Постанова від 24.07.2012 по справі 2а-5367/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24 липня 2012 року № 2а-5367/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Територіальної державної інспекції праці м. Києва, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Прокуратура м. Києва, Публічне акціонерне товарситво "Київгаз"

про визнання незаконним та скасування акту від 17.02.2012, зобов'язання вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач -ОСОБА_1 -звернулась до суду з вимогами про визнання незаконним та скасування акту Територіальної державної інспекції праці у м. Києві від 17.02.2012 №26-06-93, зобов'язання Територіальну державну інспекцію праці у м. Києві провести повторну перевірку додержання законодавства про працю, загальнообов'язкове державне страхування в ПАТ «Київгаз».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 19.12.2011 її було незаконно звільнено з роботи в ПАТ «Київгаз», з порушенням встановленого порядку звільнення і, на думку позивача, дії посадових осіб ПАТ «Київгаз»містять склад злочину і такі випадки в ПАТ «Київ газ»непоодиноки. У зв'язку з викладеним, 13.01.2012 позивач звернулась зі скаргами до Прокуратури м. Києва, Міністерства соціальної політики України та Київської міської державної адміністрації. На виконання доручення прокуратури м. Києва державним Територіальною державною інспекцією праці у м. Києві було проведено перевірку ПАТ «Київ газ», під час якої порушень чинного законодавства про працю ПАТ «Київгаз»виявлено не було. На думку позивача, така бездіяльність Територіальної державної інспекції праці у м. Києві завдала істотної шкоди правам осіб, що працювали та працюють в ПАТ «Київгаз».

Відповідач -Територіальна державна інспекція праці у м. Києві -письмових пояснень по суті позовних вимог суду не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.

Третя особа по справі -Прокуратура м. Києва - письмових пояснень по суті позовних вимог суду не надала, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, хоча була належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду справи.

Третя особа по справі -Публічне акціонерне товариство «Київгаз»- заперечувала проти задоволення позовних вимог, з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.

21.06.2012 в судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання стосовно доцільності розгляду справи в порядку письмового провадження, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача. Представник позивача та третіх осіб проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечували.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у різі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що відповідач, належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду справи, не прибув в судове засідання, а також з огляду на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження.

Судом задоволено клопотання позивача і витребувано та долучено до матеріалів справи належним чином завірені копії матеріалів, що були предметом дослідження зазначеної перевірки.

За результатом ознайомлення з наданими третьою особою матеріалами, позивач надала суду додаткові пояснення, в яких зазначила, що деякі надані документи не містять повної інформації, що на думку представника позивач свідчить про формальність проведеної перевірки та ігнорування фактів, викладених в скарзі.

Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд,

ВСТАНОВИВ:

Територіальною державною інспекцією праці у м. Києві на виконання доручення прокуратури м. Києва проведено перевірку додержання ПАТ «Київгаз»законодавства про працю, загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за результатом якої складено Акт перевірки від 17.02.2012 №26-06-93/.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем порушень законодавства про працю виявлено не було.

Відповідно до ст. 259 Кодексу законів про працю нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють спеціально уповноважені на те органи та інспекції, які не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу. Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів державної податкової служби, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про працю здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Указом Президента України від 06.04.2011 № 386/2011 "Про Положення про Державну інспекцію України з питань праці", Державна інспекція України з питань праці (Держпраці України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України (далі - Міністр). Держпраці України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України (далі - Міністерство), іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Відповідно до п. 7 Положення про Державну інспекцію України з питань праці, Держпраці України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Процедуру здійснення державного нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю (крім питань охорони праці) та про загальнообов'язкове державне соціальне страхування: від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; на випадок безробіття на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю затверджено Наказом Мінпраці від 21.03.2003 № 72 "Про затвердження нормативно-правових актів щодо виконання функцій посадовими особами Держнаглядпраці та його територіальних органів".

Відповідно до п. 1.3 Наказу Мінпраці від 21.03.2003 № 72, перевірки, що проводяться посадовими особами Держнаглядпраці та ТДІП, можна підрозділити на: планові та позапланові; за дорученням керівництва Держнаглядпраці та ТДІП, правоохоронних органів; за пропозиціями установ, організацій; за зверненнями громадян.

Судом встановлено, що перевірку проведено на виконання доручення прокуратури м. Києва.

Згідно п. 3.1 3 Наказу Мінпраці від 21.03.2003 № 72, інспектор праці розпочинає здійснення перевірки з повідомлення керівництва об'єкта перевірки про проведення перевірки додержання законодавства про працю чи загальнообов'язкового державного соціального страхування. Інспектор повинен відрекомендуватись (показати посвідчення), у разі потреби розповісти про свої обов'язки і повноваження, ознайомити з питаннями, які будуть розглядатися під час проведення перевірки; обумовити, які документи необхідно надати для перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що перевірка проводилась з відома голови правління ПАТ «Київгаз»Горового Сергія Олександровича.

Згідно п. 3.3 Наказу Мінпраці від 21.03.2003 № 72 Перевірка об'єкта складається з таких етапів: Робота з документами, наданими для перевірки:

- ознайомлення із статутом підприємства для встановлення легітимності підприємства і повноважень його керівника. Для підтвердження повноважень керівника необхідно подивитись контракт, наказ про його призначення.

Як вбачається з акту перевірки, перевірку проведено на підставі наданих адміністрацією Товариства документів, зокрема встановлено, що згідно п. 8.118 Статуту -Голова правління Товариства організовує та керує роботою правління Товариства, здійснює керівництво товариством, призначає на посади та звільняє з посад працівників товариства, затверджує конкретний розмір ставок заробітної плати і посадових окладів працівників Товариства.

- вивчення документів, ведення яких передбачено законодавством про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування (колективний договір; правила внутрішнього трудового розпорядку; трудові книжки; накази по кадрах, особові картки, особові справи; штатний розпис; документи, що засвідчують своєчасність виплати заробітної плати, проведення індексації та компенсації; дотримання гарантій та пільг щодо окремих категорій працівників: жінок, неповнолітніх, працівників, які поєднують роботу з навчанням, тощо).

Так, як вбачається з акту перевірки, в ході проведення перевірки встановлено, досліджено мінімальний розмір заробітної плати на підприємстві, звіт з праці за січень 2012 року та розрахунково-платіжні відомості з питання своєчасності виплати заробітної плати та проведення індексації та компенсацій, графік надання працівникам щорічних відпусток, табелі обліку використання робочого часу, правила внутрішнього трудового розпорядку, книгу обліку руху трудових книжок.

Суд звертає увагу, що під час проведення перевірки також було досліджено питання звільнення позивача та вибірково досліджено питання встановлення доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників.

Третій етап перевірки ( п. 3.3.2 Наказу №72) - оформлення акта, в якому фіксуються виявлені порушення, та отримання підтвердних документів і необхідних пояснень від роботодавця або працівника.

Судом встановлено, що за результатом перевірки було складено акт за встановленою формою, копію якого під підпис вручено керівнику ПАТ «Київгаз».

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З системного аналізу викладеного суд дійшов висновку, що перевірку проведено в межах повноважень та у відповідності до Наказу Мінпраці від 21.03.2003 № 72.

Крім того, з матеріалів справи вбачається та позивачем не заперечується, що наказ про звільнення позивачем оскаржено до Оболонського районного суду м. Києва, тобто правомірність звільнення позивача є предметом розгляду іншої справи.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідності до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на даний час звільнена з ПАТ «Київгаз», правомірність її звільнення є предметом розгляду справи Оболонського районного суду м. Києва, позивачем не надано доказів на обґрунтування факту порушення прав Позивача зазначеним актом перевірки.

Враховуючи викладене, оскільки судом не встановлено порушень чинного законодавства України при проведенні перевірки, за результатом якої було складено оскаржуваний акт, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда

Попередній документ
25416996
Наступний документ
25417015
Інформація про рішення:
№ рішення: 25417007
№ справи: 2а-5367/12/2670
Дата рішення: 24.07.2012
Дата публікації: 20.08.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо: