06 липня 2012 р. 2а/0470/6982/12
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Потолова Г.В., розглянувши адміністративний позов Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Державної податкової служби у Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення,
Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська ДПС у Дніпропетровській області від 07.06.2012р. №0000371711, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності на 26637грн.62коп, та застосовано штрафні санкції у розмірі 6659грн.40коп.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, в порушення п.2 п.3 ч.1 цієї статті, у позовній заяві не зазначено адреси електронної пошти, відповідно, позивача та відповідача, або посилання на їх відсутність, оскільки ці реквізити можуть бути потрібні суду для здійснення термінових викликів чи повідомлень, з'ясування причин неприбуття до суду.
Так, частина 2 статті 48 КАС України, передбачає, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичними особами до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Пунктом 1 ч.1. ст.107 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Так, в матеріалах адміністративного позову відсутні докази наявності адміністративної процесуальної дієздатності позивача, згідно ч.2 ст.48 КАС України, що є порушенням ч.4 ст.106 КАС України.
Відповідно до ч.3 ст.106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Так, 01.11.2011р. набрав чинності Закону України «Про судовий збір», відповідно до приписів якого судовий збір у відповідному розмірі сплачується як за вимоги немайнового так і майнового характеру.
У відповідності до пп. 17 п.3 ч.2 ст.4 цього Закону судовий збір сплачується в тому числі за вимогами як майнового і немайнового характеру.
При цьому, згідно листа Вищого адміністративного суду України від 18.01.2012р. №165/11/13-12 адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.
Тобто, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача -суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.
Таким чином, в даному випадку, позовні вимоги мають майновий характер.
Отже, при подачі позовної заяви судовий збір сплачено позивачем в сумі 32,19грн., тобто за вимоги немайнового характеру (але не у відповідному розмірі).
В порушення приписів зазначеного Закону України та ч.3 ст.106 КАС України позивачем не надано доказів про сплату судового збору у відповідному розмірі станом на час звернення до суду (03.07.2012р.).
Одночасно, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що порядок розподілу судових витрат визначений ст.94 КАС України.
У відповідності до ч.2 ст.106 КАС України, а саме, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
Так, позивач не надає жодних доказів щодо звернення зі скаргою з оспорюваних питань до відповідача та не наводить підстав щодо незвернення.
Одночасно, суд звертає увагу на те, що додані до позовної заяви документи не можна вважати доказами у розумінні ст.ст.69-70 КАС України, оскільки вони не засвідчені належним чином, а в тексті позовної заяви відсутнє посилання про надання їх оригіналів у судовому засіданні
Суд звертає увагу, що з врахуванням приписів ст.106 КАС України позовна заява повинна відповідати вимогам ст.105 КАС України.
За викладених обставин, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви з урахуванням ст.ст.106, 108 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.106, 108, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Державної податкової служби у Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, залишити без руху.
Позивачеві в строк до 31 серпня 2012 р. усунути визначені недоліки позовної заяви шляхом надання відповідних документів.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали, виготовленої у повному обсязі.
Суддя Г.В. Потолова