Апеляційний суд Житомирської області
Справа 0604/2-1368/12
Категорія
11 липня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді Заполовського В.Й.,
суддів : Павицької Т.М., Шевчук А.М.,
при секретарі судового засідання Мартинюк І.М.,
з участю позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, коштів на додаткове утримання дитини, пені та індексу інфляції за несвоєчасну сплату аліментів за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 31 травня 2012 року, -
У грудні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з цим позовом. Просив розмір аліментів, які стягнуто з нього рішенням Богунського районого суду м. Житомира від 01.03.2010 року на користь ОСОБА_1 у розмірі 1/3 частки від доходу до досягнення дитиною повноліття, визначити у твердій грошовій сумі, що підлягає індексації, а саме у розмірі 250 грн., щомісяця.
ОСОБА_1 звернулася із зустрічним позовом до ОСОБА_2 Просила постановити рішення суду, яким збільшити розмір аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 до Ѕ частини з усіх видів його заробітку, але не менше 50% мінімального розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця.
Також просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь кошти на додаткове утримання доньки у розмірі 250 грн. щомісяця., а також 29 531 грн. 30коп. пені та 1204 грн.61 коп. індексу інфляції за несвоєчасну сплату аліментів станом на 01.06.2011 року. Судові витрати просила покласти на відповідача.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 31 травня 2012 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Справа № 0604/2-1368/12 Головуючий в суді 1-ї інст.: Чішман Л.М.
Категорія 46 Суддя-доповідач: Заполовський В.Й.
Вирішено змінити розмір аліментів утримуваних з ОСОБА_2 та стягувати з останнього на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 в розмірі 300 грн., щомісяця.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню у розмірі 2350 грн. та 1204 грн.61 коп. індексу інфляції.
У задоволенні решти вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_2 у поданій апеляційній скарзі просить рішення суду в частині стягнення з нього пені та індексу інфляції скасувати.
Посилається на те, що вимоги про стягнення пені є безпідставними, оскільки відсутня його вина у виникненні заборгованості по сплаті аліментів.
Крім того зазначає, що постановляючи рішення суд взяв до уваги довідку ВДВС, дані про розмір заборгованості по сплаті аліментів в якій не відповідають дійсності. Також суд зробив неправильний розрахунок пені та не врахував роз'яснень постанови №3 Пленуму ВС України від 15.05.2006 року „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів".
Також, на думку позивача ОСОБА_2, суд безпідставно стягнув інфляційні, оскільки до спірних правовідносин, зокрема до правовідносин про стягнення аліментів, відповідальність, що передбачена ст.625 ЦК України, не застосовується.
Позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_1 також не погодившись із рішенням суду про відмову у позові в частині стягнення додаткових витрат на дитину, просить його змінити та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на її користь кошти на додаткове утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 150 грн. щомісяця до досягнення дитиною повноліття та судові витрати.
Зазначає, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, а саме неправильно застосовано норму ст.185 СК України, а також не застосовано ст.ст.79, 88 ЦПК України, що призвело до необгрунтованої відмови їй у позові про стягнення додаткових витрат на дитину.
В решті рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржується, а тому його законність апеляційним судом не перевіряється.
Апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково, а апеляційна скарга ОСОБА_1 відхиленню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Богунського районого суду м. Житомира від 01.03.2010 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження у розмірі 1/3 частки від доходу, щомісяця до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_2 не регулярно сплачував аліменти, у зв'язку з чим станом на 01.05.2011 року виникла заборгованість у розмірі 9968грн. 84 коп., а станом на 01.06.2011 року у розмірі 10477 грн.73 коп.(а.с.29, 92). Зазначені обставини ОСОБА_2 не спростовані.
Відтак суд, вирішуючи спір в частині стягнення неустойки, що передбачено ст.196 СК України, обгрунтовано виходив з того, що заборгованість по сплаті аліментів виникла з вини ОСОБА_2, тобто особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, а тому ОСОБА_1 як одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені).
Такий висновок суду є правильним, він узгоджується з матеріалами справи. Що стосується розміру неустойки, то він є обгрунтованим, визначений судом відповідно до положень ст.196 СК України, а саме у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, що відповідачем за зустрічним позовом також не спростовано.
У зв'язку з цим, рішення суду у зазначеній частині підлягає залишенню без змін.
Проте, з рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 1204 грн.61 коп. індексу інфляції, погодитися не можливо, оскільки нормами Сімейного кодексу України за прострочення сплати аліментів така відповідальність не передбачена.
У зв'язку з цим рішення у зазначеній частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.
Крім того, колегія суддів апеляційного суду погоджується з рішенням суду в частині відмови ОСОБА_1 у позові про стягнення на її користь коштів на додаткове утримання доньки ОСОБА_3 з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.185 СК України - той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, зобов'язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Судом встановлено, що неповнолітня дитина сторін донька Ірина має незадовільний стан здоров'я, постійно хворіє, у зв'язку з чим ОСОБА_1, з якою проживає дитина, несе матеріальні витрати. Саме цими обставинами ОСОБА_1 обгрунтовує свої вимоги про стягнення з ОСОБА_2 коштів на додаткове утримання доньки наперед.
Проте відповідними медичними висновками позивачкою не доведено про наявність у доньки захворювання, що потягне у майбутньому необхідність її лікування та понесення на це певних фінансових витрат. Надані ж нею докази про понесення витрат у зв'язку з лікуванням доньки в минулому могли б бути враховані судом у разі пред'явлення вимог про стягнення таких витрат разово.
Проте такі вимоги заявлені не були.
Оскільки позивачкою за зустрічним позовом не доведено, що в майбутньому будуть понесені нею додаткові витрати у зв'язку з хворобою доньки, то суд обгрунтовано відмовив у позові у зазначеній частині.
Доводи позивачки, викладені в апеляційній скарзі, про те, що судом при постановленні рішення не враховані вимоги ст.185 СК України не можливо визнати обгрунтованими.
Відтак, рішення суду у цій частині підлягає залишенню без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.209, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 31 травня 2012 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 про стягнення 1204 грн.61 коп. індексу інфляції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього ж часу може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді :