1
Справа № 22-ц/0590/7182/12 Головуючий в I інстанції Вірченко О.М.,
Категорія 34 Суддя доповідач Тимченко О.О.
26 липня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Жданової В.С.,
суддів: Єлгазіної В.С., Тимченко О.О.,
при секретарі Папченко М.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 23 травня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрторг», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою ,-
У серпня 2011 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом , в обґрунтування якого зазначив, що 10 серпня 2010 року о 09 год. 30 хв. на автодорозі Старобільськ-Луганськ-Красний Луч-Макіївка на 208 км + 061 м відповідач, керуючи автомобілем марки «КамАЗ», який належить на праві власності ТОВ «УкрТорг», здійснив зіткнення з автомобілем марки «TOYOTA-COROLLA» під керуванням позивача, який належить ОСОБА_3 Відповідно до протоколу про адміністративне порушення відповідач порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху. Вважає, що ДТП сталось з вини відповідача. Неправомірними діями відповідача автомобілю марки «TOYOTA-COROLLA» завдані механічні пошкодження. Вартість матеріальної шкоди, заподіяної володільцю автомобіля марки «TOYOTA-COROLLA» внаслідок ДТП від 10.08.2009 року, становить 48 130,92 грн. Також вважає, що діями відповідача його завдано моральну шкоду.
Просить суд стягнути з ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 48 130,92 грн., у відшкодування моральної шкоди 5 000 грн., а також судові витрати.
Рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 23 травня 2012 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати за надання правової допомоги у розмірі 1600 грн.
З зазначеним рішенням не погодився позивач, приніс апеляційну скаргу в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, якім задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, мотивуючи тим, що судом першої інстанції порушено вимоги матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані обставини справи.
В обґрунтування доводів скарги зазначив, що суд першої інстанції у порушення вимог закону прийшов до передчасного висновку про пред'явлення позову до неналежного відповідача. Також судом не звернув увагу на надані факти, щодо офіційності перебування відповідача ОСОБА_2 у трудових відносинах з ТОВ «Укрторг», правомірності заволодіння відповідачем транспортним засобом. Крім того, судом знехтував його речовим правом пред'явлення позову про відшкодування шкоди, заподіяної у результаті ДТП. Необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання про призначення по справі повторної авто-технічної експертизи по справі. Вважає незаконним стягнути з нього на користь відповідача витрати на послуги адвоката у розмірі 1600 грн. Не погоджується також з підстави відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 моральної шкоди.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце повідомлявся належним чином, про що свідчить його особиста розписка ( а.с.185).
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення та заява (а.с.187,190).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, заперечував проти доводів апеляції (а.с.188,190).
Представник третьої особи ТОВ «Укрторг» та третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином (а.с. 189 ).
Відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Апеляційний суд вважає, що апеляційний скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся з позовом до ОСОБА_2, якій перебував у трудових відносинах з ТОВ «Укрторг, позовних вимог до ТОВ «Укрторг» не пред'являв, а визначив як третю особу, а тому даний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди пред'явлено до неналежного відповідача. Крім того, позивачем не доведено, що саме йому завдано шкоду і що саме він поніс витрати на ремонт автомобіля.
Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитись у повному обсязі неможливо з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 10 серпня 2009 року о 10 годині на 208 км. автошляху «Донецьк - Старобельськ», ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом «КамАЗ», державний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ТОВ «Укрторг» на підставі шляхового листа, при зміні напрямку руху ліворуч не впевнився, що це безпечно і не створить перешкод та небезпеки іншим, скоїв зіткнення з транспортним засобом «TOYOTA - COROLLA», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 на підставі довіреності від 29 листопада 2008 року виданої власником ОСОБА_3, в наслідок чого автомобілі отримали механічні ушкодження.
У відповідності із повідомленнями Шахтарського МВ ГУ МВС України в Донецькій області від 07 травня 2012 року № 16/3992 та ВДАІ Антрацитівського МВ ГУ МВС в Луганській області від 24 квітня 2012 року № 320 ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП до адміністративної відповідальності не притягувався. (а.с.109)
Згідно довідки ТОВ «Украторг», № 382 від 13.04.2012 року ОСОБА_2 під час дорожньо-транспортної пригоди яка сталась 10.08.2009 року на території Шахтарського району Донецької області зі участю автомобілів «Камаз» та «Тойота- Корола», д.н. НОМЕР_3, перебував у трудових відносинах з ТОВ «Укрторг» ( а.с. 111).
Відповідно до ст. 3 ЦПК України звернутися до суду за захистом може та особа, чиї права, свободи або інтереси порушені, невизнані чи оспорюються. При цьому відповідно до зазначеної норми особа може звернутись до суду в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог, і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
При розгляді справи встановлено, що під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Укрторф», керував транспортним засобом на підставі шляхового листа.
Статтею 1172 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
За таких обставин висновок суду першої інстанції про те, що позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди пред'явлено до неналежного відповідача є обґрунтованим і доводи апеляційної скарги в цій частині безпідставні.
Проте не можливо погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що позивачу к даному випадку не належить право вимоги по відшкодуванню шкоди.
Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27 березня 1992 року під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав ( договору оренди, довіреності тощо).
Крім того, згідно із пунктом 9 вищезазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України положення щодо захисту права власності поширюється також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління, або на інших підставах, передбаченій законом чи договором, така особи також вправі вимагати відшкодування шкоди заподіяної цьому майну.
Суд першої інстанції на зазначені обставини вимоги не звернув та передчасно прийшов до висновку про те, що позивачем не доведено, що саме йому належить право вимоги про відшкодування завданої шкоди і що саме він поніс витрати на ремонт автомобіля, в зв'язку з чим доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими.
Оскільки суд першої інстанції при ухваленні рішення допустив невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, то відповідно до вимог ст. 309 ч.1 п.3.п.4 ЦПК України, рішення суду першої інстанції слід змінити, виключити з мотивувальної частини рішення висновки суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення матеріальної та моральної шкоди в зв'язку з тим, що позивачем не доведено, що саме йому завдано шкоду і що саме він поніс витрати на ремонт автомобіля.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Згідно п.2 ч.3 ст.79 ЦПК України витрати на правому допомогу належить до судових витрат.
Так, відповідно до ст.84 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правому допомогу встановлюється законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», затверджено граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, відповідно до яких в цивільних справах граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних з правовою допомогою сторін, на користь якої ухвалено судове рішення, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не перевищує суму, що обчислюється, виходячи з того, що зазначені особі, виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).
Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, формально пославшись на надану представником відповідача (адвоком Варфоломєєвим І.В.) довідку від 23 травня 2012 року про сплату відповідачем ОСОБА_2 1600 гривень за надання правової допомоги. При цьому, відповідачем не надано жодного належного доказу ( квитанції, прибутково - касового ордер, а бо іншого платіжного документі) на підтвердження сплати послуг адвоката у розмірі 1600 гривен. Не надані таки докази і в суді апеляційної інстанції, заперечень на апеляційну скаргу з цього приводу від відповідача не надходило.
За таких обставин, у суду першої інстанції не було достатніх правових підстав для стягнення з позивача на користь відповідача 1600 гривень понесених витрат на послуги адвоката.
Апеляційний суду вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині стягнення понесених витрат на правову допомогу підлягає скасуванню, з ухваленням нового про відмову.
Керуючись ст.ст. 309,316 ЦПК України, апеляційний суд ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 23 травня 2012 року змінити, виключивши з мотивувальної частини рішення висновки суду про те, що у ОСОБА_1 не виникло право вимоги відшкодування шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою.
Рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 23 травня 2012 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат за надання правової допомоги 1600 грн. скасувати
Відмовити ОСОБА_2 у стягненні з ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у розмірі 1600 гривен.
В решті рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 23 травня 2012 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з дня його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий:
Судді: