Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 2-538/11
Провадження № 2/1616/28/2012
27.07.2012м. Полтава
Ленінський районний суд міста Полтави у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві в складі:
головуючого - судді Кононенка С.Д.,
при секретарях - Павленко І.В., Мацицькій К.С.,
за участю позивачки ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4, розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна колишнього подружжя , -
В лютому 2011 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна колишнього подружжя в натурі, а саме: -холодильник «SAMSUNG», мікрохвильова піч «HUNDAY», комп'ютер із монітором «SAMSUNG», домашній кінотеатр, телевізор «SONY», телевізор «SAMSUNG», кухонну плиту «SIMENS», електрочайник, пральну машину «BOSH», а при неможливості поділу вказаного майна порівну, стягнути відповідну грошову компенсацію зі сторони, якій виділена така неподільна річ на користь іншої сторони в сумі - 13 200 грн. Крім того визнати за ОСОБА_1 право спільної часткової власності на ? ідеальну частку на - легковий автомобіль марки «WV Passat» державний номерний знак НОМЕР_1, моторний човен, гараж, що знаходиться в автогаражному кооперативі «Железнодорожнік» в п. Героїка, Ленінський район м. Полтави та стягнути із відповідача відповідну грошову компенсацію як зі сторони, якій виділена така неподільна річ на користь позивачки 8 000 грн. Також поділити порівну між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 спільне сумісне майно - грошові кошти що знаходилися в період з 1995 по 2008 років у ПАТ «АБ Експрес-Банк» на рахунку ОСОБА_3.
ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. При цьому вона також наголосила, що при розлученні, все спільно нажите майно залишилося у користуванні колишнього чоловіка.
Представник позивачки позовні вимоги своєї довірительки підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні за безпідставністю позовних вимог.
При цьому ОСОБА_3 пояснив, що після одруження, вони тривалий час проживали в батьків, тому у ним не було потреби купувати побутову техніку. Але все ж таки вони придбали спільно телевізор, холодильник та мікрохвильову піч. Можливо за час шлюбу був придбаний і чайник. Щодо автомобіля то він був ним придбаний після розірвання шлюбу. Моторного човна у нього ніколи не було і не має по теперішній час. А гараж взагалі належить його батькам і ніколи не належав їх колишній сім'ї. Депозитного рахунка в установах банку на час їх подружнього життя не було.
Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні, також заперечила проти задоволення позову та при цьому пояснила, що позов базується на неправдивих даних про існування спільної сімейної власності колишнього подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_5 та стягнення із чоловіка ОСОБА_5 на користь колишньої дружини грошові кошти, як компенсацію половини вартості майна. Але доказом того, що спільного сімейного бюджету та спільного господарювання у колишнього подружжя не було із грудня 1996року є постанова Ленінського районного суду від 19 грудня 1996року про задоволення вимог дружини ОСОБА_1 про стягнення із ОСОБА_5 аліментів на утримання дитини до його повноліття.
Крім того представник відповідача зазначила, що показання свідків позивачки допитаних в судовому засіданні, є неправдивими, оскільки надані зацікавленими особами, а саме: матір'ю та сестрою позивачки і тому не можуть бути взяті судом до уваги в якості доказів по справі.
Суд, вислухавши сторони, показання свідків, дослідивши матеріали справи, подані сторонами докази та оцінивши їх в сукупності, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.
Так судом було встановлено, що позивачка ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 з 14 жовтня 1995 року до 11 лютого 2008 року.
Також судом було достовірно встановлено із показань як позивачки так і відповідача, що до спільно нажитого майна колишнього подружжя ОСОБА_3 необхідно віднести холодильник «SAMSUNG», вартістю 2 500 грн.; - телевізор «SAMSUNG», вартістю 1 800 грн.» - мікрохвильову піч «HUNDAY», вартістю 700 грн.; - електрочайник, вартістю 1 000 грн.
Разом з тим відповідно до постанови Пленуму ВСУ № 11 від 21.12.2007 року поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело (гроші отримані від продажу спадщини) і час його придбання - в шлюбі.
Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК, відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати, незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
При цьому не знайшло свого документального і фактичного підтвердження, що під час подружнього життя подружжя набули у спільну сумісну власність інше майно вказане у позовній заяві, в тому числі: - комп'ютер із монітором «SAMSUNG», домашній кінотеатр, телевізор «SONY», кухонна плита «SIMENS», пральна машина «BOSH», - легковий автомобіль марки «WV Passat» державний номерний знак НОМЕР_1, моторний човен, гараж, що знаходиться в автогаражному кооперативі «Железнодорожнік» в п. Героїка, Ленінський район м. Полтави. Також не знайшло свого підтвердження наявність у ОСОБА_3 на час подружнього життя - грошових коштів як спільних накопичень, що знаходилися в період з 1995 по 2008 років у ПАТ «АБ Експрес-Банк» на його рахунку.
До показань свідків ОСОБА_6 матері позивачки та ОСОБА_7, сестри позивачки, а також ОСОБА_8 матері відповідача суд відноситься критично та не приймає їх в якості доказів по справі в зв'язку із тим, що вони дані заінтересованими особами.
Виходячи з положення ч.1 та 2 ст.372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними і у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Відповідно до вимог ч.1 ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майно, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 71 СК України, майно, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі, а у випадку, коли дружина та чоловік не домовилися між собою про порядок поділу майна, спір може бути вирішено судом.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про необхідність поділити між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 спільно нажите майно, а саме: - холодильник«SAMSUNG», вартістю 2 500 грн.; - телевізор «SAMSUNG», вартістю 1 800 грн.» - мікрохвильову піч «HUNDAY», вартістю 700 грн.; - електрочайник, вартістю 1 000 грн. В зв'язку із неможливістю поділу вказаного майна в натурі, стягнути із ОСОБА_3, в розпорядженні якого залишилося вказане майно, на користь ОСОБА_1 відповідну грошову компенсацію в розмірі 3 000 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 60, 70, 71, 72 Сімейного кодексу України, ст.ст. 325, 368, 372 ЦК України, Постанови Пленуму ВСУ № 11 від 21.12.2007 року, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд , -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна колишнього подружжя - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за залишене у відповідача спільне сумісне майно, в розмірі 3 000 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів після проголошення рішення.
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави С. Д. Кононенко