, виданими Пензінською обласною ТПП, № RUUA0060000431 від 16.04.2010р. № RUUA0060000444 від 21.04.2010р., № RUUA0060000459 від 23.04.2010р., довідка про транспортні витрати, калькуляцію транспортних витрат, Договір про транспортні послуги № 30, Договір про експедиційне обслуговування № 1004/1АП.
Харківською митницею прийняте рішення про визначення митної вартості № 800000006/2010/001307/2 від 23.04.2010р. за ВМД № 800000013/2010/222499 від 21.04.2010 р. з визначенням митної вартості товару за 6 (резервним) методом визначивши митну вартість столу з металевим каркасом 6,38 дол. США/кг та лавки та 2,93 дол.США/кг.
За листами позивача товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов'язання з митною вартістю товарів, визначеною Харківською митницею, з подальшою можливістю підтвердити заявлену позивачем митну вартість.
При цьому суди попередніх інстанцій послалися на ті обставини, що позивачем у зв'язку із ввезенням на митну територію України товару за ВМД №№ 800000013/0/222076 від 07.04.2010р., 800000013/0/222189 від 09.04.2010р., 800000013/0/222263 від 13.04.2010р., 800000013/0/222347 від 15.04.2010р. була додатково сплачена сума ПДВ у розмірі 177781.86грн., у зв'язку митним оформлення на підставі рішення Харківської митниці про визначення митної вартості № 800000006/2010/001307/2 від 23.04.2010р.
Суди першої та апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, послалися на ті обставини, що позивачем надані необхідні документи, які підтверджували заявлену митну вартість товару, тому у відповідача не було підстав приймати оскаржуване рішення про визначення митної вартості товару за 6 методом, оскільки ВМД №№ 800000013/0/222076 від 07.04.2010р., 800000013/0/222189 від 09.04.2010р., 800000013/0/222263 від 13.04.2010р., 800000013/0/222347 від 15.04.2010р. була додатково сплачена сума ПДВ у розмірі 177781.86грн., у зв'язку митним оформлення на підставі рішення Харківської митниці про визначення митної вартості № 800000006/2010/001307/2 від 23.04.2010р., то підлягає стягненню і надмірно сплачені суми ПДВ.
Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.
Згідно обставин справи позивачем оскаржується рішення митного органу про визначення митної вартості товару №800000006/2010/001307/2 від 23.04.2010р. винесеного щодо ВМД № 800000013/2010/222499, за якою відповідачем витребовувалися додаткові документи про що мається відповідна відмітка декларанта про ознайомлення та прохання видати рішення без відмітки щодо надання будь-яких витребуваних додаткових документів (т.1 а.с.165). Судами не ставилося під сумнів щодо необхідності витребування митницею додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Судами встановлено, що частина витребуваних документів декларантом була надана, однак, які із витребуваних документів не надані судами не встановлені, зокрема, бухгалтерські документи т.і., які додатково витребовувалися. Судам попередніх інстанцій необхідно встановити, які документи надавалися та які додаткові затребовувалися при подачі саме ВМД № 800000013/2010/222499 від 21.04.2010 р., по якій прийняте оскаржуване рішення про визначення митної вартості товару. Крім того, встановлено, що з декларантом проводилися консультації, про що мається відмітка, при цьому декларант без відповідних пояснень звернувся до митного органу про видачу рішення. В спірному рішенні відповідач мотивував неможливість застосування попередніх 2-5 методів, однак, суди не перевірили їх обґрунтованість. Не перевірені судами попередніх інстанцій, за наявності випуску товару у вільний обіг за заявою позивача, чи надавалися у встановлений період позивачем документи підтвердження митної вартості, чи звертався позивач з відповідними заявами до митниці про визначення митної вартості товару за ціною договору.
Крім того, позивач в позовних вимогах посилався на надмірну сплату ПДВ на підставі рішення про визначення митної вартості товару від 23.04.2010р., посилаючись при цьому на ВМД:№800000013/0/222076 від 07.04.2010р.,№800000013/0/222189 від 09.04.2010р., №800000013/0/222263 від 13.04.2010р., №800000013/0/222347 від 15.04.2010р, які подавалися для митного оформлення раніше, тобто до дати прийняття спірного рішення, судами не встановлено, коли за вказаними ВМД пройшло митне оформлення, ким і як визначалася митна вартість товару та які дії вчинялися митними органами при визначенні митної вартості товару за вказаними ВМД. В матеріалах справи відсутні відповідні документи, які підтверджували б сплату ПДВ саме у вказаній позивачем сумі. Разом з тим, позивач посилався на ВМД від 23.04.2010 р., від 26.04.2010 р. та від 29.04.2010 р., які судами попередніх інстанцій не досліджувалися і яким не надано відповідної юридичної оцінки.
Крім того, не перевірені доводи відповідача щодо пропуску строку на звернення до суду з вказаним позовом у зв'язку зі зміною процесуального законодавства, зокрема ст.99 КАС України, яка встановлює строки звернення з позовами даної категорії. При цьому, колегія суддів зазначає, що процесуальне законодавство зворотної дії у його застосуванні не має. Для перевірки доводів відповідача необхідно встановити, коли позивач отримав відповідь чи рішення відповідного митного органу щодо оскаржуваного рішення про визначення митної вартості товару, в даному випадку необхідно встановити не наявність поштового повідомлення про вручення, а вияснити чи мало місце отримання позивачем відповідної відповіді чи рішення. Висновки суду першої інстанції в цій частині апеляційним судом не перевірялися, хоча вони оскаржувалися відповідачем.
З урахуванням вищенаведеного судами першої та апеляційної інстанцій не з'ясовані обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення та не дають можливості суду касаційної інстанції визначитися в правильності правової оцінки обставин у справі, як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, що являється порушенням ст.ст.159, 195 КАС України.
При встановленні наведених фактів судами першої та апеляційної інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, які призвели до необґрунтованого прийняття судових рішень і не можуть бути перевірені та усунуті судом касаційної інстанції.
Суди першої і апеляційної інстанцій не встановили фактичних обставин справи, що не дає можливості суду касаційної інстанції визначитися у правильності висновків судів першої чи апеляційної інстанцій.
Відповідно до ст. 227 КАС України підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.
За таких обставин доводи касаційної скарги спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанції, а касаційна скарга підлягає частковому задоволенню із скасуванням рішень судів першої і апеляційної інстанції та направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу Харківської обласної митниці задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Судді: