09 лютого 2012 р. Справа № 2а/0470/8356/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПотолової Г. В. .
при секретаріКузнецові С.М.
за участю: представника позивача -Шевченка О.В.
представника відповідача -Шагана О.А.
третьої особи -Міхнюк Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовомм Приватне підприємство "СТД Агро" до Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Аверс-груп»про скасування постанови ВДВС та зобов'язання вчинити певні дії,
Приватне підприємство «СТД Агро»звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовними вимогами про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №27062078 від 14.06.2011р. та зобов'язання державного виконавця Шаган О.А. Амур-Нижньодніпровського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження №27062078, щодо виконання напису №2101 від 11.05.2011р. приватного нотаріуса Кучмій Н.В. Дніпропетровського нотаріального округу.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує, просить задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує, посилається на законодавчі підставі своїх дій та діяльність межах наданих повноважень, просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, повністю підтримує доводи та пояснення відповідача.
При розгляді даного позову суд виходить з наступного.
З урахуванням положень цивільного та господарського процесуальних законів розгляд спорів щодо рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби при виконанні рішень судів різних юрисдикцій у виконавчих провадженнях належить до юрисдикції адміністративних судів лише в разі розгляду спорів щодо дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, які провадяться державним виконавцем з метою виконання виконавчого провадження.
З урахуванням того, що чинним законодавством не встановлено іншого порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, ухвалених (вчинених) під час примусового виконання виконавчих написів нотаріуса, такі справи теж належать до юрисдикції адміністративних судів.
За змістом частини першої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
При цьому враховано позицію Вищого адміністративного суду України, викладену у листі №1276/10/13-09 від 28.09.2009 р. та у Пленумі №3 від 13.12.2010р.
Отже, даний позов підсудний саме суду адміністративної юрисдикції.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем саме у позовній заяві зазначено, що згідно виконавчого напису №2101 від 11.05.2011р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кучмій Н.В., запропоновано повернути від Приватного підприємства «СТД Агро»на користь ТОВ «Лізингова компанія «Аврс-Груп», майно: Комбайн Case 7088 сер. ¹Y9G000683, 2009р.в. в комплекті з жаткою зерновою Case2020.25 ft сер.Y9ZL50468, 2009р.в. вартістю 1870330грн.38коп., Комбайн New Holland CX 8080 сер.№311560023, 2008 р.в. в комплексі з жаткою зерновою сер. №309892074, 2008р.в. (далі -майно) вартістю 2026258грн.00коп. загальною вартістю 3896587грн.00коп., що було передано в користування на умовах фінансового лізингу за договором №63Ф-09 укладеним 01.07.2009р., за невиплачену в строк до 20.12.2010р. заборгованість у розмірі 2270446грн.11коп. Строк, за який провадиться стягнення з 21.12.2010р. по 11.05.2011р. (а.с.62).
Так, 09.06.2011р. ТОВ «ЛК «Аверс-Груп»подана до Амур-Нижньодніпровського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції заява про прийняття на примусове виконання виконавчого напису №2101 від 11.05.2011р., а також зазначено, що за інформацією, якою володіє стягувач, вказане майно знаходиться за адресою: 49021, м.Дніпропетровськ, вул.Берегова, 210 на території Дніпропетровського АТП 11228, до заяви були додані: договір фінансового лізингу №63Ф-09 від 01.07.2009р., додатки №1, №2 та №3 до зазначеного договору (а.с.61).
14.06.2011р. в порядку ст.24 Закону України «Про виконавче провадження»постановою державного виконавця Амур-Нижньодніпровського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції Шаган О.А. відкрито виконавче провадження №27062078 за зазначеним виконавчим написом. При цьому згідно постанови адресою боржника зазначено: Дніпропетровська обл., Верхньодніпровський р-н, м.Верхівцеве, вул.Нова, 52Б, адресою стягувача -м.Дніпропетровськ, вул.Собінова,1 (а.с.62).
Не погоджуючись з винесеною постановою про відкриття виконавчого провадження від 14.06.2011р., позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що всупереч ст.20 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ відкрито виконавче провадження не за місцезнаходженням боржника чи майна, оскільки юридичною та фактичною адресою ПП «СТД Агро»є Дніпропетровська обл., Верхньодніпровський р-н, м.Верхівцеве, вул.Нова, 52Б за цією ж адресою знаходиться і майно, на яке звернено стягнення за виконавчим написом нотаріуса; що є підставою згідно ст.26 Закону України «Про виконавче провадження»для відмови у відкритті виконавчого провадження.
Тобто, на думку позивача підприємство, яке є боржником, знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., Верхньодніпровський р-н, м.Верхівцеве, вул.Нова, 52Б. і ця адреса є як юридичною так і фактичною адресою підприємства, майно також знаходиться за цією адресою, отже, виконавче провадження де є боржником ПП «СТД Агро»повинно виконуватись і відкриватись в Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області, а не в АНД районі м.Дніпропетровська.
Таким чином, позивач стверджує, що відповідачем порушено норми ст.25 -26 Закону України «Про виконавче провадження»при відкритті виконавчого провадження №27062078 про виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Кучмій Н.В.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, в обґрунтування яких посилається на те, що підставою для винесення постанови про відкриття виконавчого провадження була заява стягувача, згідно якої місцезнаходження майна боржника є м.Дніпропетровськ, вул.Берегова, 210, що є територією Арум-Нижньодніпровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ.
Відповідач звертає увагу, що згідно п.1 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документу за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Відповідач зазначає, що на підставі заяви ТОВ «ЛК «Аверс-Груп», у відповідності зі ст.35 Закону України «Про виконавче провадження»24.06.2011р. винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій до 05.07.2011р.
Так, 28.07.2011р. виконавцем встановлено, що за адресою, зазначеною у виконавчому документі, а саме: м.Дніпропетровськ, вул..Берегова,210, визначене у виконавчому документі майно: Комбайн Case 7088 сер. ¹Y9G000683, 2009р.в. в комплекті з жаткою зерновою Case2020.25 ft сер.Y9ZL50468, 2009р.в. вартістю 1870330грн.38коп., Комбайн New Holland CX 8080 сер.№311560023, 2008 р.в. в комплексі з жаткою зерновою сер. №309892074, 2008р.в. не перебуває.
А 02.08.2011р. державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника, яку того ж дня направлено сторонам виконавчого провадження та до ДАІ Дніпропетровської області. Проте, 08.08.2011 спірне майно виявлене відповідачем на території с.Саївка, Пятихатського р-ну, Дніпропетровської обл. та передане представнику стягувача ТОВ «ЛК «Аверс-Груп», про що державним виконавцем складено відповідний акт.
Таким чином, відповідач зазначає, що виконавче провадження закінчено у зв'язку з повним фактичним виконанням.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в повному обсязі підтримала доводи та пояснення державного виконавця Амур-Нижньодніпровського району Дніпропетровського міського управління юстиції -представника відповідача по справі.
Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про державну виконавчу службу»завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом. Працівники органів державної виконавчої служби районних у містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції є державними службовцями (ст.6 Закону).
А відповідно до приписів ст.3 Закону України «Про державну службу»державна служба ґрунтується на таких основних принципах: служіння народу України; демократизму і законності; гуманізму і соціальної справедливості; пріоритету прав людини і громадянина; професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі; персональної відповідальності за виконання службових обов'язків і дисципліни; дотримання прав та законних інтересів органів місцевого і регіонального самоврядування; дотримання прав підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян.
Також, статтею 5 Закону України «Про державну виконавчу службу» визначено, що державний службовець повинен: сумлінно виконувати свої службові обов'язки; шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування; не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.
Статтею 6 Закону України «Про виконавче провадження»та ст.7 Закону України «Про державну виконавчу службу»визначені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні. Так, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Частиною 1 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа - за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про виконавче провадження»виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу. Виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється державним виконавцем за місцем проведення таких дій (ч.2 ст.20 Закону).
Згідно з ч.2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника -у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Статтею 24 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що згідно договору фінансового лізингу №63Ф-09 від 01.07.2010р. місцезнаходження предмета лізингу або місце повернення предмета лізингу не визначено.
З викладеного вбачається, що посилання відповідача на обставини, викладені у заяві ТОВ «ЛК «Аверс-Груп» про прийняття на примусове виконання виконавчого напису стосовно місця знаходження предмета лізингу по вул.Берегова, 210 у м.Дніпропетровськ є безпідставними, оскільки у даному випадку при вирішенні питання щодо відкриття виконавчого провадження основним важелем є місце вчинення дії згідно вимог ч.2 ст.20 Закону України «Про виконавче провадження»та має братися до уваги визначене у договорі фінансового лізингу №63Ф-09 від 01.07.2010р. та додатку №1 (специфікація) до нього місцезнаходження майна яке є предметом лізингу.
Так, суд звертає увагу на те, що згідно змісту заяви ТОВ «ЛК «Аверс-Груп» про прийняття на примусове виконання виконавчого напису нотаріуса, будь-які документи, які б підтверджували інформацію стягувача стосовно знаходження предмета лізингу не додавалися.
У судовому засіданні на запитання головуючого представники відповідача та третьої особи не надали доказів перебування майна саме за зазначеною у заяві про стягнення адресою.
Отже, вищенаведені фактичні обставини та проаналізовані норми законодавства свідчать про невідповідність оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження вимогам ст.ст.20, 25-26 Закону України «Про виконавче провадження», проте, питання про її скасування розглядалося в іншому судовому провадженні та сторонами підтверджено щодо фактичного виконання виконавчого напису нотаріуса.
Щодо позовних вимог про зобов'язання державного виконавця Шаган О.А. винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження №27062078 про виконання виконавчого напису №2101 від 11.05.2011р. приватного нотаріуса Кучмій Н.В. Дніпропетровського нотаріального округу, дана вимога задоволенню не підлягає, оскільки вказані дії є виключною компетенцією державного виконавця, не можуть бути вчинені іншим органом, при цьому питання щодо вчинення вказаних може бути вирішене лише відповідним органом тау відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», що є підставою для її скасування.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.124 Конституції України, рішення суду, які набрали законної сили, є обов'язковими для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Отже, відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У відповідності ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
З наведених обставин, враховуючи, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав та інтересів, а порушення з боку відповідача носять очевидний характер, суд вважає за можливе, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача вийти за межі позовних вимог шляхом визнання протиправними дій державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції державного виконавця Шагана О.А. щодо відкриття виконавчого провадження № 27062078 на підставі виконавчого напису нотаріуса Кучмій Н.В. Дніпропетровського нотаріального округу № 2101 з порушенням ст.20 Закону України «Про виконавче провадження» та винесення постанови від 14.06.2011р.
За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Приймаючи до уваги викладене, враховуючи очевидність протиправності дій та рішень відповідача, а також те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та бездіяльності їх відповідність нормам діючого законодавства України, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України повернути з державного бюджету позивачу - Приватному підприємству «СТД Агро»судові витрати у розмірі 01грн.70коп., сплачені квитанцією №32220.126.3 від 05.07.2011р.
Керуючись ст.ст.11, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Адміністративний позов Приватного підприємства «СТД Агро»до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Аверс-груп»про скасування постанови ВДВС та зобов'язання вчинити певні дії -задовольнити частково.
Визнати протиправними дії державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції державного виконавця Шагана О.А. щодо відкриття виконавчого провадження № 27062078 на підставі виконавчого напису нотаріуса Кучмій Н.В. Дніпропетровського нотаріального округу № 2101 з порушенням ст.20 Закону України «Про виконавче провадження» та винесення постанови від 14.06.2011р.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «СТД Агро» (51660, Дніпропетровська обл., Верхньодніпровський р-н, м.Верхньодніпровськ, вул.Нова,52-Б) 01грн. 70коп. (одна грн. 70коп.) судового збору.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження -з моменту проголошення рішення суду апеляційної інстанції.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.
Текст постанови у повному обсязі виготовлений 14.02.2012р.
Суддя Г. В. Потолова