19 липня 2012 року м. Київ К/9991/68629/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Калашнікової О.В., Леонтович К.Г., Розваляєвої Т.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 червня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 30 серпня 2011 року у справі № 2а-4644/09 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області про соціальний захист дітей війни, -
У квітні 2010 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області, в якому просила зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити недоплачену її, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період 2006-2007 роки.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 червня 2009 року позов задоволений частково. Зобов'язано управління Пенсійного Фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 9 липня до 31 грудня 2007 року. В решті позовних вимог відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 30 серпня 2011 року відмовлено управлінню Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Ужгородського міськрайонного суду від 12 червня 2009 року.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями судів попередніх інстанцій управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно обставин справи управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області не було присутнє при розгляді справи в суді першої інстанції. Копія постанови суду першої інстанції відповідачем була отримана 12.10.2009 р., а апеляційна скарга, без подання заяви на апеляційне оскарження, з клопотанням про поновлення строків на апеляційне оскарження управлінням Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області подана в суд лише 05.11.2009 р., тобто на 24-й день після отримання копії постанови суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції, відмовляючи в поновленні строків на апеляційне оскарження послався на ті обставини, що відповідачем подана апеляційна скарга без подання заяви на апеляційне оскарження з порушенням строків на апеляційне оскарження з часу отримання ним копії постанови суду першої інстанції, оскільки без подання заяви на апеляційне оскарження відповідач відповідно ст.186 КАС України зобов'язаний подати апеляційну скаргу в десятиденний термін, який сплив, поважності причин пропуску вказаного строку відповідачем не надано.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з наведеними висновками суду апеляційної інстанції.
Відповідно ч.5 ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження, тобто у 10-ти денний строк.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відповідачем пропущений строк апеляційного оскарження без поважних причин, оскільки з часу отримання копії постанови суду першої інстанції, а саме - 12.10.2009 р. управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області у встановлені ст.186 КАС України строки зобов'язане подати заяву на апеляційне оскарження у 10-ти денний термін, або апеляційну скаргу в цей же термін. Вказані строки відповідачем були порушенні при подачі апеляційної скарги, інших причин поважності строків пропуску на апеляційне оскарження відповідачем не надані.
Колегія суддів прийшла до висновків, що апеляційний суд обґрунтовано відмовив у поновленні строків на апеляційне оскарження за відсутності поважності причин їх пропуску та відсутності підстав для його поновлення.
Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, яке привело до постановлення незаконної ухвали.
З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Постанова суду першої інстанції касаційним судом не переглядається, оскільки вона не переглядалася судом апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 220, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області залишити без задоволення.
Ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 30 серпня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: