20 січня 2012 р. Справа № 2а/0470/7794/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Потолової Г.В.
при секретарі -Кузнецові С.М.
за участю: представника позивача -Журавльова О.С.
представника відповідача -не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІБРІС»до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «СІБРІС»звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовними вимогами про скасування рішення ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська №7860/10/28-239 від 11.03.2011р. про невизнання декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року та зобов'язання відповідача прийняти податкову звітність.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги. В обґрунтування позову стверджує, що дії відповідача неправомірні, вчинені без достатніх підстав. Просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце проведення повідомлений належним чином, що підтверджується відповідними розписками про виклик до суду, заперечень проти позовних вимог не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.
Згідно ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За наведених обставин, судом на місці ухвалено щодо здійснення подальшого розгляду справи за даної явки сторін та на підставі наявних у ній доказів.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «СІБРІС» (код ЄДРПОУ 33858429), зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради.
Позивач перебуває на податковому обліку, в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська. Також згідно свідоцтва №100056564 виданого 02.08.2007р. позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість з 01.02.2006р. (а.с.48).
Отже, позивач належним чином зареєстрований, як фізична особа-підприємець, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють здійснення підприємницької діяльності в Україні.
Так, платником податків ТОВ «СІБРІС»до ДПІ Бабушкінського району м.Дніпропетровська подана податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2011 року від 10.03.2011р. №б/н, в якій самостійно визначена сума податкового зобов'язання (відмітка про одержання, штам ДПІ дата, вхідний № -відсутні).
11.03.2011р. листом вих.№7860/10/28-239 фахівцями податкового органу ТОВ «СІБРІС»повідомлено, що надіслана позивачем, засобами пошти, податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2011 року не визнана як податкова звітність та зазначено, що згідно п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу належно від того, чи проводив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. Також повідомлено, що підприємство ТОВ «СІБРІС»позбавлено статусу платника ПДВ згідно акту анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 25.01.2010р. (а.с.17).
Проте, згідно постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №2а-2908/10/0470 від 27.04.2010р. адміністративний позов ТОВ «СІБРІС»до ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування акту щодо реєстрації платника податку на додану вартість та відміну анулювання реєстрації задоволено повністю, відповідно спірний акт скасовано, відмінено анулювання реєстрації ТОВ «СІБРІС»в якості платника податку на додану вартість та поновлено позивача в реєстрі платників податку на додану вартість за індивідуальним податковим номером 338584204624 з залишенням ТОВ «СІБРІС»Свідоцтва №100056564 від 02.08.2007р. постанова набрала законної сили станом на 21.06.2011р.
Крім того, не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся із відповідною скаргою на рішення ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, яке оформлене листом №7860/10/28-239 від 11.03.2011р. про невизнання декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року податковою звітністю.
Так, 07.04.2011р. рішенням ДПА у Дніпропетровській області про результати розгляду первинної скарги викладено, що на момент подання декларації з ПДВ за лютий 2011 року ТОВ «СІБРІС» не було зареєстровано, як платник ПДВ. Так, керуючись п.14 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 23.12.2010р. №1001 скаргу ТОВ «СІБРІС»залишено без задоволення, а рішення ДПІ від 11.03.2011р. №7860/10/28-239 залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням ДПА у Дніпропетровській області 21.04.2011 року позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою (а.с.26-29), яку було розглянуто та листом від 20.05.2011р. №9423/6/28-8015 і повідомлено, що станом на 20.05.2011р. позивач не є платником податку на додану вартість, а на постанову суду від 25.05.2010р. по справі №2а-2908/10/0470 податковим органом подана апеляційна скарга. ДПС України додатково зазначено, що представники позивача неодноразово запрошувались на зустріч для роз'яснення норм чинного податкового законодавства та причин невизнання податкової звітності, проте останні на зустріч не з'являлись. крім того, податковий орган вважає, що позивачу необхідно відновити або отримати нове свідоцтво платника податку на додану вартість.
Не погоджуючись з рішенням податкового органу позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що діючим законодавством визначено вичерпний перелік випадків, при наявності яких податкова звітність може бути невизнана податковим органом, а саме: «не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідальними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків».
Так, позивач зазначає, що в поданій відповідачу декларації з податку на додану вартість від 10.03.2011р. №б/н було зазначено всі обов'язкові реквізити, її підписано відповідною посадовою особою та скріплено печаткою платника податків ТОВ «СІБРІС», тобто вона була оформлена у відповідності до вимог чинного законодавства та в повній мірі відповідала вимогам ст..48 Податкового кодексу України та «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість»затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166, діючого на момент подачі декларації.
Також, позивач стверджує, що у відповідності з п.1.3 Порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, що діяв на час виникнення правовідносин, в поданій відповідачу декларації заповнені вступна частина, службові поля, перші три розділі та додатки. А також зазначає, що при заповнені кожного розділу декларації дотримано порядок заповнення, наведений у розділі 5 цього Порядку, а згідно п. 3.3 зазначеного Порядку у декларації з ПДВ за лютий 2011 року графи заповнені таким чином, щоб забезпечити збереження записів у ній та вільне читання тексту (цифри) протягом установленого строку зберігання звітності. В декларації відсутні виправлення і помарки; у рядках, де відсутні дані для заповнення, проставлені прочерки.
На думку позивача, в переліку обов'язкових реквізитів, які повинна містити податкова декларація, передбачених ст.48 Податкового кодексу України, взагалі не міститься такого обов'язкового реквізиту як визначення статусу платника ПДВ, в т.ч. позбавлення статусу платника ПДВ.
Отже, позивач звертає увагу на те, що мотивація в листі відповідача від 11.03.2011р. №7860/10/28-239 є безпідставною та такою, що не випливає з норм права, та як наслідок, відсутні підстави для невизнання податкової звітності позивача з податку на додану вартість за лютий 2011 року.
Таким чином, позивач вважає, що рішення ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська №7860/10/28-239 від 11.03.2011р. про невизнання декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року підлягає скасуванню, а тому просить суд зобов'язати відповідача прийняти податкову звітність.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Згідно п.п.17.1.7 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами роз'яснення.
Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено, що обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 48.1 ст.48 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.
У відповідності до п.48.2 ст.48 Податкового кодексу України обов'язкові реквізити -це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.
Згідно п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Також, п.48.5 ст.48 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація повинна бути підписана.
Враховуючи вище зазначене, оформлення податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року з боку позивача є правомірним.
Щодо заявлених позовних вимог про скасування рішення ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська викладеного у формі листа від 11.03.2011р. за №7860/10/28-239 «Про надання податкової звітності»слід відмовити, оскільки лист не є рішенням суб'єкту владних повноважень, а носить інформаційний характер, не є обов'язковим для виконання, тому не може бути оскаржений у судовому порядку.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що дії відповідача не відповідають нормам податкового законодавства, що є підставою для задоволення позову в цій частині.
Крім того, відповідно ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.
З матеріалів справи та наданих представником позивача у судовому засіданні пояснень вбачається, що суб'єкт владних повноважень (відповідач) діяв по відношенню до позивача не на підставі та не у межах повноважень і способу, що передбачені Конституцією та законами України.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приймаючи до уваги викладене, враховуючи протиправність дій та рішення відповідача, а також те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у відповідній частині.
Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України повернути з Державного бюджету України позивачу -Товариству з обмеженою відповідальністю «СІБРІС»судові витрати у розмірі 1грн.70коп., сплачені квитанцією №11791.440.2 від 20.06.2011р.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СІБРІС»до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії -задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року Товариства з обмеженою відповідальністю «СІБРІС».
Зобов'язати державну податкову інспекцію в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська визнати декларацію з податку на додану вартість за лютий 2011 року Товариства з обмеженою відповідальністю «СІБРІС», як податкову звітність.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІБРІС»(49600, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна В.І.Леніна, буд.29-А) 01грн.70коп. (одна грн. 70коп.) судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження -з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.
Текст постанови у повному обсязі виготовлений 25.01.2012р.
Суддя Г.В. Потолова