Апеляційний суд Житомирської області
Справа 0614/2-110/2012
Категорія 50
31 липня 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючої - судді Павицької Т.М.
суддів Шевчук А.М., Борисюка Р.М.
з участю секретаря Крижанівської М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом прокурора Малинського району в інтересах малолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 в інтересах малолітньої ОСОБА_1 до виконкому Малинської міської ради про відібрання дитини за апеляційною скаргою прокурора Малинського району на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 19 червня 2012 року, -
В листопаді 2011 року прокурор Малинського району в інтересах малолітньої ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачки про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Прокурор зазначав, що відповідачка ухиляються від виконання своїх батьківських обов"язків по вихованню доньки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка з 24.02.2011 року перебуває у Житомирському обласному центрі соціально-психологічної реабілітації дітей в с. Великий Коблин Овруцького району. Дитина була поміщена в державний заклад, оскільки відповідачка не займалася вихованням доньки, що загрожувало її життю та здоров"ю. За весь період перебування дитини в центрі її жодного разу не відвідала відповідачка.
У лютому 2012 року ОСОБА_2, не погоджуючись із заявленими до неї позовними вимогами, звернулася до суду із зустрічним позовом, в якому просила повернути їй доньку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 19 червня 2012 року відмовлено в задоволенні позову прокурора Малинського району та задоволено зустрічний позов. Повернуто ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері ОСОБА_2, яка була відібрана рішенням виконкому Малинської міської ради №25 від 23.01.2012 року з її сім"ї та перебуває в Бердичівській загальноосвітній школі-інтернат I-III ступенів для дітей сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування.
В апеляційній скарзі прокурор Малинського району просить скасувати судове рішення та ухвалити нове - про задоволення позову. Прокурор посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Розглянувши справу в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачка є матір"ю малолітньої доньки ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1. З 24.02.2011 року по 12.02.2012 року ОСОБА_1 перебувала у Житомирському обласному центрі соціально-психологічної реабілітації дітей в с. Великий Коблин Овруцького району. За цей період ОСОБА_2 двічі відвідувала доньку ( 20.11.2011 року, 22.01.2012 року).
На даний час малолітня ОСОБА_1 перебуває у Бердичівській загальноосвітній школі-інтернат I-III ступенів для дітей сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування. Відповідачка відвідувала доньку в навчальному закладі 13 травня 2012 року та спілкується з донькою по мобільному телефоні вихователя.
Рішенням виконавчого комітету Малинської міської ради від 23.01.2012 року за №25 малолітня ОСОБА_1 відібрана від матері ОСОБА_2
Відповідно до ст. 164 СК України підставами для позбавлення батьківських прав батьків є: якщо мати, батько не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Пленум Верховного Суду України в пп. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Особи можуть бути позбавленні батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Згідно висновку органу опіки та піклування Малинської міської від 04.08. 2011 року ОСОБА_2 доцільно позбавити батьківських прав відносно доньки ОСОБА_1.
Разом з тим висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав зроблений без спілкування з нею.
З акту від 18.06. 2012 року вбачається, що при обстеженні будинку по АДРЕСА_1, в якому зареєстрована ОСОБА_2 виявлено, що умови для проживання є незадовільними та загрозливими для життя та здоров"я дитини. З моменту проведення обстеження матеріально-побутових умов проживання від 22.02.2011 року ремонтні роботи в будинку не проводилися.
Однак, в акті, який складений працівниками державних органів не проаналізовано, чи зумовлено не проведення ремонту в будинку по АДРЕСА_1 фінансовим станом ОСОБА_2, чи її материнськими якостями.
Відповідачка, заперечуючи проти позову, посилалася на те, що в сім"ї були певні труднощі по вихованню та утриманню доньки. Дійсно в будинку в якому вона проживала раніше по АДРЕСА_1 відсутні умови для проживання та виховання доньки. В даний час вона створила нову сім"ю, проживає в будинку по АДРЕСА_2, в якому створені умови для доньки ОСОБА_1. Вона працює, отримує заробітну плату.
Згідно акту обстеження соціально побутових умов за місцем проживання ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 від 24.05.2012 року №314 її сім"я, має належні умови для повернення дитини додому. Сім"я забезпечена належними умовами для виховання, проживання та розвитку доньки.
З характеристики складеної депутатом Малинської міської ради ОСОБА_3, зі слів сусідів ОСОБА_4, ОСОБА_5 вбачається, що ОСОБА_2, яка проживає по АДРЕСА_2 характеризується з позитивної сторони, з сусідами підтримує дружні відносини, вона може здійснювати догляд за дитиною.
З матеріалів справи вбачається, що з вересня 2011 року ОСОБА_2 працює на приватному підприємстві „Малинська меблева фабрика", за місцем роботи характеризується позитивно.
В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачка перебуває на обліку у лікаря нарколога, чи у лікаря психіатра.
Зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_2 покращила свій фінансовий стан, умови для проживання та виховання доньки ОСОБА_1.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з листопада 2011 року відпали причини, які перешкоджали належному вихованню доньки відповідачкою, а тому обгрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та стягнення з неї аліментів.
Правильним є рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову про відібрання дитини, оскільки повернення доньки ОСОБА_1 матері, буде відповідати інтересам дитини.
Доводи прокурора про те, що акт обстеження соціально побутових умов від 24.05.2012 року №314, який складений депутатом Малинської міської ради є не належним доказом по справі є безпідставними, оскільки Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 грудня 2008 року у справі „Савіни проти України" зазначив, що доказовою базою є не лише висновки національних органів, а ними можуть бути і незалежні докази, як показання свідків, висновки лікарів, тощо.
При розгляді справи судом дотримані вимоги цивільного процесуального закону, всебічно й об'єктивно з'ясовані обставини справи та дана їм належна оцінка.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного судового рішення.
За таких обставин колегія суддів вважає, що судове рішення відповідає вимогам закону й підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313- 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Малинського району відхилити.
Рішення Малинського районного суду Житомирської області від 19 червня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді