"19" липня 2012 р. м. Київ К/9991/88050/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Калашнікової О.В., Леонтович К.Г., Розваляєвої Т.С.,
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою Контрольно-ревізійного управління в Сумській області на постанову Краснопільського районного суду Сумської області від 10 вересня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2011 року у справі № 2а-115/09/1808 за позовом ОСОБА_1 до Контрольно-ревізійного управління в Сумській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
У січні 2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Контрольно-ревізійного управління в Сумській області, в якому, з урахуванням доповнення позовних вимог, просила визнати нечинною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення про накладення на неї стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-2 КУпАП винесену 22.12.2008 р. заступником начальника КРУ у Сумській області.
Постановою Краснопільського районного суду Сумської області від 10 вересня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2011 року, позовні вимоги задоволені частково. Постанова Державної контрольно-ревізійної служби в Україні серії ДКРС № 024744 від 22.12.2008 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-2 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 136 грн. скасована із закриттям провадження у справі.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями контрольно-ревізійного управління в Сумській області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами планової ревізії фінансово-господарської діяльності Краснопільської районної державної лікарні ветеринарної медицини за період з 01.01.2006 р. по 30.09.2008 р. контрольно-ревізійним відділом в Краснопільському районі Контрольно-ревізійного управління в Сумській області складений акт № 04-22/11 від 05.12.2008 р. Головним контролером-ревізором КРУ в Краспопільському районі Корощенко Н.Я., щодо головного бухгалтера Краснопільської районної державної лікарні ветеринарної медицини був складений протокол серії ДКРС № 021851 від 05.12.2008 р. про адміністративне правопорушення за порушення п. 1, п. 2 ст. 9, п. 7 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Інструкції "Про службові відрядження в межах України та за кордон", що передбачає відповідальність за ст. 164-2 КУпАП. Заступник начальника управління Фролков О.В. постановою серії ДКРС № 024744 від 22.12.2008 р. притягнув позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 136,0 грн., що відповідає вимогам ст. 234-1 та ст. 284 КУпАП.
Згідно постанови КРУ в Сумській області від 22.12.2008 р., ОСОБА_1, працюючи головним бухгалтером Краснопільської районної державної лікарні ветеринарної медицини, допустила ведення бухгалтерського обліку з порушенням установленого порядку за період з 16.05.2008 р. по 30.09.2008 р. в частині нарахування та виплати премій окремим працівникам лікарні за вищим відсотком, ніж передбачено наказом на преміювання, та як наслідок зайвого нарахування внесків до Державних цільових фондів, що призвело до зайвого витрачання бюджетних коштів на загальну суму 4333,56 грн.; не ведення карток аналітичного обліку готівкових операцій, карток аналітичного обліку отриманих асигнувань, карток обліку капітальних видатків; незабезпечення належного оформлення окремих бухгалтерських документів, а сама відсутність дати складання та номера документа, відсутність суми перерахованих або отриманих кошті від постачальника, коду та назви економічної класифікації видатків. Також була зафіксована відсутність суми оборотів і кількості додатків до меморіальних ордерів № 1, 2, 3, 4, 6, 8, 10, 13, 17.
На підставі цього ОСОБА_1 визнана винною за порушення п. 1, 2 ст. 9, п. 7 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Інструкції "Про службові відрядження в межах України та за кордон", притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-2 КУпАП шляхом накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 136,0 грн.
Відповідно п. 7 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" головний бухгалтер або особа, на яку покладене ведення бухгалтерського обліку підприємства (далі - бухгалтер): забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства; забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.
В п. 1 та п. 2 ст. 9 Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Як зазначалося, порушення вказаних норм права були зафіксовані протоколом № 021851 від 05.12.2008 р. З протоколу вбачається, що позивач підписувати його відмовилася, але примірник протоколу отримала особисто. Листом № 25-14/6365 від 15.12.2008 р. позивач була повідомлена про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 22.12.2008 р., який був отриманий нею лише 19.12.2008 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідно протоколу засідання комісії з розгляду протоколу № 021851 від 05.12.2008 р. у складі голови комісії Фролкова В.М., членів комісії вирішено визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-2 КУпАП, в частині ведення бухгалтерського обліку з порушенням встановленого порядку за період з 16.05.2008 р. по 30.09.2008 р.
Відповідно ч. 1 ст. 164-2 КУпАП приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків, відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей, порушення правил ведення касових операцій, перешкоджання працівникам державної контрольно-ревізійної служби у проведенні ревізій та перевірок, невжиття заходів щодо відшкодування з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності, тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. В ст. 281 КУпАП встановлено, що протокол засідання колегіального органу підписується головуючим на засіданні і секретарем цього органу.
Відповідно ст. 234-1 КУпАП органи державної контрольно-ревізійної служби в Україні розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства з фінансових питань (ст. 164-2), порушенням порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи (ст. 166-6). Від імені державної контрольно-ревізійної служби в Україні розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: начальник Головного контрольно-ревізійного управління в Україні та його заступники, начальники контрольно-ревізійних управлінь в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та їх заступники.
Розглядати справи про адміністративні правопорушення, що полягають у порушенні законодавства з фінансових питань (ст. 164-2 КУпАП) або порушенні порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи (ст. 166-6 КУпАП), і накладати адміністративні стягнення від імені ДКРС мають право Голова КРУ та його заступники, начальники контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та їх заступники (ст. 234-1 КУпАП). Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем вчинення правопорушення (ст. 276 КУпАП). Допускається розгляд справи за місцезнаходженням регіонального контрольно-ревізійного управління. Начальник контрольно-ревізійного управління або його заступник розглядає справу про адміністративне правопорушення в п'ятнадцятиденний термін від дня одержання протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи (ст. 277 КУпАП). Відповідно ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справа може бути розглянута лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її повідомлення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи або заяви про розгляд справи за її відсутності. Повідомлення про час і місце розгляду надсилається порушнику рекомендованим поштовим відправленням або вручається під розписку.
Судами встановлено, що згідно акту ревізії № 04-22/11 від 05.12.2008 р. вбачається, що посадовими особами лікарні ветеринарної медицини, яким було надане право розпоряджатися рахунками та підписувати розрахункові документи у періоді, що підлягав ревізії, тобто з 01.01.06 р. по 30.09.08 р., була зокрема ОСОБА_1
Разом з тим, що ОСОБА_1 була призначена на посаду головного бухгалтера Краснопільської районної державної лікарні ветеринарної медицини, з випробувальним терміном один місяць лише з 16.05.2008 р. і надані до матеріалів справи документи свідчать про те, що у період її роботи на цій посаді нею дотримувалися приписи спеціального законодавства по веденню бухгалтерського обліку.
З постанови № 024744 від 22.12.08 р. вбачається, що ОСОБА_1 притягнута до відповідальності в частині нарахування премій окремим працівникам лікарні за вищим відсотком ніж передбачено наказом про преміювання. Необхідно відмітити, що преміювання працівників лікарні проводилося відповідно наказу начальника ветлікарні "Про преміювання", на підставі колективного договору та Положення про преміювання працівників, які передбачали преміювання працівників ветлікарні в розмірі 120% від посадового окладу. Встановлення будь-яких інших розмірів премій ніж ті, що передбачені відповідним наказом про преміювання не допускається.
Ні в акті ревізії, ні в подальших документах не вказано які саме накази керівника закладу позивачем були порушені при виплаті премій працівникам.
Крім того, згідно висновку спеціаліста-економіста № 7733 Сумського відділення Харківського НДІ судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса встановлено, що висновки акту ревізії є необґрунтованими та документально не підтверджуються.
Відповідно КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Таким чином, суди вірно зазначили, що у діях позивача відсутні ознаки адміністративного правопорушення, а тому накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу є неправомірним.
Відповідно до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше, як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому -два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду.
Оскільки на час розгляду справи минув передбачений ст. 38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення, то відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження по справі підлягає закриттю.
Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині скасування постанови Державної контрольно-ревізійної служби в Україні серії ДКРС № 024744 від 22.12.2008 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-2 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 136 грн., і закриття провадження у справі.
Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу контрольно-ревізійного управління в Сумській області -відхилити.
Постанову Краснопільського районного суду Сумської області від 10 вересня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту ухвалення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
(підписи)
З оригіналом згідно
помічник судді М.В. Дрибас
Суддя К.Г. Леонтович