4
31 липня 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Ясеновенко Л.В.,
суддів: Вакарук В.М., Матківського Р.Й.,
секретаря Бойчука Л.М.,
з участю представників ОСОБА_1 та кредитної спілки «Захід»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Кредитної спілки «Захід» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по відсотках за користування кредитом та кредиту шляхом звернення стягнення на заставлене майно за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Городенківського районного суду від 06 липня 2011 року, -
Рішенням Городенківського районного суду від 06 липня 2011 року задоволено позов Кредитної спілки «Захід» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по відсотках за користування кредитом та кредиту шляхом звернення стягнення на заставне майно.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь КС «Захід» 122078 грн. заборгованості за кредитним договором, звернувши стягнення на заставне майно - житлову квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності відповідачам та 1340,78 грн. судових витрат.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на незаконність та необґрунтованість рішення та порушення судом норм матеріального та процесуального права. Судом не було належно повідомлено відповідачів про розгляд справи, у результаті чого вони були позбавлені можливості подати суду заперечення проти позовних вимог та письмові докази.
Справа № 2/0905/341/2011 Головуючий у І інстанції Ничик Г.І.
Провадження № 22ц/0990/1252/2012 Суддя-доповідач Ясеновенко Л.В.
Категорія 27
Судом не було враховано того, що ОСОБА_1 сплатила КС «Захід» 114900 грн. заборгованості по кредиту та 73163 грн. відсотків за користування кредитом, а всього 188063 грн., що підтверджується поданими до суду копіями квитанцій за період 2006-2010 років.
ОСОБА_1 вказує на те, що КС «Захід» неодноразово заявляла до суду вимогу про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, а тому суд повинен був на підставі ст. 205 ЦПК закрити провадження у справі.
Також апелянт зазначає, що суд в порушення ст. 11 ЦПК, вийшов за межі позовних вимог, стягнувши суму кредиту до закінчення дії кредитного договору без вимоги позивача про розірвання вказаного договору.
Крім того, суд не врахував того, що згідно кредитного договору та договору іпотеки зобов'язання перед КС «Захід» мала лише ОСОБА_1, а не всі її члени сім'ї, а тому суд повинен був застосувати ч.2 ст. 366 та ст. 371 ЦК, відповідно до яких у разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна, що є у спільній частковій чи спільній сумісній власності або заперечення інших співвласників проти такого виділу, кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності чи спільної сумісної власності з направленням суми виторгу на погашення боргу.
З врахуванням вищенаведеного, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Представник ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала, з мотивів наведених у ній.
Представник позивача апеляційну скаргу не визнав.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 19.07.2006 року між КС «Захід» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №31 на суму 100000 грн. зі сплатою 2,5% на місяць від суми кредиту з кінцевим терміном повернення 19.07.2011 року. Додатковою угодою №1 від 15.12.2006 до вказаного кредитного договору розмір кредиту було збільшено до 115000 грн.
19.07.2006 року для забезпечення виконання зобов'язань кредитного договору №31 між КС «Захід» та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки, за яким відповідачі по справі зобов'язались передати у заставу квартиру АДРЕСА_1, яка згідно акту погодження ціни оцінена у 110000 грн. (а.с.12).
Згідно видаткових касових ордерів 24.07.2006 року ОСОБА_1 отримала 100000 грн. (а.с. 7,8), 17.12.2006 року - 15000 грн. (а.с.10) та 19.12.2006 року - 10000 грн. (а.с.11), а всього 125000 грн.
З поданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 30.11.2008 року заборгованість по тілу кредиту становила 114900 грн., а заборгованість по відсотках - 61702,50 грн. (а.с. 17,18 т.2).
10.12.2008 року ОСОБА_1 було сплачено 114600 грн., які КС «Захід» розподілила наступним чином: 32400 грн. на погашення тіла кредиту, 61400 грн. на погашення відсотків за користування кредитом, 20000 на погашення пені та 800 грн. на сплату інформаційних і юридичних послуг та оплату держмита.
Згідно ст.534 ЦК, яка регулює черговість погашення вимог за грошовим зобов'язанням, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю чергу сплачується основна сума боргу.
Після часткового погашення ОСОБА_1 боргу, КС «Захід» з 30.01.2009 року по 28.02.2011 року зменшила суму нарахування відсотків за користування кредитом до 2062,50 грн. і ОСОБА_1 продовжувала сплачувати відсотки за користування кредитом. За період з 19.12.2008 року по 25.05.2010 року нею було сплачено відсотки за користування кредитом на загальну суму 16717 грн., однак з 19.12.2008 року по 28.11.2011 року не внесеної жодної суми на погашення заборгованості по кредиту.
Посилання ОСОБА_1 у апеляційній скарзі на те, що КС «Захід» неодноразово заявляла до суду вимогу про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, а тому суд повинен був на підставі ст. 205 ЦПК закрити провадження у справі не заслуговують на увагу, оскільки рішення Снятинського районного суду від 23.07.2008 року про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 44468 грн. заборгованості за кредитним договором не звернуто до виконання і строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання вже минув, а заочне рішення Снятинського районного суду від 11.11.2010 року про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 109703 грн. заборгованості за договором кредиту ухвалою Снятинського районного суду від 28.03.2011 року скасовано, а позов КС «Захід» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по кредиту шляхом звернення стягнення на заставлене майно залишено без розгляду.
При таких обставинах справи суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Городенківського районного суду від 06 липня 2011 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді: Л.В. Ясеновенко
В.М. Вакарук
Р.Й. Матківський