ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
19 липня 2012 року № 2а-4972/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., при секретарі Хрімлі К.О., за участю представників сторін:
від позивача: Прокопець О.В. (дов. від 01.11.2011р.)
від відповідача: Грембовський В.О. (дов. від 05.03.2012р. №24/9/10-109)
розглянувши у відритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко - Україна»з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення -рішення №0001212203 від 29.03.2012р.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 19.07.2012 року в 15 год. 57хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко - Україна»(надалі по тексту також -Позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби України (надалі - Відповідач) про скасування податкового повідомлення -рішення №0001212203 від 29.03.2012р.
Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що при прийняті оскаржуваного припису Відповідачем допущено цілу низку грубих порушень норм чинного законодавства України, що завдало шкоди охоронюваним законом правам та інтересам Позивача.
Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів його необґрунтованості та безпідставності. В обґрунтування своїх заперечень зазначав, що діяв в межах, у спосіб та на підставі норм чинного законодавства, а відтак у задоволенні позову просив відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, про те, що позов задоволенню не підлягає , з огляду про наступне.
Відповідачем проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко -Україна»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 31.12.2010р. За результатами даної перевірки складено Акт перевірки від 14.03.2012 р. № 8/22-70/30113927 (далі Акт перевірки).
В ході проведеної перевірки Відповідачем встановлено заниження Позивачем в податковій декларації з податку на прибуток за II-IV квартали 2011 р. грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1 075 852,00 грн.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про те, що податкове повідомлення -рішення прийняте Відповідачем у межах і на підставі чинного податкового законодавства, з огляду про наступне.
Статтею 36 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пунктом 37.1 статті 37 ПК України визначено, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу визначено, що розділ III Податкового кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 p., якщо інше не встановлено цим підрозділом.
Згідно з пунктом 150.1 статті 150 Податкового кодексу, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Отже, положення статті 150 Податкового кодексу почали регулювати правовідносини з II кварталу 2011 року.
Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу визначено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується в 2011 році з урахуванням такого:
якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Таким чином, в умовах дії Кодексу до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р.
Крім того, відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням НБУ щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 року № 1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Таким чином, у зв'язку із набранням 01.04.2011 року чинності розділом III Податкового кодексу та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94 p. N 334/94-ВР до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 р. не включається.
Підтвердженням вищенаведеного слугує абзац 2 пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України, яким визначено, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за перший квартал 2011 року без врахування будь-яких інших звітних періодів.
Отже, показник рядку 08 «Об'єкт оподаткування»декларації за І квартал 2011 року необхідно зменшити на збитки, відображені в рядку 04.9 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року»цієї ж декларації і тільки потім отриманий результат перенести в рядок 06.6 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду»декларації за II квартал 2011 року.
До 01.04.2011 року діяли положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (далі - Закон № 334/94-ВР).
Відповідно до пп. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Згідно з п. 16.4 ст. 16 податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.
Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.
Пунктом 22.4 Закону № 334/94-ВР встановлено, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону.
Згідно із п. 1.5 ст. 1 Наказу ДПА України 29.03.2003 № 143, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 квітня 2003 р. за № 271/7592 (чинного, на момент виникнення спірних правовідносин) «Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства», податок на прибуток за квартал, півріччя, три квартали та рік розраховується за правилами, установленими п. 11.1 ст. 11 і п. 16.4 ст. 16 Закону № 334/94-ВР, наростаючим підсумком з початку звітного календарного року.
Проте, норми Закону № 334/94-ВР втратили чинність і діяли лише до 01.04.2011 року, а перехідна дія таких норм для узгодження із нормами ПК України встановлена п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України.
Враховуючи вищевикладене, встановлено, що законодавцем чітко передбачена умова включення валових витрат за 2010 рік до витрат 2011 року, та як витрати повинні включатись до наступних періодів, то, відповідно до ПК України, витрати за 2010 рік застосовується виключно для зменшення валових доходів у першому кварталі 2011 року без їх подальшого врахування наростаючим підсумком у наступних кварталах 2011 року до повного їх погашення, тобто це є перехідні положення для набуття чинності ПК України, та початку перебігу введення норм оподаткування податку на прибуток, згідно із ПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При цьому суд бере до уваги положення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем як суб'єктом владних повноважень доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення -рішення, воно є правомірним та скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 11, 94, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко - Україна» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення - рішення №0001212203 від 29.03.2012р. - відмовити.
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.А. Качур