Апеляційний суд Житомирської області
Справа 0610/2-467/12
Категорія
13 червня 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді Заполовського В.Й.,
суддів: Павицької Т.М., Шевчук А.М.,
при секретарі судового засідання Мартинюк І.М.,
з участю позивача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 12 квітня 2012 року за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Щорсівської сільської ради, треті особи - Коростенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації та садівниче товариство «Світанок» про визнання рішення органу місцевого самоврядування незаконним, зобов»язання вчинити певні дії, -
У квітні 2012 року ОСОБА_1 в порядку цивільного судочинства звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 12 квітня 2012 року у відкритті провадження в справі відмовлено з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України. Тобто на підставі того, що заява не підлягає розгляду в суді у порядку цивільного судочинства.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм процесуального законодавства, порушує питання про скасування зазначеної ухвали з направленням позовної заяви до того ж суду для розгляду по суті.
Вважає, що підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України для відмови у відкритті провадження у справі не було, оскільки в позовній заяві зазначено, що Щорсівською сільською радою фактично не визнається його право власності на придбаний садовий будинок з господарськими спорудами та будівлями НОМЕР_1 в садовому товаристві «Світанок», що свідчить про порушення саме цивільних прав, а не публічно-правових.
Справа № 0610/2-467/12 Головуючий у суді 1-ї інст. Лешко С.М. Категорія 57 Суддя - доповідач Заполовський В.Й.
Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суддя виходила з того, що оскільки позивач оскаржує рішення органу місцевого самоврядування, який є суб'єктом владних повноважень, то спір є публічно-правовим і має розглядатися за нормами Кодексу адміністративного судочинства.
Проте погодитися з таким висновком не можна.
Так, відповідно до п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій та, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, а також спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом (пп. 1, 4 ч. 1 ст. 17 КАС України).
Отже, з огляду на вищезазначене, справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, який виник між конкретними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у правовідносинах, які передбачають владний вплив уповноваженого законом одного (суб'єкта владних повноважень) на поведінку іншого (підпорядкованого) суб'єкта, які відповідно до законодавства зобов'язані виконувати його вимоги та приписи.
Якщо ж спірні правовідносини не містять ознак, наведених вище, в цьому разі відсутній й публічно-правовий спір. Від справ цивільної юрисдикції адміністративні справи відрізняються особливим змістом правовідносин між сторонами та предметом позовних вимог.
Статтею 15 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких спав провадиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права, примусове виконання обов'язку в натурі, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, з метою захисту права власності на садовий будинок позивач звернувся до суду із вище зазначеним позовом, в якому містилися вимоги щодо визнання незаконним рішення Щорсівської сільської ради Коростенського району та вимога про покладення на вказаний орган зобов'язання вчинити певні дії, які пред'явлені на підставі ЦПК України та ЦК України.
Зокрема, позивач звернувся до суду за захистом свого невизнаного цивільного права, оскільки Щорсівською сільською радою фактично не визнається його право власності на садовий будинок НОМЕР_1 в садовому товаристві «Світанок», які регулюються Цивільним кодексом України.
Вказане свідчить про порушення саме цивільних прав, а не публічно-правових.
Крім того, усі рішення суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Як свідчать матеріали позову та як визнав в суді апеляційної інстанції позивач, рішення, яке він оскаржує, зафіксоване у формі листа - повідомлення сільської ради від 27.01.2011 року, зміст якого містить лише інформацію про розгляд його заяви (а.с.11).
Проте вказаний лист - повідомлення не породжує ніяких правових наслідків для суб'єкта, на адресу якого він направлений та містить інформативний характер, в зв'язку з чим права позивача не порушуються.
Зазначений лист не можна визначити як документ, який містить норми права загальної або індивідуальної дії. Він не може створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинне законодавство.
Отже, такий лист не набуває статусу рішення в розумінні п. 1 частини 1 статті 17 КАС України, внаслідок чого не може бути оскаржений в адміністративному суді в порядку адміністративного судочинства.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі вище наведене враховано не було. Це призвело до помилкового висновку судді про те, що позов має розглядатися за нормами Кодексу адміністративного судочинства.
За таких обставин ухвала судді про відмову у відкритті провадження у справі підлягає скасуванню з передачею даного питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 312 - 315 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 12 квітня 2012 року скасувати, а питання про відкриття провадження у справі передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий Судді