ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
17 липня 2012 року 18:36 № 2а-4450/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., за участю секретаря судового засідання Мосійчук І.М. та представників: позивача -Солов'янчика В.Д., відповідача - Гулько А.Б., третьої особи -Накопало О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Закритого акціонерного товариства «КОНЦЕРН «ЕССЕ»
до Київської міської ради
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Литий камінь»
про визнання протиправним та скасування рішення, -
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17 липня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
29 березня 2012 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Закрите акціонерне товариство «КОНЦЕРН «ЕССЕ»(далі -ЗАТ «КОНЦЕРН «ЕССЕ») з адміністративним позовом до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради від 16 жовтня 2008 року № 535/535.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 квітня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу № 2а-4450/12/2670 призначено до судового розгляду на 25 квітня 2012 року.
В судовому засіданні 25 квітня 2012 року суд ухвалив розгляд справи відкласти на 30 травня 2012 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2012 року у задоволенні клопотання Київської міської ради про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.
20 червня 2012 року в судовому засіданні до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Литий камінь».
В судових засіданнях оголошувались перерви до 20 червня 2012 року, до 11 липня 2012 року та до 17 липня 2012 року.
В судових засіданнях представники позивача та третьої особи позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.
Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
24 жовтня 2002 року Київська міська рада на III сесії XXIV скликання прийняла Рішення «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею»за № 69-1/229 (далі -Рішення № 69-1/229).
Своїм Рішенням № 69-1/229, Київська міська рада, відповідно до Земельного кодексу України, Постанови Верховної Ради Української РСР від 18 грудня 1990 року «Про земельну реформу», Закону України «Про оренду землі»та з урахуванням матеріалів інвентаризації земель, вирішила затвердити проект відведення земельних ділянок Закритому акціонерному товариству «КОНЦЕРН «ЕССЕ»для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з нежитловими приміщеннями на вул. Жилянській, 118 у Шевченківському районі м. Києва та передати Закритому акціонерному товариству «КОНЦЕРН «ЕССЕ», за умови виконання п. 1.1 цього рішення, земельні ділянки, загальною площею 0,23 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з нежитловими приміщеннями на вул. Жилянській, 118 у Шевченківському районі м. Києва за рахунок земель міської забудови, в тому числі: ділянку № 1 площею 0,21 га -в довгострокову оренду на 25 років; ділянку № 2 площею 0,02 га (період будівництва) -в короткострокову оренду на 2 роки.
16 жовтня 2008 року Київська міська рада на II сесії VI скликання прийняла Рішення «Про відміну рішення Київської міської ради від 24.10.2002 № 69-1/229 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею»за № 535/535 (далі -Рішення № 535/535).
Рішення № 535/535 вмотивовано тим, що будівельні роботи, проведені Закритим акціонерним товариством «КОНЦЕРН «ЕССЕ»призвели до виникнення тріщин у п'ятиповерховому житловому будинку на вул. Жилянській, 120-б у Шевченківському районі м. Києва.
ЗАТ «КОНЦЕРН «ЕССЕ»не погодилося з Рішенням № 535/535 та вважає його протиправним через те, що норми законів, на які послалася Київська міська рада приймаючи рішення № 535/535 від 16.10.2008 р., дають право припиняти право користування земельною ділянкою. Однак, законодавство не передбачає такого способу припинення права користування земельною ділянкою, як скасування раніше прийнятого рішення.
В своєму позові позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради № 535/535 від 16.10.2008 року в повному обсязі.
Представник Київської міської ради подав заперечення на позовну заяву, в яких відзначає, що Київська міська рада мала весь необхідний об'єм повноважень для прийняття рішення від 16.10.2008 року № 535/535.
В своїх запереченнях представник відповідача просить суд в задоволенні позовних вимог ЗАТ «КОНЦЕРН «ЕССЕ» до Київської міської ради про скасування рішення Київської міської ради від 16.10.2008 року № 535/535 відмовити.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані особами, які беруть участь у справі докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з позовними вимогами Закритого акціонерного товариства «КОНЦЕРН «ЕССЕ», виходячи з наступного.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України (далі -КУ), Земельного кодексу України (далі - ЗКУ), Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (зі змінами та доповненнями) (далі -Закон № 280/97-ВР), Закону України «Про столицю України -місто-герой Київ»від 15 січня 1999 року № 401-XIV (зі змінами та доповненнями) (далі -Закон № 401-XIV) та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 19 Конституції України (в редакції статей, що діяли в момент прийняття оскаржуваного рішення) правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України (ч. 2 ст. 140 КУ).
Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (ч. 3 ст. 140 КУ).
Згідно з частиною першою статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (ч. 1 ст. 144 КУ).
До повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території, відповідно до статті 9 Земельного кодексу України (в редакції статей, що діяли в момент прийняття оскаржуваного рішення) належить, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу,
надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, припинення права користування земельними ділянками у випадках, передбачених цим Кодексом, обмеження, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення використання земельної ділянки громадянами та юридичними особами в разі порушення ними вимог земельного законодавства, вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 6 Закону № 401-XIV (в редакції статей, що діяли в момент прийняття оскаржуваного рішення) місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради та їх виконавчі органи.
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 22 Закону № 401-XIV у зв'язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право припиняти право користування земельними ділянками та іншими природними ресурсами у випадках, передбачених чинним законодавством України.
Приписами пункту 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР (в редакції статей, що діяли в момент прийняття оскаржуваного рішення) встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно з частиною першою статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Порядок діяльності Київради, її органів та посадових осіб встановлено Регламентом Київської міської ради (далі -Регламент Київради), затвердженим Рішенням II сесії VI скликання Київради від 01 липня 2008 року № 8/8.
Пунктом 1.1. статті 1 Регламенту Київради визначено, що Київрада - представницький орган місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду міста Києва та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про столицю України - місто-герой Київ», «Про статус депутатів місцевих рад», Статутом територіальної громади міста Києва, Європейською Хартією місцевого самоврядування та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з п. 17.1. ст. 17 Регламенту Київради Київрада має власний виконавчий орган (Київську міську державну адміністрацію), який утворюється Київрадою відповідно до статей 11, 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 10 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ»та Статуту територіальної громади міста Києва.
Київрада проводить роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань Київради, а також засідань постійних та тимчасових комісій Київради (п. 19.1. ст. 19 Регламенту Київради).
Відповідно до п. 20.1. статті 20 Регламенту Київради суб'єктами подання проектів рішень виступають Київський міський голова, заступник міського голови - секретар Київради, постійні комісії Київради, депутатські групи та фракції, депутати Київради та виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація), загальні збори громадян в порядку, визначеному законодавством та Статутом територіальної громади міста Києва.
Рішення Київради з будь-якого питання приймається на її пленарному засіданні після його обговорення. Прийняття рішення без обговорення питання на пленарному засіданні допускається лише у випадках, зазначених у цьому Регламенті (п. 25.1. ст. 25 Регламенту Київради).
Винесенню питання на розгляд пленарного засідання Київради передує його підготовка у відповідних комісіях Київради за винятком випадків, зазначених у цьому Регламенті.
В ході дослідження матеріалів справи судом встановлено, що на виконання Рішення № 69-1/229, 27 травня 2003 року між Київською міською радою та позивачем було укладено два договори оренди земельних ділянок: про короткострокову (на 2 роки) та довгострокову (на 25 років) оренду земельних ділянок, що знаходяться за адресою: вул. Жилянська, 118 у Шевченківському районі м. Києва, розмірами, відповідно, 0,0247 га та 0,2018 га для, відповідно, будівництва житлового будинку з нежитловими приміщеннями та будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з нежитловими приміщеннями.
В пунктах 7.2 обох договорів оренди земельних ділянок прописані обов'язки орендаря (позивача), зокрема, обов'язок щодо додержання екологічної безпеки землекористування, державних стандартів, проектних рішень, міських правил забудови, інших чинних у м. Києві правил і норм щодо користування земельними ділянками.
За порушення умов договорів або умов використання земельних ділянок, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавством (п. 11 договорів).
Окрім цього, судом встановлено, що відповідно до пункту 4 Протоколу доручень Київського міського голови № 20, напрацьованих під час наради із заступниками голови Київської міської державної адміністрації, головами районних у м. Києві державних адміністрацій та начальниками головних управлінь Київської міської державної адміністрації 15 серпня 2007 року, вирішено підготувати проект рішення Київради про припинення користування земельною ділянкою за адресою: вулиця Жилянська, 118 та передачу цієї земельної ділянки під реалізацію інвестиційного проекту Шевченківській РДА.
Згідно з протоколом наради у першого заступника голови Київської міської державної адміністрації від 23 серпня 2007 року, на якій обговорено питання щодо ліквідації аварійної ситуації будинку № 120-Б по вул. Жилянській у місті Києві, де нарадою, серед іншого, вирішено, взяти до відома заяву ініціативної групи мешканців будинку № 120-Б по вул. Жилянській про те, що вони залишаються проживати в готелі «Спорт»до часу забезпечення їх постійним житлом та відмовляються переселятися в маневровий житловий фонд; Шевченківській районній у м. Києві державній адміністрації розробити адресну програму відселення мешканців будинку № 120-Б по вул. Жилянській на постійне місце проживання, якою передбачити надання житлової площі мешканцям вказаного будинку до 15 листопада 2007 року при умові передачі земельної ділянки за адресою: вул. Жилянська, 118 Шевченківській районній у м. Києві державній адміністрації; Головному управлінню земельних ресурсів та юридичному управлінню виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) підготувати клопотання до Київської міської ради щодо вилучення у ЗАТ «КОНЦЕРН «ЕССЕ»земельної ділянки, загальною площею 0,23 га за адресою: вул. Жилянська, 118, наданої Рішенням Київської міської ради від 24.10.2002 року № 69-1/229 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею»та передачі її Шевченківській районній у м. Києві державній адміністрації; Головному управлінню з питань надзвичайних ситуацій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) підготувати проект розпорядження Київської міської державної адміністрації «Про подальші дії з ліквідації аварійної ситуації на будинку № 120-Б по вул. Жилянська».
04 вересня 2007 року Заступником голови Київської міської державної адміністрації, відповідно до статті 20 Регламенту Київради, внесено проект рішення «Про відміну рішення КМР від 24.10.2002 № 69-1/229 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею»на розгляд Київської міської ради.
До проекту рішення Київської міської ради додано пояснювальну записку № А-10919, якою дано обґрунтування та мета прийняття рішення Київською міською радою.
Виходячи з аналізу досліджених в судовому засіданні письмових доказів, пояснень осіб, які беруть участь у справі, суд приходить до висновку про порушення позивачем пунктів 7.2 договорів оренди земельних ділянок від 27 травня 2003 року в частині дотримання міських правил забудови, що спричинило за собою відселення мешканців з пошкодженого прилеглого до об'єкта будівництва будинку.
Таким чином, Київська міська рада, здійснюючи повноваження в галузі житлово-комунального господарства та побутового обслуговування, передбачені Законом № 280/97-ВР, діючи в чіткій відповідності до Регламенту Київради, 16 жовтня 2008 року на II сесії VI скликання правомірно прийняла Рішення «Про відміну рішення Київської міської ради від 24.10.2002 № 69-1/229 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею»№ 535/535.
Виходячи з вище наведеного, суд вважає, що Рішення «Про відміну рішення Київської міської ради від 24.10.2002 № 69-1/229 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею»№ 535/535, прийняте Київською міською радою на II сесії VI скликання 16 жовтня 2008 року, відповідає соціальному напрямку Київради щодо захисту житлових інтересів мешканців будинку № 120-Б на вул. Жилянській.
Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.
Натомість, відповідач діяв у відповідності до повноважень, наданих йому законодавством та Регламентом Київради.
Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, в зв'язку із чим, в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.
Враховуючи положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.
Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. В задоволенні адміністративного позову Закритого акціонерного товариства «КОНЦЕРН «ЕССЕ»відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України , шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя І.М. Погрібніченко
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 23.07.2012 р.