Народицький районний суд Житомирської області
Справа № 615/608/12
02 серпня 2012 року смт. Народичі
Народицький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Діброви О. В. ,
розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобов'язання вчинити дії , -
Позивач звернулась до суду та просить визнати дії управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області протиправними, скасувати постанову від 24.04.2012 року про повернення виконавчого документа стягувачеві, зобов'язати відповідача поновити виконавче провадження та виконати постанову Народицького районного суду Житомирської області від 27.04.2009 року у справі № 2а-937/09, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем не вчинено всіх виконавчих дій щодо виконання рішення суду.
Сторони в судове засідання не з'явились, але просять справу розглянути без їх участі.
Відповідач в письмовому запереченні №414 від 26.07.2012 року з вимогами позивача не погоджується, оскільки державним виконавцем вживались всі передбачені законом заходи щодо виконання рішення про стягнення на користь ОСОБА_1 коштів, передбачених ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. № 606-XIV, із змінами і доповненнями (далі - Закону), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно з ч.1 ст.17 Закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
У відповідності до ст.30 вказаного Закону державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із ст.49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із ст.47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із ст.48 цього Закону. Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження
Статтею 27 Закону визначено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені ч.2 ст.25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Судом встановлено, що постановою старшого державного виконавця Крижовою О.М. було відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-а-937/09 виданого 15.05.2009 р. Народицьким районним судом про стягнення з управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради на користь ОСОБА_1 заборгованості в загальній сумі 35607,15 грн.
В ст.32 Закону зазначено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
Так ст.52 Закону передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.
Згідно ч.2 ст.3 Закону рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Так, механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (далі - державні органи) регулюється Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 р. (далі - Порядком).
Відповідно до п.п. 26 - 27 Порядку примусове виконання рішень про стягнення коштів з рахунків боржника здійснюється після закінчення строку, передбаченого для самостійного виконання таких рішень, у разі не подання боржником повідомлення, зазначеного у п.25 цього Порядку, або подання повідомлення, що містить недостовірну інформацію, або недостатнього обсягу коштів на рахунках боржника. У разі встановлення факту наявності у боржника необхідних для виконання рішення про стягнення коштів з його рахунків бюджетних асигнувань або фактичних власних надходжень державний виконавець подає органові Казначейства платіжні вимоги згідно з п.33 цього Порядку. Державний виконавець накладає арешт на рахунки боржника, відкриті в органі Казначейства, які встановлюються у процесі проведення виконавчих дій. Орган Казначейства приймає до виконання постанову державного виконавця про арешт рахунків боржника, оформлену в установленому порядку, із зазначенням найменування боржника, номерів його рахунків, відкритих в органі Казначейства, та суми коштів, яка підлягає арешту та стягненню. Арешт накладається на реєстраційні і спеціальні реєстраційні рахунки боржника. У разі накладення арешту на окремий рахунок боржника або за окремим кодом економічної класифікації видатків бюджету рахунка боржника державний виконавець у постанові про арешт рахунків боржника може зазначити номер такого рахунка чи коду.
Постанова про арешт рахунків боржника виконується органом Казначейства протягом бюджетного періоду, але не пізніше ніж в останній робочий день бюджетного періоду з обслуговування клієнтів, визначеного регламентом роботи органу Казначейства у період завершення обслуговування, і знімається з обліку наступного робочого дня після закінчення бюджетного періоду та повертається державному виконавцеві протягом трьох робочих днів. При цьому державний виконавець подає щороку не пізніше 15 грудня до органу Казначейства платіжні вимоги для стягнення коштів з рахунків боржника, на які накладено арешт (п.28 Порядку).
Пунктом 29 Порядку передбачено, що у разі відсутності відкритих асигнувань за відповідними кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) і економічної класифікації видатків бюджету, за якими здійснюватиметься безспірне списання коштів з рахунків боржника, платіжні вимоги для стягнення коштів із зазначених рахунків повертаються разом з постановою про арешт рахунків боржника відповідно до абзацу другого пункту 28 цього Порядку.
Згідно п.34 Порядку орган Казначейства не здійснює безспірне списання коштів з рахунків боржника та повертає протягом трьох робочих днів органові державної виконавчої служби без виконання платіжні вимоги та оригінали або завірені копії виконавчих документів у разі, коли:
1) платіжні вимоги:
оформлені з порушенням вимог Національного банку щодо заповнення реквізитів розрахункових документів;
надійшли після закінчення строку, зазначеного в абзаці другому пункту 33 цього Порядку;
надійшли до органу Казначейства, який не обслуговує боржника;
2) відсутні оригінали або завірені копії виконавчих документів;
3) суми, зазначені у платіжних вимогах, перевищують суми, які підлягають безспірному списанню відповідно до документів, на підставі яких здійснюється таке списання (виконавчі документи, постанови державного виконавця);
4) рахунки, зазначені у платіжних вимогах, не належать боржникові;
5) відсутні відкриті асигнування за відповідним кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодом тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) і економічної класифікації видатків бюджету (за загальним фондом та іншими коштами спеціального фонду бюджету) та власні надходження боржника (за спеціальним фондом бюджету);
6) на рахунки боржника накладено арешт відповідно до іншої постанови державного виконавця;
7) кошторис боржника (крім спеціального фонду в частині його власних надходжень) не містить відповідного коду економічної класифікації видатків бюджету, за яким необхідно здійснити безспірне списання коштів;
8) на рахунку, зазначеному в платіжній вимозі, не обліковуються кошти за відповідним кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодом тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) і економічної класифікації видатків бюджету.
Згідно п.40 Порядку у разі відсутності коштів на рахунках боржника, необхідних для виконання рішення про стягнення коштів з таких рахунків, стягнення звертається на належне боржникові інше майно, яке не використовується ним для провадження основної діяльності. Арешт, вилучення та примусова реалізація такого майна здійснюються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до п.24 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків боржника, відкритих в органах Казначейства, здійснює державний виконавець у порядку та на підставі виконавчих документів.
Рішенням суду щодо стягнення коштів на користь позивача судом визначено боржника - управління праці та соціального захисту населення Корост енської міської ради, який являється бюджетною установою та утримується за рахунок коштів Державного бюджету.
З метою забезпечення виконання судового рішення на користь ОСОБА_1 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області вжиті всі передбачені Законом заходи спрямовані на його виконання.
Так, 11.02.2011 р. по виконавчому листу Народицького районного суду № 2-а-937/09 від 15.05.2009 р. відповідно до ст.ст.3, 18, 24 Закону України "Про виконавче провадження" відкрито виконавче провадження щодо стягнення з управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради на користь ОСОБА_1 коштів по виплатах передбачених ст. 39 (5433,8 грн.) Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
З метою забезпечення виконання виконавчих документів про стягнення з управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради вказаної категорії заборгованості, державним виконавцем виносились постанови про арешт коштів на рахунках боржника, призначених для виплати заборгованості, згідно ст. ст.37, 39, 48, 50, 51, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали, внаслідок Чорнобильської катастрофи", які було направлено на виконання до управління державного казначейства у Народицькому районі.
Державним виконавцем на виконання вимог вказаного Порядку - 08.02.2011 р. до управління державного казначейства у Народицькому районі направлені платіжні вимоги №3808, №3809 та №3812 від 03.03.2012 року для стягнення коштів з рахунків боржника, на які накладено арешт по виконавчому листу Народицького районного суду № 2-а-937/09 від 15.05.2009 р. на користь ОСОБА_1 з метою стягнення коштів.
Вказані платіжні вимоги були повернуті управлінням державного казначейства у Коростенському районі без виконання на підставі п.п.5 п.34 Порядку, а саме з підстав відсутності відкритих асигнувань за відповідним кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодом тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) і економічної класифікації видатків бюджету (за загальним фондом та іншими коштами спеціального фонду бюджету) та власні надходження боржника (за спеціальним фондом бюджету).
З метою виявлення іншого майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, державним виконавцем 13.04.2012 р. складено акт, згідно якого встановлено, що майно на яке можна звернути стягнення у боржника УПСЗН Коростенської міської ради не виявлене.
Враховуючи вищенаведене, державним виконавцем в ході виконання виконавчого документа встановлено, що боржник не має можливості виконати рішення суду у зв'язку із відсутністю кошторисних призначень на 2012 рік, та іншого майна на яке можливо звернути стягнення відповідно до закону на виконання рішення суду на користь ОСОБА_1.
З цього приводу державним виконавцем 24.04.2012 р. винесено постанову про повернення стягувачу виконавчого листа Народицького районного суду № 2-а-937/09 від 15.05.2009 р. про стягнення з управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради на користь ОСОБА_1 коштів по виплатах передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Одночасно з цим стягувачу роз'яснено, що відповідно до вимог Закону України „Про виконавче провадження", виконавчий документ ним може бути пред'явлений на виконання повторно.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.47 Закону виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідачем вжито всіх заходів для виконання рішення Народицького районного суду, передбачених Законом України "Про виконавче провадження".
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області по винесенню постанови про повернення виконавчого документа від 24.04.2012 р. та визнання протиправною оскаржуваної постанови є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Суд дійшов даного висновку також з урахуванням правових позицій, викладених у п.17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №5 від 21.05.2012 року «Про внесення змін до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року №3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби», відповідно до якого державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом (стаття 11 Закону України «Про виконавче провадження»). Водночас відповідно до пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Тому судам слід ураховувати, що з огляду на зазначені законодавчі приписи виконавці мають право повертати виконавчі документи щодо виконання рішень адміністративних судів про стягнення з пенсійних органів та суб'єктів владних повноважень відповідних виплат пенсії, соціальної допомоги тощо у разі здійснення державним виконавцем усіх можливих дій, спрямованих на виконання рішення».
Керуючись ст.ст.71, 86, 94, 158-163, 181, 254 КАС України, суд, -
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирської області про визнання дій протиправними, скасування постанови про повернення виконавчого листа, зобов'язання поновити провадження по виконавчому листу - відмовити за безпідставністю.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана через Народицький районний суд в Житомирський апеляційний адміністративний суд протягом 10 днів з дня отримання копії цієї постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: О. В. Діброва