18 липня 2012 року м. ПолтаваСправа №2а-1670/4085/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Петрової Л.М.,
при секретарі - Протас О.М.,
за участю:
представника позивача - Ровної Л.І.,
представника відповідача - Кузьменка С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,
20 червня 2012 року Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 5539,29 грн. та пені у розмірі 68,82 грн.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що середньооблікова чисельність інвалідів, які працювали у відповідача у 2011 році, менша установленої нормативом відповідно до статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", а саме, не працевлаштовано 1 особу, тому до 18 квітня 2012 року відповідач повинен був згідно статті 20 Закону самостійно сплатити фінансово-господарські санкції у розмірі 5539 грн. 29 коп. Оскільки відповідачем сума фінансово-господарської санкції не сплачена, на суму заборгованості було нараховано пеню в розмірі 68 грн. 82 коп.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.
У своїх запереченнях посилався на те, що на виконання вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" у 2011 році інформацію щодо 1 вакантного робочого місця для інвалідів було подано до органів державної служби зайнятості, а саме, направлено звіти про наявність вільних робочих місць за формою 3-ПН до Кременчуцького міскрайонного центру зайнятості -про наявність 1 вакантного місця. Разом з тим, державною службою зайнятості інваліди не направлялися, безпосередньо до товариства інваліди з метою працевлаштування також не зверталися. З огляду на це, вважає, що підприємством було вжито усіх передбачених чинним законодавством заходів по забезпеченню працевлаштуванню інвалідів, тому до нього не повинна застосовуватись відповідальність, передбачена статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів".
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як зазначено у статті 8 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" державне управління з питань забезпечення прав інвалідів та їх соціальної захищеності здійснюється в межах повноважень центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.
Положення про Фонд соціального захисту інвалідів" від 14 квітня 2011 року №129 Фонд соціального захисту інвалідів (далі - Фонд) є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Державною службою з питань інвалідів та ветеранів України.
Відповідно до пункту 12 зазначеного Положення для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Міністерством соціальної політики України та Державною службою з питань інвалідів та ветеранів України утворюються територіальні відділення Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі в межах граничної чисельності його працівників.
За змістом статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" Фонду надано право на стягнення адміністративно-господарських санкції за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Пункт 5 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Отже, даний спір підвідомчий адміністративному суду.
Судом встановлено, що згідно із звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік (форма №10-ПІ, реєстраційний номер 53/224/2), поданим Товариством з обмеженою відповідальністю "Відродження" 24 лютого 2012 року вх. №3176 Полтавському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві за 2011 рік становила 14 осіб, фонд оплати праці штатних працівників - 155,1 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника - 11080 грн. 00 коп. При цьому у звіті зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02) - 0 осіб, кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (рядок 03) - 1 особа /а.с. 3/.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Згідно із розрахунком, наданим позивачем, кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу 4% становить 1 особа (14 х 0,04) /а.с. 4/.
Як вбачається із звіту Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік (форма № 10-ПІ) відповідачем у 2011 році інвалідів не працевлаштовано /а.с. 3/.
Згідно частини першої статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Частиною другою статті 20 зазначеного Закону передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Разом з тим, частинами першою, третьою статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що Забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що протягом 2011 року середньооблікова кількість штатних працівників відповідача становила 14 осіб, норматив створення робочих місць для інвалідів становив 1 особу, на які було працевлаштовано 0 осіб.
Згідно листа Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості від 09 липня 2012 року №2323 судом встановлено, що відповідачем на адресу Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості протягом квітня-грудня 2011 року було направлено звіти про наявність вільних робочих місць за формою 3-ПН для працевлаштування інвалідів.
Враховуючи те, що підприємство звітувалося до центру зайнятості протягом дев'яти місяців, адміністративно-господарські санкції та пеня підлягають стягненню тільки за ті місяці в яких було не дотримано норматив робочих місць для інвалідів 1384 грн. 83 коп. (5539,29 сума адміністративно-господарських санкцій : 12 місяців х 3 місяці) та 17 грн. 22 коп. (68,82 пеня : 12 місяців х 3 місяці).
Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягають задоволенню частково.
Згідно частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити частково.
Стягнути з Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" (39750, Полтавська область, Кременчуцький район, с. пришиб, вул. Гагаріна, 20А, код ЄДРПОУ 30621387) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Полтава, вул. Зигіна, 1, одержувач - УДКСУ у Кременчуцькому районі, код 37965887, р/р 31216230700219 в ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019) адміністративно-господарські санкції у розмірі 1384,83 грн. /одна тисяча триста вісімдесят чотири гривні вісімдесят три копійки/ та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 17,22 грн. /сімнадцять гривень двадцять дві копійки/.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 23 липня 2012 року.
Суддя Л.М. Петрова