Апеляційний суд Житомирської області
Справа 0604/2-304/11
Категорія
18 липня 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді - Заполовського В.Й.,
суддів : Павицької Т.М., Шевчук А.М.,
при секретарі судового засідання Мартинюк І.М.,
з участю представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, відповідачки ОСОБА_3, третьої особи ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1, до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, приватний нотаріус Слюсар В.В., начальник ЖОМБТІ ОСОБА_6, ПП „Експерт - Сервіс - Консалт" про розірвання договору купівлі-продажу квартири за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1, на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 11 квітня 2012 року, -
У грудні 2010 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.
Посилалася на те, що 02 липня 2008 року ОСОБА_7 по дорученню від імені ОСОБА_1 уклав з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_1 В дійсності ОСОБА_1 доручення ОСОБА_7 на продаж квартири не давав, а такими шахрайськими та незаконними діями було позбавлено її сина ОСОБА_1 та неї житла.
Тому просила постановити рішення суду, яким розірвати договір купівлі - продажу квартири від 02.07.2008 року.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 11 квітня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.
Справа № 0604/2-304/11 Головуючий в суді 1-ї інст.: Болейко А.П.
Категорія 20 Суддя - доповідач: Заполовський В.Й.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись, що рішення є необгрунтованим, просить його скасувати.
Зокрема вказує, що судом не досліджено всіх обставин, які мають значення для справи, не задоволені її клопотання про призначення експертиз всіх документів, які були укладені та видані різними інстанціями в процесі укладення спірного договору купівлі-продажу квартири.
Крім того вважає, що ОСОБА_4 шляхом вчинення морального тиску шахрайським шляхом отримав розписку від її сина ОСОБА_1 про те, що той не має претензій по виконанню довіреності.
Зазначене, на її думку, вплинуло на правильність ухваленого судового рішення.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та в межах позовних вимог, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Згідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Зміна або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин передбачена ст.652 ЦК України.
Зокрема, відповідно до ч.2 ст.652 ЦК - договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
- в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
- зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
- виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
- із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 07 травня 2008 року ОСОБА_1 надав ОСОБА_7 довіреність на представлення його інтересів і розпорядження належним йому нерухомим та рухомим майном.
Після цього, на підставі вказаного доручення, ОСОБА_7 від імені ОСОБА_1 оформив приватизацію квартири АДРЕСА_2 на користь останнього, а згодом за договором купівлі-продажу від 02 липня 2008 року продав квартиру ОСОБА_3
Факт надання ОСОБА_1 доручення від 07.05.2008 року ОСОБА_4 ОСОБА_2, яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1, не заперечується.
На момент укладення спірного договору купівлі-продажу та постановлення оскаржуваного рішення суду доручення від 07.05.2008 року ніким не оскаржено та не визнано недійсним в установленому законом порядку.
Зазначена в тексті оскаржуваного договору купівлі-продажу дата видачі доручення, а саме 07.05.2006 року, як встановив суд та підтверджується матеріалами справи є опискою. Зокрема, це підтверджується одним і тим же реєстраційним номером 2060, за яким зареєстроване доручення від 07.05.2008 року та таким же реєстраційним номером доручення зазначеним в оскаржуваному договорі купівлі-продажу квартири.
Крім того, як встановлено судом, на момент надання ОСОБА_1 ОСОБА_7 доручення від 07.05.2008 року спірна квартира у власності ОСОБА_1 не перебувала. Згодом за вказаним дорученням квартира була приватизована на користь останнього.
Законність рішення про проведення приватизації спірної квартири сторонами по справі та іншими особами не оскаржено та приватизацію квартири не визнано недійсною в установленому законом порядку.
Вище зазначені обставини визнані представником позивача ОСОБА_2 в ході апеляційного розгляду справи.
Оцінюючи встановлені судом обставини та наявні у справі докази в їх сукупності колегія суддів визнає обгрунтованим висновок суду першої інстанції, що підстави, на які посилається сторона позивача для розірвання оскаржуваного договору купівлі-продажу у судовому порядку, не є підставами, що визначені законом та за наявності яких можливе розірвання договору. Такий висновок суду узгоджується з матеріалами справи.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що при вирішенні спору суд не задовольнив її клопотань про призначення експертиз всіх документів не впливають на правильність ухваленого судового рішення. Крім того, у разі неправомірної відмови у задоволенні зазначених клопотань судом першої інстанції представник позивача мала право заявити такі ж клопотання і в суді апеляційної інстанції. Проте таким правом остання не скористалась, хоча їй про це було роз'яснено.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Підстав для скасування рішення суду в ході апеляційного розгляду справи не встановлено.
Відтак, рішення суду залишається без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.209, 303, 304, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1, відхилити.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 11 квітня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді :