73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"18" липня 2012 р. 11 год.30 хв.Справа № 2-а-2085/12/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Морської Г.М.,
при секретарі: Леутській Н.І.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - Зеленіної С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у м. Херсоні) про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.05.2011р. № 7127141701 про визначення суми податкового зобов'язання із податку з доходів фізичних осіб на суму 3564,50 грн.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, обґрунтовуючи тим, що у лютому 2009р. він через товарну біржу уклав угоду, відповідно до якої ним був проданий автомобіль марки ВАЗ 210994-20, 2007 року випуску (номер двигуна НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_4 та в подальшому перереєстрований на покупця ОСОБА_4 за договірною ціною - 100,00 грн. Позивач вважає незаконними вимоги податкової інспекції здійснити сплату податку у розмірі 3564,50 грн. з ціни автомобіля 23763,50 грн. Суму 23763,50 грн., визначеної в акті експертної оцінки позивач не отримував. Крім цього позивач наголосив, що відповідач порушив порядок проведення перевірки, провівши її без повідомлення позивача та не надіславши останньому наказ та повідомлення до початку перевірки. Усі зазначені обставини свідчать, на думку позивача, про незаконність проведення перевірки і відповідно про незаконність її висновків та наслідків.
Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав. Оскільки вартість проданого автомобіля становить 23763,507 грн., що підтверджується експертною оцінкою, тому з отриманого доходу позивач повинен сплатити податок в розмірі 15 %, як це передбачено Законом України від 22.05.2003 р. № 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон № 889).
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
За даними відділу реєстраційно - екзаменаційної роботи УДАІ УМВС України фізична особа ОСОБА_1 14.02.09 зняв з обліку транспортний засіб для реалізації, а саме автомобіль марки ВАЗ 210994-20, 2007 року випуску (номер двигуна НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_4). Зазначений автомобіль, згідно облікової картки приватного АМТ перереєстровано на покупця ОСОБА_4, який проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу від 14.02.09 укладеного через Українську ТБ. Вартість транспортного засобу згідно договору купівлі-продажу - 100 грн. Згідно звіту від 14.02.09 № 173 (експерта Науково-дослідного експертно - криміналістичного центру) про незалежну експертну оцінку автомобіля ВАЗ 210994-20, 2007 року випуску (номер двигуна НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_4) вартість автомобіля складає 23763,50 грн.
Громадянин ОСОБА_1 не надав до ДПІ у м. Херсоні декларацію про доходи отримані від продажу рухомого майна за 2009 рік.
На підставі пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України, пункту 1 статті 11 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" (із змінами та доповненнями) податковим органом проведена документальна невиїзна перевірка з питання дотримання вимог податкового законодавства названою фізичною особою за період з 01.01.09 по 31.12.09.
У акті перевірки від 12.05.2011р. № 1951/17-1/НОМЕР_3 податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем п. 12.1 ст. 12, п.п.8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України від 22.05.2003 р. № 889 "Про податок з доходів фізичних осіб", що полягає у несплаті податку на суму 3564,50грн.
На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ винесено спірне податкове повідомлення-рішення від 16.05.2011 р. за № 7127141701.
Преамбулою Закону України від 12.07.2001р. № 2658 „Про оцінку майна, майнових прав та професійне оціночну діяльність в Україні", (далі - Закон № 2658) визначено, що цей Закон визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи належної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та виконання її результатів.
Відповідно до абзацу 9 статті 7 Закону № 2658, проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках оподаткування майна згідно з законом.
Статтею 9 Закону № 2658 передбачено, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.
Отже, доходом позивача слід вважати дохід від продажу транспортного засобу в сумі 23763,50 грн., який розраховується виходячи з оціночної вартості транспортного засобу, визначеної згідно Методики, яка застосовується, зокрема, для встановлення розміру обов'язкових платежів до бюджету.
Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що при реєстрації автомобіля ВАЗ 210994-20, 2007 року випуску, номер двигуна НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_4 його покупець сплатив до Пенсійного фонду збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 712,90 грн. (3% від суми вартості легкового автомобіля), що підтверджує, що ринкова вартість автомобіля складає 23763,50 грн.
Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об'єкта рухомого майна встановлено статтею 12 Закону №889.
Пунктом 12.1 статті 12 зазначеного Закону визначено, що дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону.
Як виняток із пункту 12.1 цієї статті, при продажу одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера або моторного (парусного) човна не частіше одного разу протягом звітного податкового року доходи продавця від зазначених операцій оподатковуються за ставкою в розмірі 1 відсотка від вартості такого об'єкта рухомого майна за умови сплати (перерахування) ним суми державного мита до бюджету або суми плати нотаріусу за нотаріальне посвідчення відповідного договору до такого посвідчення (п.12.2 ст.12 Закону №889).
Позивачем на підтвердження сплати (перерахування) суми державного мита до бюджету або суми плати нотаріусу за нотаріальне посвідчення відповідного договору до такого посвідчення не надано, отже, дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону (15% від вартості автомобіля).
Крім того, відповідно до підпункту 8.1.3 статті 8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", якщо згідно з нормами цього Закону окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню при їх нарахування чи виплаті, то платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.
Згідно з пунктом 17.2 статті 17 зазначеного Закону, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: в) для доходів, що виплачуються на користь платника податку фізичними особами, - такий платник податку.
Річна декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) подається платником податку, у відповідності до вимог статті 18 Закону №889.
Судом встановлено, що позивач не надав до ДПІ у м. Херсоні декларацію про доходи отримані від продажу рухомого майна за 2009 рік, чим порушив п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України № 889.
В зв'язку з вищевикладеним, сума несплати ОСОБА_1 податку з доходів фізичних осіб під час продажу автомобіля ВАЗ 210994-20, 2007 року випуску (номер двигуна НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_4) становить 3564,50 грн.(23763,50 х 15 : 100).
Таким чином, виходячи з аналізу вищезазначених норм законодавства суд приходить до висновку щодо правильності визначення суми податкового зобов'язання із податку з доходів фізичних осіб, яку позивач мав самостійно обрахувати та сплатити.
Разом з тим, незважаючи на правильність обчислення податковим органом суми податку, що підлягає сплаті позивачем до бюджету, суд приходить до висновку про скасування податкового повідомлення-рішення, оскільки останнє прийняте внаслідок невиїзної перевірки позивача, проведеної із грубими порушеннями податкового законодавства.
Відповідно до п.п. 20.1.4 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до п. 79.2. ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Представник відповідача у судовому засіданні підтвердила, що податковим органом не приймався наказ на проведення перевірки.
Фактично перевірка проведена на підставі доповідної записки в.о. начальника управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у м. Херсоні на ім'я начальника ДПІ у м. Херсоні із погодженням останнього від 08.02.2011 р. без зазначення періоду в який буде проведено дану перевірку.
Перевірка податковим органом розпочата 10.05.2011р. та завершена 11.05.2011р.
12.05.2011 р. посадовими особами ДПІ у м. Херсоні складено акт про неможливість вручення листа з повідомленням в якому зазначено, що 11.03.2011 року за № 1197/А/17-122 відповідачем направлено ОСОБА_1 запрошення прибути до податкового органу 21.03.2012р. о 10:00 год. для підписання акту перевірки. Вказаний лист був направлений позивачу з повідомленням про вручення поштового відправлення, яке 12.05.2011 року повернулось до ДПІ у м. Херсоні разом з листом з поміткою про закінчення терміну зберігання.
Тобто податковий орган розпочав перевірку позивача не надіславши йому наказ на проведення перевірки та повідомлення про проведення перевірки, що є порушенням ст. 79 ПК України.
Абзацом другим п. 79.2. ст. 79 ПК України передбачено, що право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки виникає у посадових осіб органу державної податкової служби після виконання умов цієї статті (надіслання запиту платнику та подальше його повідомлення про проведення перевірки).
Як вбачається із досліджених судом обставин проведення перевірки позивача, податковим органом порушено як порядок прийняття рішення про проведення перевірки, так і порядок проведення самої перевірки, за таких обставин ДПІ у м. Херсоні як суб'єкт владних повноважень допустила неправомірні дії по проведенню перевірки фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.09 по 31.12.09 року.
За таких обставин суд приходить до висновку про протиправність винесеного ДПС податкового повідомлення-рішення від 16.05.2011 р. № 7127141701 про визначення суми податкового зобов'язання із податку з доходів фізичних осіб на суму 3564,50 грн. і задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,
постановив:
Задовольнити повністю позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.
Скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.05.2011р. № 7127141701.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 23 липня 2012 р.
Суддя Морська Г.М.
кат. 8.2.8