Провадження № 22-ц2090\3416\12р Головуючий 1-ї інстанції -
Справа № 2-1974\11р. Пілюгіна О.М.
Категорія : про стягнення заборгованості Доповідач - Швецова Л.А.
18 червня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :
головуючого - Швецової Л.А.
суддів - Даниленка В.М., Малінської С.М.
при секретарі - Колісник Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3
на рішення Харківського районного суду Харківської області від 05 березня 2012 року
по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором кредиту та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», треті особи : ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання кредитного договору недійсним , -
У вересні 2010 року позивач - Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит», в особі філії «Слобожанське РУ»АТ «Банк «Фінанси та кредит»звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що між ним та ОСОБА_2 27 грудня 2007 року було укладено кредитний договір, відповідно до якого банк надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 45 000,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 23 00 % на рік на суму залишку за користування кредитом з кінцевим терміном повернення 27 грудня 2009 року.
Проте, в порушення вимог ст. 526 ЦК України та умов договору ОСОБА_2 зобов'язання по погашенню заборгованості за кредитним договором належним чином не виконувала, у зв'язку з чим на 26 липня 2010 року у відповідача виникла заборгованість яка складається: 22 147, 41 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 1 289,66 грн. -заборгованість за процентами, а разом 23 437,07 грн.
У відповідності до п. 6.1. Кредитного договору за прострочення погашення кредиту та процентів за користування кредитом ОСОБА_2 повинна сплатити пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожен день прострочення, сума якої станом на 26 липня 2010 року складає : 70 273,62 грн. -пеня за прострочення погашення процентів; 1 625, 32 грн. -сума за прострочення погашення кредиту.
Строкова заборгованість ОСОБА_2 перед Позивачем за кредитом, процентами та комісією за користуванням кредитом станом на 26 липня 2010 року становить 767, 58 грн.
У забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за Кредитним договором 27 грудня 2007 року між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», в особі філії «Слобожанське РУ»АТ «Банк «Фінанси та кредит»та ОСОБА_4 було укладено Договір Поруки, відповідно до умов якого останній зобов'язався відповідати в тому ж обсязі, що і ОСОБА_2, зокрема, за повернення основної суми заборгованості, відсотків за користування кредитом, відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій, обумовлених кредитним договором.
Також в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за Кредитним договором 27 грудня 2007 року між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», в особі філії «Слобожанське РУ»АТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_5 було укладено Договір Поруки, відповідно до умов якого останній зобов'язався відповідати в тому ж обсязі, що і ОСОБА_2, зокрема, за повернення основної суми заборгованості, відсотків за користування кредитом, відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій, обумовлених кредитним договором
На підставі викладеного, позивач - ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», в особі філії «Слобожанське РУ»АТ «Банк «Фінанси та кредит»просив стягнути на його користь в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором від 27.12.2007 року у розмірі 96 103,59 грн. та витрати пов'язані з розглядом справи у суді, а саме: судовий збір у розмірі 961,03 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.
Представник відповідача проти позову заперечував та звернувся до суду з зустрічною позовною заявою в обгрунтування якої посилався на те, що у графіку зниження заборгованості, який є додатком № 1 до кредитного договору від 27 грудня 2007 року і його не від'ємною частиною датою повного повернення кредиту вказано 27 грудня 2008 року, тоді як у самому кредитному, датою повного повернення кредиту вказано 27 грудня 2009 року. Вказана неузгодженість потягла за собою, неправильний розрахунок суми як самої заборгованості так і розрахунок суми процентів, збільшення процентної ставки. Так, позивач безпідставно завищував суми, що направилась на погашення процентів, що фактично призводило до збільшення заборгованості по погашенню основного боргу і як, слідство збільшувало процентну ставку за користування кредитом та збільшувало абсолютне значення подорожчання кредиту, що у сукупності дозволило позивачу отримати додатковий, непередбачений умовами кредитного договору прибуток. Таким чином, позивач ввів в оману відповідача ОСОБА_2 і як би вона в момент підписання договору мала можливість підрахувати, що різниця між абсолютним значенням подорожчання кредиту за кредитним договором збільшиться по відношенню до додатку № 1, то не підписала вказаний договір.
На підставі викладено представник ОСОБА_2, який також діє і в інтересах ОСОБА_4 просив відмовити ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», в особі філії «Слобожанське РУ»АТ «Банк «Фінанси та кредит»в задоволенні його позовних вимог та ухвалити рішення яким визнати Кредитний договір від 27 грудня 2007 року недійсним.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 05 березня 2012 року позовні вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», в особі філії «Слобожанське РУ»АТ «Банк «Фінанси та кредит»- задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 солідарно на користь на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит»суму заборгованості за кредитним договором від 27 грудня 2007 року у розмірі 88248 гривень 03 копійки; суму судового збору по 290 гривні з кожного та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по 36 гривень з кожного.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції представник ОСОБА_2 -ОСОБА_3 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 05 березня 2012 року звернувся з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового, яким зустрічну позовну заяву задовольнити у повному обсязі. В задоволенні позовних вимог ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», в особі філії «Слобожанське РУ»АТ «Банк «Фінанси та кредит»відмовити.
Судова колегія, вислухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з"явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як передбачено ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, районний суд виходив з того, що позивачем були надані належні та допустимі докази в обґрунтування стягнутої судом суми і що вказана сума підлягає стягненню в солідарному порядку з всіх відповідачів.
Однак погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи та судом не правильно застосовані норми матеріального права і тому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне на підставі п. 4 ст. 309 ЦПК України, рішення суду першої інстанції змінити із наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит»та ОСОБА_2 27 грудня 2007 року було укладено кредитний договір, відповідно до якого банк надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 45 000,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 23 00 % на рік на суму залишку за користування кредитом з кінцевим терміном повернення 27 грудня 2009 року.
У забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за Кредитним договором 27 грудня 2007 року між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», в особі філії «Слобожанське РУ»АТ «Банк «Фінанси та кредит»та ОСОБА_4 було укладено Договір Поруки, відповідно до умов якого останній зобов'язався відповідати в тому ж обсязі, що і ОСОБА_2, зокрема, за повернення основної суми заборгованості, відсотків за користування кредитом, відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій, обумовлених кредитним договором.
Також в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за Кредитним договором 27 грудня 2007 року між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», в особі філії «Слобожанське РУ»АТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_5 було укладено Договір Поруки, відповідно до умов якого останній зобов'язався відповідати в тому ж обсязі, що і ОСОБА_2, зокрема, за повернення основної суми заборгованості, відсотків за користування кредитом, відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій, обумовлених кредитним договором
Станом на 26 липня 2010 року у ОСОБА_2 виникла заборгованість яка складається: 22 147, 41 грн. -прострочена заборгованість за кредитом; 1 289,66 грн. -заборгованість за процентами, а разом 23 437,07 грн. Крім цього, у відповідності до п. 6.1. Кредитного договору за прострочення погашення кредиту та процентів за користування кредитом ОСОБА_2 повинна сплатити пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожен день прострочення, сума якої станом на 26 липня 2010 року складає : 70 273,62 грн. -пеня за прострочення погашення процентів; 1 625, 32 грн. -сума за прострочення погашення кредиту.
Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно з частиною першою статті 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Отже, за законом у цьому випадку немає так званої обов'язкової процесуальної співучасті, тобто законом передбачено право позивача звернутися до суду до кожного з боржників окремо. Крім того, предметом спору є різні самостійні договірні відносини: між кредитором і боржником -за кредитним договором; між кредитором і поручителем -за договором поруки, або ж ці відносини можуть врегульовуватись одним кредитним договором, що не змінює суті окремих договірних відносин.
На підставі вищевикладеного, судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та кредит»щодо стягнення кредитної заборгованості у солідарному порядку з боржника та обох поручителів підлягають задоволенню частково, оскільки відповідно до закону та умов договору поруки поручителі несуть самостійну відповідальність перед кредитором за порушення зобов'язань боржником.
Відповідна правова позиція щодо солідарного стягнення заборгованості вказана у постанові Верховного Суду України від 19 грудня 2011 року по справі за заявою публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 9 червня 2011 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»про стягнення заборгованості, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов»язковою для всіх суб»єктів владних повноважень, які застосовують в своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права та для всіх судів України.
Посилання представника відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції на той факт, що позивачем в порушення вимог діючого законодавства необґрунтовано було укладено додаток № 1 в якому не правильно вказаний період сплати кредиту у зв»язку з чим договір кредиту є недійсним, судова колегія вважає безпідставним, оскільки вказаний додаток не впливає на порядок та строки видано кредитні кошти в іноземній валюті, у зв»язку з чим спірні договори поруки є не чинними, безпідставні.
Що стосується стягнення суми заборгованості за кредитним договором та відмови у задоволенні зустрічного позову про визнання кредитного договору недійсним. Судова колегія приходить до висновку, що рішення суду в цій частині ухвалено з дотриманням вимог діючого законодавства на підставі належних та допустимих доказів і підстав для скасування рішення не має.
Керуючись ст.ст. 301,302, п.п.3 і 4 ст. 309, 312,313,317 ЦПК України, судова колегія судової палати, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 -ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 05 березня 2012 року змінити.
Позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 солідарно з ОСОБА_4 та солідарно з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит»суму заборгованості за кредитним договором від 27 грудня 2007 року у розмірі 88248 гривень 03 копійки.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили після проголошення але протягом 20 днів може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий -суддя -
Судді -