Хотинський районний суд Чернівецької області
Справа № 2-450/12
24 липня 2012 року м. Хотин
Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:
Головуючого судді Галичанського О.І.
При секретарі Трофа М.В.
За участі сторін:
Позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ « ПРИВАТБАНК» про захист прав споживача банківських послуг,
Позивач просить:
- визнати його зобов»язання по кредитній угоді № Е/V 072134 від 19 грудня 2007 року виконаними;
-зобов»язати відповідача вчинити всі необхідні дії у зв»язку з виконанням ОСОБА_1 всіх умов по кредитній угоді № Е/V 072134 від 19 грудня 2007 року, а саме:
-зняти заборону відчуження, накладену по договору іпотеки № Е/V 072134 з будинку загальною площею 351, 1 квадратних метри, який розташовано по АДРЕСА_1 і вилучити його з реєстру іпотек;
-зняти заборону відчуження, накладену, відповідно до договору застави № Е/V 072134-2 від 20.12.2007 року на майно:
-автомобіль Scania 94.310 1998 року випуску, тип ТЗ вантажний, № кузова/шасі НОМЕР_4, державний реєстраційний номер НОМЕР_1;
-автомобіль Scania 124.360 1998 року випуску, тип ТЗ вантажний, № кузова/шасі НОМЕР_5, державний реєстраційний номер НОМЕР_2;
-автомобіль Scania 124.420 2000 року випуску, тип ТЗ вантажний тентовий автомобіль, № кузова/шасі НОМЕР_6, державний реєстраційний номер НОМЕР_3.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 19.12.2007 року між ним та ПАТ КБ «Приватбанк» в особі Чернівецької філії «Приватбанк» було укладено кредитний договір № Е/V 072134 на загальну суму кредиту в один мільйон гривень.
В забезпечення виконання зобов»язання ьпо поверненню кредиту і відсотків за користування ним між сторонами також було укладено договір іпотеки на нерухоме майно- будинок загальною площею 351, 1 квадратних метри, який розташовано по АДРЕСА_1 і належить на праві власності позичальнику-позивачу у справі.
Також в забезпечення кредитного договору між сторонами було укладено договір застави на: -автомобіль Scania 94.310 1998 року випуску, тип ТЗ вантажний, № кузова/шасі НОМЕР_4, державний реєстраційний номер НОМЕР_1;
-автомобіль Scania 124.360 1998 року випуску, тип ТЗ вантажний, № кузова/шасі НОМЕР_5, державний реєстраційний номер НОМЕР_2;
-автомобіль Scania 124.420 2000 року випуску, тип ТЗ вантажний тентовий автомобіль, № кузова/шасі НОМЕР_6, державний реєстраційний номер НОМЕР_3.
Додатком № 1 до кредитного договору було затверджено графік погашення кредиту, відсотків і винагороди від 21.12.2007 року. Станом на 16.12.2011 року позивачем згідно цього графіка було здійснено останній платіж і умови договору було виконано повністю.
Незважаючи на неодноразові звернення позивача до банку щодо виконання ним зобов»язань по кредиту, банк відмовляється від виконання своїх обов»язків по договору кредиту. Так, станом на 28.05.2012 року банк відмовляється зняти обтяження (заставу), та починаючи з 2009 року надсилає на адресу позивача листи «Приватбанку» з вимогами повернути неіснуючу заборгованість по кредиту, вважає, що такими діями відповідач порушив норми Закону України «Про захист прав споживачів».
В судовому засіданні, посилаючись на викладене ОСОБА_1 позов підтримав і просив його задоволити в повному об»ємі.
В підтвердження відсутності заборгованості по кредиту і погашення його у відповідності до графіка, надав суду графік погашення заборгованості і оригінали квитанцій щодо сплати сум на рахунок ПАТ КБ «Приватбанк».
Пердставник відповідача в судове засідання не з»явився, причину неявки не повідомив, хоча належним чином був інформований про день час і місце судового засідання по цій справі, неодноразово надсилав на адресу суду листи з проханням відкласти розгляд справи на іншу зручну дату. Отже причини неявки представника відповідача визнані судом неповажними.
За наведених обставин, за згодою позивача, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, у відповідності до ст. 224 ЦПК України.
Судом досліджені оригінали квитанцій про сплату, надані позивачем. Відповідно до них щомісячний платіж, який здійснював ОСОБА_1 становив від 29510 гривень до 29365 гривень, 51 копійки. Всі надані квитанції відповідають сумі, необхідній для оплати і дню, в який цю оплату необхідно було провести.
Отже судом достовірно встановлено факт своєчасного погашення позивачем кредиту у відповідності до Графіку (додаток № 1 до Договору про видачу Траншу № Е/V 072134 від 19.12.2007 року).
Також судом досліджені інші докази по справі, зокрема:
-кредитна угода з додатком (графіком);
-претензійні листи ПАТ КБ «Приватбанк» в кількості 14 із зазначенням заборгованості і вимаганням повернути всю суму кредиту і т.і.;
-ухвала Верховного Суду України від 30.04.2010 року, рішення апеляційного суду Чернівецької області від 15.10.2009 року, рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 15.07.2009 року, щодо спору ПАТ КБ «Приватбанк» з ОСОБА_1 про зміну відсоткової ставки по кредиту.
-звернення ОСОБА_1 до ПАТ «Приватбанк» щодо зняття обтяжень, накладених за договорами застави і іпотеки від 20.12.2007 р.;
-повідомлення банку, що зняття обтяжень стане можливим після повного погашення заборгованості, яка станом на 02.02.2012 року становить 48147, 71 грн.
З урахування досліджених в судовому засіданні беззаперечних доказів щодо відсутності у ОСОБА_1 заборгованості перед ПАТ КБ «Приватбанк» за кредитною угодою Е/V 072134 від 19.12.2007 року, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Так, додатком №1 до кредитного договору №Е/V072134 встановлено графік погашення кредиту, відсотків і винагороди. Станом на 16.12.2011 року позивачем згідно графіку погашення по вказаному договору було сплачено останній платіж, тобто умови договору було виконано в повному обсязі. Відповідно до квитанцій, що підтверджують проплати, позивач не має заборгованості перед банком і не допускав прострочення щомісячних платежів.
Згідно п.7.1 кредитної угоди - угода в частині п. 4.5 набирає чинності з моменту підписання. В інших частинах - з моменту укладання договорів про видачу Траншів і надання Позичальником розрахункових документів на використання кредиту в межах зазначених в них сум і діє до повного виконання зобов'язань Позичальника по поверненню кредиту, сплати відсотків, неустойки за цією угодою і договорам про видачу траншів.
Частиною 1 ст. 545 ЦК України передбачено, що прийнявши виконання зобов»язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняються його виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 ст. 613 ЦК України встановлено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов»язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов»язку.
Закон України „Про захист прав споживачів", регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Відповідно до ст.1 Закону „Про захист прав споживачів ": споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції; споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника; продукція - будь-який виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.
Оскільки, надання коштів за вказаним вище Договором, відповідає всім ознакам споживчого кредиту, а саме: Відповідач є банком; Позивач є споживачем, так як є фізичною особою, яка отримує продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника; продукція що набувається, тобто кредит, який є предметом Договору, відповідає ознакам продукції передбаченим Законом «Про захист прав споживачів», остільки правовідносини, породження яких є метою Договору, регулюються Законом «Про захист прав споживачів».
Згідно п.2 ст. 11 Закону України «Про Захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року (з усіма змінами і доповненнями) (далі Закон України «Про Захист прав споживачів»), перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про наступне:
1) особу та місцезнаходження кредитодавця;
2) кредитні умови, зокрема:
а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений;
б) форми його забезпечення;
в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача;
г) тип відсоткової ставки;
ґ) суму, на яку кредит може бути виданий;
д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо);
е) строк, на який кредит може бути одержаний;
є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги;
ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови;
з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється;
и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію;
і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.
У разі ненадання зазначеної інформації суб'єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.
Згідно п.11 ст.11 Закону України «Про Захист прав споживачів» - якщо кредитодавець у позасудовому порядку або до судового провадження звертається з вимогою про повернення споживчого кредиту або погашення іншого боргового зобов'язання споживача, кредитодавець не може у будь-який спосіб вимагати будь-якої плати або винагороди від споживача за таке звернення.
При цьому кредитодавцю забороняється:
1) надавати неправдиву інформацію про наслідки несплати споживчого кредиту;
4) вимагати стягнення будь-яких сум, не зазначених у договорі про надання споживчого кредиту;
5) звертатися без згоди споживача за інформацією про його фінансовий стан до третіх осіб, які пов'язані зі споживачем родинними, особистими, діловими, професійними або іншими стосунками у соціальному бутті споживача;
6) вчиняти дії, що вважаються нечесною підприємницькою практикою;
7) вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності
якого минув.
Згідно ч.1,2 п.3-5,10,11,14 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.
Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Несправедливими є, зокрема, умови договору про:
-встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця;
-встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором;
- установлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору;
- надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі;
- надання продавцю (виконавцю, виробнику) права визначати відповідність продукції умовам договору або надання йому виключного права щодо тлумачення договору;
Згідно ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.
Керуючись ст. 545, 599, 613 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 11,15, 18,19 21, 22,25 Закону України «Про захист прав споживачів»,ст. ст. 3, 57, 64, 212-215, 224 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ПАТ КБ « ПРИВАТБАНК» задовольнити.
Визнати зобов»язання ОСОБА_1 по кредитній угоді № Е/V 072134 від 19 грудня 2007 року виконаними;
Зобов»язати ПАТ КБ «Приватбанк» вчинити необхідні дії у зв»язку з виконанням ОСОБА_1 всіх умов по кредитній угоді № Е/V 072134 від 19 грудня 2007 року:
зняти заборону на відчуження будинку загальною площею 351, 1 квадратних метри, який розташовано по АДРЕСА_1, накладену по договору іпотеки № Е/V 072134 і вилучити його з реєстру обтяжень;
зняти заборону на відчуження, накладену, відповідно до договору застави № Е/V 072134-2 від 20.12.2007 року на:
-автомобіль Scania 94.310 1998 року випуску, тип ТЗ вантажний, № кузова/шасі НОМЕР_4, державний реєстраційний номер НОМЕР_1;
-автомобіль Scania 124.360 1998 року випуску, тип ТЗ вантажний, № кузова/шасі НОМЕР_5, державний реєстраційний номер НОМЕР_2;
-автомобіль Scania 124.420 2000 року випуску, тип ТЗ вантажний тентовий автомобіль, № кузова/шасі НОМЕР_6, державний реєстраційний номер НОМЕР_3.
Стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь держави судові витрати в розмірі 107 гривень 30 копійок.
Відповідно до ст. 228 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Хотинський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О. І. Галичанський