Святошинський районний суд м. Києва
ун. № 2608/11520/12
пр. № 4/2608/362/12
26 липня 2012 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Жмудь В.О., за участю секретаря Мікулінської Н.М., прокурора Швеця Т.О., захисника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_2 на постанову прокурора Святошинського району м. Києва старшого радника юстиції Смітюха В.Є. від 25 травня 2012 року про скасування постанови про відмову в порушені кримінальної справи та порушення кримінальної справи № 58-2901, -
ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою на постанову прокурора Святошинського району м. Києва старшого радника юстиції Смітюха В.Є. від 25 травня 2012 року про скасування постанови про відмову в порушені кримінальної справи та порушення кримінальної справи № 58-2901 за фактом вчинення службовими особами ТОВ «СіЕйчЕс Україна»злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
У даній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що вказана постанова стосується її інтересів, оскільки вона є головним бухгалтером ТОВ «СіЕйчЕс Україна», тобто є посадовою особою, яка забезпечує ведення податкового обліку та складання податкової звітності. Також зазначає, що дана постанова є незаконною, необґрунтованою, та такою, що винесена за відсутності передбачених законом приводів та підстав, а відтак, підлягає скасуванню.
Приводом до порушення кримінальної справи, як зазначає скаржниця у своїй скарзі, є безпосереднє виявлення прокурором в діях службових осіб ТОВ «СіЕйчЕс Україна»ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, а підставою - Акт № 177/23-50/35704808 від 17.08.209 про результати планової виїзної перевірки ТОВ «СіЕйчЕс Україна»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 12.02.2008 по 31.03.2009, ухвала Київського апеляційного адміністративного суду 26.01.2012, матеріали перевірки ГВПМ ДПІ у Святошинському районі м. Києва щодо умисного ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «СіЕйчЕс Україна»(далі - Товариство).
Однак, з таким твердженням прокурора скаржниця не погоджується, оскільки Акт на підставі, якого порушено кримінальну справу, став підставою для винесення податкового повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва № 0002122310/1 від 07.12.2009 року. Дане повідомлення-рішення Товариством було оскаржено до Окружного адміністративного суду м. Києва, який постановою від 28.05.2010 відмовив у задоволенні позову. Вказана постанова залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2012 року. Разом з цим, постановою Вищого адміністративного суду України від 05.07.2012 зазначенні рішення скасовано, позов Товариства задоволено: податкове повідомлення-рішення від 07.12.2009 скасовано.
Таким чином, документи, на які посилається прокурор в оскаржуваній постанові як на підставу для порушення кримінальної справи, скасовані та не містять даних, які вказують на ознаки злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
В судовому засідання скаржниця підтримала викладені у скарзі обставини та просила скасувати постанову прокурора Святошинського району м. Києва радника юстиції Смітюха В.Є. від 25 травня 2012 року про скасування постанови про відмову в порушені кримінальної справи та порушення кримінальної справи за фактом вчинення службовими особами ТОВ «СіЕйчЕс Україна»злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, оскільки вона не відповідає вимогам ст.ст. 94, 98 КПК України. А також зазначила, що оскільки головний офіс Товариства знаходиться у США, то вони крім законодавства України, дотримуються також законодавства США, тому помилок у своїй діяльності вони не могли допустити. Просила скасувати постанову прокурора Святошинського району м. Києва старшого радника юстиції Смітюха В.Є. від 25 травня 2012 року про скасування постанови про відмову в порушені кримінальної справи та порушення кримінальної справи № 58-2901 за фактом вчинення службовими особами ТОВ «СіЕйчЕс Україна»злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Захисник ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав скаргу ОСОБА_2 та зазначив, що прокурор Святошинського району м. Києва старший радник юстиції Смітюх В.Є. виніс постанову про відмову в порушені кримінальної справи та порушення кримінальної справи № 58-2901 за фактом вчинення службовими особами ТОВ «СіЕйчЕс Україна»злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, в порушення вимог ст. 94 КПК України, якою чітко визначено приводи та підстави до порушення кримінальної справи. Прокурор під час винесення даної постанови керувався п. 5 ч. 1 ст. 94 КПК України, а саме безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину. Основними підставами до порушення кримінальної справи стали Акт № 177/23-50/35704808 від 17.08.209 про результати планової виїзної перевірки ТОВ «СіЕйчЕс Україна»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 12.02.2008 по 31.03.2009 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду 26.01.2012 року. З початку порушення кримінальної справи були відсутні всі ознаки злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, та подія самого злочину. Так, Акт на підставі, якого порушено кримінальну справу, став підставою для винесення податкового повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва № 0002122310/1 від 07.12.2009 року, яке Товариством було оскаржено до Окружного адміністративного суду м. Києва, який постановою від 28.05.2010 відмовив у задоволенні позову. Вказана постанова була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2012 року. Однак, постановою Вищого адміністративного суду України від 05.07.2012 зазначенні рішення скасовано, позов Товариства задоволено та скасовано податкове повідомлення-рішення. У своїй постанові Вищий адміністративний суд України зазначив, що посилання ДПІ на обмеження, встановлені п.п. 5.5.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є безпідставним. Товариство цілком обґрунтовано включило до валових витрат збиток, отриманий внаслідок зміни валютного курсу на час перерахунку балансової вартості заборгованості перед нерезидентом зі сплати процентів за користування позикою, що свідчить про безпідставне нарахування позивачеві оспорюваної суми податкового зобов'язання з податку на прибуток.
За таких обставин просив скасувати постанову прокурора Святошинського району м. Києва старшого радника юстиції Смітюха В.Є. від 25 травня 2012 року про скасування постанови про відмову в порушені кримінальної справи та порушення кримінальної справи № 58-2901 за фактом вчинення службовими особами ТОВ «СіЕйчЕс Україна»злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Прокурор просив скаргу залишити без задоволення, а постанову - без змін, оскільки були всі приводи та підстави до порушення кримінальної справи.
Дослідивши матеріали, на підставі, яких прийнято рішення про порушення кримінальної справи № 58-2901 стосовно службових осіб ТОВ «СіЕйчЕс Україна»за ч. 3 ст. 212 КК України, матеріали скарги, заслухавши пояснення скаржниці ОСОБА_2, захисника ОСОБА_1 та прокурора, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню виходячи з наступного.
Постановою прокурора Святошинського району м. Києва старшого радника юстиції Смітюха В.Є. від 25 травня 2012 року скасовано постанову про відмову в порушені кримінальної справи та порушено кримінальну справу № 58-2901 за фактом вчинення службовими особами ТОВ «СіЕйчЕс Україна»злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Відповідно до рішень Конституційного Суду України від 30.01.03 № 3-рп/2003 і від 30.06.2009 № 16-рп/2009 суд, розглядаючи скаргу на постанову прокурора про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Положеннями ст. 2368 КПК України передбачено, що суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Статтею 94 КПК України встановлено вичерпний перелік приводів до порушення кримінальної справи. Ними є: заяви або повідомлення підприємств, установ організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян; повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним; явка з повинною; повідомлення, опубліковані в пресі; безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину. При цьому, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину), тобто кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються об'єктивні ознаки вчиненого злочину.
Об'єктивні ознаки злочину, передбаченого ч. 3 ст.212 КК України, виходячи з кваліфікуючих його ознак згідно оскаржуваної постанови, полягає в ухиленні від сплати податку на прибуток, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.
В оскаржуваній постанові зазначено, що приводом до порушення кримінальної справи є безпосереднє виявлення прокурором в діях службових осіб ТОВ «СіЕйчЕс Україна»ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, а підставою - Акт № 177/23-50/35704808 від 17.08.209 про результати планової виїзної перевірки ТОВ «СіЕйчЕс Україна»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 12.02.2008 по 31.03.2009, ухвала Київського апеляційного адміністративного суду 26.01.2012, матеріали перевірки ГВПМ ДПІ у Святошинському районі м. Києва щодо умисного ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «СіЕйчЕс Україна».
Підставою для пред'явлення обвинувачення такий акт може мати лише у випадку, коли він не був оскаржений в судовому порядку або за результатами судового розгляду було встановлено законність проведення перевірки та складання такого акта.
Відповідно до положень ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами», чинного на момент виникнення правовідносин, податкове зобов'язання платників податків, нараховане контролюючими органами вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення за винятком випадків, коли платник податків в порядку передбаченому вказаним законом оскаржив нараховане йому податкове зобов'язання.
Платники податків зобов'язані сплачувати лише ті податкові зобов'язання, що були узгоджені у встановленому цим Законом порядку. При зверненні платника податків до суду з позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
При розгляді скарги встановлено, що на час винесення прокурором оскаржуваної постанови від 25.05.2012 податкове повідомлення-рішення оскаржувалося Товариством в судовому порядку. Так, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.05.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2012, у задоволенні позовних вимог Товариства до ДПІ у Святошинському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено. Не погоджуючись із вказаними рішеннями судів, Товариством було подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, який своєю постановою від 05.07.2012 скасував постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.05.2010 і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2012 та задовольнив позовні вимоги Товариства, а саме скасував податкове повідомлення-рішення № 0002122310/1.
Тобто, на час порушення кримінальної справи у провадженні Вищого адміністративного суду України знаходилась на розгляді касаційна скарга Товариства на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.05.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2012 року.
Пленум Верховного Суду України у абзаці 3 п. 15 своєї постанови від 08.10.2004 № 15 «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів»звертає увагу судів на те, що в разі оскарження до суду платником податків рішення податкового органу обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні до остаточного вирішення справи судом, за винятком випадків, коли обвинувачення не тільки базується на оскаржуваному рішенні, а й доведено на підставі додатково зібраних доказів відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства України.
Таким чином, нараховане податкове зобов'язання є неузгодженим до розгляду справи по суті та прийняття відповідного рішення, а тому у ТОВ «СіЕйчЕс Україна»відсутні податкові зобов'язання і як наслідок - відсутні підстави для їх сплати.
Згідно з диспозицією ч.3 ст. 212 КК України, злочином визнається умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах.
Таким чином, на момент порушення кримінальної справи -25.05.2012, відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»чинного на момент виникнення правовідносин, дата узгодження податкового зобов'язання і дата, коли платник повинен був би погасити узгоджену суму податків не настали, а тому був відсутній обов'язок ТОВ «СіЕйчЕс Україна»щодо сплати податку за цими зобов'язаннями, а відтак не було підстав вважати, що суми податків фактично не надійшли до бюджету.
За таких обставин суд приходить до висновку, що на момент порушення кримінальної справи у ТОВ «СіЕйчЕс Україна»узгоджених податкових зобов'язань не було, а інших даних, які стали приводом до порушення кримінальної справи прокурором не з'ясовано та не зібрано.
Оцінюючи представлені в матеріалах перевірки дані та докази з позиції їх відповідності, допустимості та достатності для висновку про наявність чи відсутність об'єктивних ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст.212 КК України, в діях службових осіб ТОВ «СіЕйчЕс Україна», вважаю висновок прокурора про умисне ухилення службовими особами Товариства від сплати податків в особливо великих розмірах за викладених в оскаржуваній постанові обставин, не обґрунтованими та передчасними, оскільки він спростовується встановленими протягом розгляду скарги обставинами.
Таким чином, в порушення вимог, передбачених ст.ст. 94, 98 КПК України, в постанові прокурора Святошинського району м. Києва старшого радника юстиції Смітюха В.Є. від 25.05.2012 відсутні достатні підстави та приводи до порушення кримінальної справи за фактом вчинення службовими особами ТОВ «СіЕйчЕС Україна»злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2367, 2368 КПК України, рішеннями Конституційного Суду України від 30.01.03 № 3-рп/2003 та від 30.06.2009 № 16-рп/2009, -
Скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Скасувати постанову прокурора Святошинського району м. Києва, старшого радника юстиції Смітюха В.Є. від 25 травня 2012 року про скасування постанови про відмову в порушені кримінальної справи та порушення кримінальної справи за фактом вчинення службовими особами ТОВ «СіЕйчЕс Україна»злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
На постанову судді протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва.
Суддя: