"02" липня 2012 р. м. Київ К-30224/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий:Нечитайло О.М.
Судді: Ланченко Л.В.
Пилипчук Н.Г.,
за участю секретаря:Руденко А.М.,
за участю представників
позивача:не з'явився,
відповідача:не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області
на постанову Господарського суду Чернівецької області від 16.03.2009 р.
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2010 р.
у справі №10/249
за позовом Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення штрафних санкцій,
Борщівська міжрайонна державна податкова інспекція Тернопільської області (далі - позивач) звернулась з адміністративним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі -відповідач) про стягнення штрафних санкцій.
Постановою Господарського суду Чернівецької області від 16.03.2009 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2010 р., у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача на адресу суду касаційної інстанції не надіслав.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
Представниками податкового органу було проведено перевірку господарської діяльності відповідача щодо контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, результати якої викладені в акті від 05.12.2007 р. №714/23-1982301008.
Вказаною перевіркою було встановлено порушення відповідачем п. 1, 2, 4 ст. 5, п. 1 ст.7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», що полягало у здійснені підприємницької діяльності у сфері грального бізнесу без наявності торгових патентів на кожне гральне місце, а саме -виявлено, що діяльність здійснюється з використанням 23 гральних місць, при наявності 4 патентів, а також встановлено порушення позивачем порядку використання торгових патентів, а саме -відсутність патентів на відкритому та доступному для огляду місці.
На підставі встановлених порушень контролюючий орган прийняв рішення від 07.03.2008 р. №0000812301/1 про застосування до відповідача штрафних санкцій у сумі 1829,03 грн., отримане останнім 18.03.2008 р.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Так, п. 1, 2, 4 ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами. Під гральним бізнесом у цьому Законі слід розуміти діяльність, пов'язану з влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (крім державних) та розиграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі. Торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу має бути виданий на кожне окреме гральне місце (гральний автомат, гральний стіл).
Положеннями п. 1 ст. 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»торговий патент повинен бути розміщений, зокрема, у приміщеннях для надання послуг у сфері грального бізнесу та надання побутових послуг. Торговий патент має бути відкритим та доступним для огляду.
Порушення позивачем наведених положень було встановлено попередніми судовими інстанціями, а відтак застосування штрафних фінансових санкцій також визнано обґрунтованим.
Між тим, відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог судові інстанції вказали на такі нормативні положення ГК України.
Так, відповідно до ст.238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються ст.239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
З огляду на викладене фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення порядку патентування торговельної діяльності є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні ст.238, ст.239 ГК України, а відтак повинні застосовуватися у межах строків, визначених ст.250 цього Кодексу.
Статтею 250 ГК України встановлено обмеження строків застосування адміністративно-господарських санкцій: адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що застосування до відповідача адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу за порушення Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»має здійснюватися саме у межах строків, встановлених ст.250 ГК України.
Між тим, судові інстанції помилково встановили порушення позивачем названих строків, зазначивши, що такі строки фактично є строками звернення контролюючого органу до суду з відповідним позовом про стягнення суми заборгованості.
Так, положення ст.250 ГК України визначають межі застосування адміністративно-господарських санкцій, а не межі звернення до суду з позовом про стягнення таких санкцій, оскільки останні регламентуються процесуальними приписами ст.99 КАС України, якою визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що порушення відповідачем положень Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»було встановлено податковою інспекцією під час перевірки платника податків 05.12.2007 р., рішення про застосування фінансової санкції позивачем прийнято 07.03.2008 р., тобто у межах строку, встановленого законодавчими вимогами ст.250 ГК України.
З вихідного штампу вбачається, що податкова інспекція звернулась до Господарського суду Чернівецької області з адміністративним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 у листопаді 2008 року, тобто у межах строків, передбачених ст.99 КАС України.
Відтак, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що контролюючим органом було порушено строки звернення до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»штрафи, зокрема за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, підлягають сплаті порушником у п'ятиденний термін відповідно до законодавства.
Керуючись наведеними положеннями Закону, а також у зв'язку із несплатою суми штрафних санкцій відповідачем у добровільному порядку, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає за необхідне стягнути суму у розмірі 1829,03 грн. у примусовому порядку.
Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Враховуючи, що суди повно і правильно встановили фактичні обставини справи, але неправильно застосували норми матеріально та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Касаційну скаргу Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області задовольнити.
2. Постанову Господарського суду Чернівецької області від 16.03.2009 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2010 р. у справі №10/249 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити, стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в дохід місцевого бюджету 1829,03 грн. заборгованості зі сплати штрафних санкцій.
3. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Нечитайло О.М.
Судді:Ланченко Л.В.
Пилипчук Н.Г.