Провадження № 22ц/2090/2271/2012 Головуючий 1 - інстанції -Погасій О.Ф.
Справа № 2 - 4773/11 Доповідач - Зазулинська Т.П.
Категорія -житлові
20 червня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого судді - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.,
суддів колегії - КРУГОВОЇ С.С.
- ХОРОШЕВСЬКОГО О.М.,
при секретарях - Шпарага О.О., Міщенко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Московського районного суду міста Харкова від 23 листопада 2011 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, треті особи - ОСОБА_6, Сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Московського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області про визнання таким, що втратив право користування житловою площею в квартирі, зобов'язання Сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Московського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області зняти з реєстраційного обліку; за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи -ОСОБА_6, Сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Московського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області про вселення в квартиру,-
У липні 2011 року ОСОБА_5 звернулась до Московського районного суду міста Харкова з позовом, в якому просила визнати ОСОБА_4 таким, що втратив право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 та зобов'язати Сектор громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Московського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області зняти його з реєстрації за вищевказаною адресою.
В обґрунтування позову зазначала, що квартиру АДРЕСА_1 отримала згідно ордеру, виданого Московською районною радою міста Харкова. Квартира не приватизована.
У квітні 2007 року відповідач забрав все своє майно і переїхав жити до іншої жінки за адресою: АДРЕСА_3, де мешкає і по теперішній час. Більше чотирьох років відповідач не з'являється в їх квартирі, комунальні послуги не сплачує, не здійснює поточних ремонтів, не несе інших витрат по утриманню квартири та не має у квартирі особистого майна.. У липні 2011 року до Московського районного суду міста Харкова нею подана заява про розірвання шлюбу з відповідачем. Оскільки добровільно виписатися з квартири відповідач не погоджується, змушена звернутися до суду.
Вважала, що відповідач має бути у судовому порядку визнаний особою, яка втратила право на користування жилим приміщенням відповідно до ч.1ст.71, ст.72 ЖК України, оскільки добровільно покинув його і не користується жилим приміщенням понад встановлені строки без поважних причин.
ОСОБА_4 проти позову заперечував, посилаючись на те, що у зв»язку з необхідністю проведення ремонту в квартирі вони з дружиною вирішили проживати на дачі, куди вивезли частину спільного майна та його особистих речей.
Влітку 2008 року тяжко захворів його батько -інвалід 1-їгрупи в зв»язку з чим він до червня 2009 року проживав в селі Колодязне Двурічанського району Харківської області, а коли повернувся додому, дружина його не пустила в квартиру, посилаючись на те, що здала її квартирантам та поміняла замки.
В подальшому також відмовлялась пустити його в квартиру та дати ключі від нових замків в зв»язку з чим він змушений був проживати на дачі, у друзів та знайомих.
У вересні 2011 року ОСОБА_4 подав зустрічний позов про вселення в спірну квартиру, посилаючись на те, що мешкав у квартирі АДРЕСА_1 разом з дружиною та дочками з 1980 року. Впродовж сумісного життя намагався належним чином забезпечити родину, працюючи на виробництвах зі шкідливими для здоров'я умовами. Декілька разів робив у квартирі ремонт, придбав необхідні меблі. На весні 2008 року вирішили з дружиною зробити черговий ремонт у зв'язку з чим вирішили переїхати на дачу. Перевезли на дачу частину квартирних речей та майже всі його особисті речі. Влітку 2008 року внаслідок хвороби його батька, 1-інваліда першої групи, змушений був виїхати у с. Колодязне Дворічанського району Харківської області та майже рік доглядав його. Після смерті батька -ОСОБА_7 він повернувся до дому, але дружина не впустила до квартири, повідомивши що здала її квартирантам та змінила замки. У зв'язку з чим і до теперішнього часу змушений тимчасово мешкати у доньок та знайомих або на дачі.
Позивач ОСОБА_5 та її представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, проти зустрічного позову заперечували.
Відповідач ОСОБА_4 та його представник заперечували проти позову ОСОБА_5, підтримали зустрічний позов.
Представник третьої особи -Сектора громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Московського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області участі в розгляді справи не брав.
3-я особа ОСОБА_8 заперечувала проти обох позовів і просила вирішити спір на розсуд суду.
Рішенням Московського районного суду міста Харкова від 23 листопада 2011 року позов ОСОБА_5 задоволено частково. Визнано ОСОБА_4 таким, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1, та знято його з реєстраційного обліку за вказаною адресою. В іншій частині позову відмовлено.
У задоволені позову ОСОБА_4 відмовлено в повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції як незаконне і необґрунтоване та ухвалити нове рішення . В обгрунтування апеляційної скарги посилається на обставини, які зазначав у запереченнях на позов ОСОБА_5 та у зустрічному позові.
ОСОБА_5 та її представник проти скарги заперечували.
3-я особа ОСОБА_8 скаргу підтримала, справу просила розглянути без її участі.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін та їх представників, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.
Судовим розглядом встановлено, що спірною є квартира АДРЕСА_1, в якій зареєстровані ОСОБА_5 - наймач, ОСОБА_4 -чоловік , ОСОБА_6 -дочка та ОСОБА_9, 2006 року -онука.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 про визнання ОСОБА_4 таким, що втратив право користування спірною квартирою та відмовляючи у задоволенні його зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з доведеності того, що у квітні 2007 року ОСОБА_4 забрав все своє майно і переїхав жити за іншою адресою, більш ніж чотири роки не з»являється в квартирі, не сплачує комунальні послуги, не здійснює ремонт у приміщенні, не несе інших витрат з утримання квартири, не має в спірній квартирі ніякого особистого майна і не довів суду поважності причин не проживання в квартирі.
Проте судова колегія не може погодитись з такими висновками, оскільки вважає, що суд дійшов їх з порушеннями норм процесуального права, які полягають у неповному з»ясуванні обставин, що мають значення для справи та недоведеності обставин, що мають значення для справи, які вважав встановленими.
Відповідно до приписів ч.1ст.71ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім»ї за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або член його сім»ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк, за заявою відсутнього, може бути продовжено наймодавцем, а у разі спору -судом.
Виходячи з наведеного при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини справи, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.
У запереченнях на позов ОСОБА_5 та у обґрунтування вимог, заявлених у зустрічному позові ОСОБА_4 посилався на те, що не залишав квартиру добровільно і не має іншого житла. Відсутнім на житловій площі був в зв»язку зі здійсненням в квартирі ремонту, необхідністю догляду за тяжко хворим батьком, погодившись на умовляння дружини про необхідність надання допомоги дочкам шляхом поселення квартирантів, та у зв»язку з заміною нею замків, від яких відмовилася надати йому ключі.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_5 визнала, що в зв»язку з наявністю заборгованості з оплати комунальних послуг здавала квартиру і поміняла замки від вхідної двері, ключів від яких ОСОБА_4 не мав і не має на теперішній час.
Вона ж пояснила, що квартирну плату та інші комунальні послуги сплачувала з урахуванням усіх зареєстрованих в квартирі, у тому числі ОСОБА_4
Свідок ОСОБА_10 пояснила? що сторони є її батьками і ОСОБА_4 через неї передавав для ОСОБА_5 кошти для оплати квартири.
Той факт, що ОСОБА_4 не звертався до органів міліції та до дільниці КП «Жилкомсервіс»зі скаргами на перешкоди у користуванні житловим приміщенням не може свідчити про відсутність таких перешкод та про не проживання його на спірній житловій площі понад шість місяців без поважних причин.
Свідки ОСОБА_11 і ОСОБА_12 пояснили, що ОСОБА_5 не пускає ОСОБА_4 в спірну квартиру.
Вимоги ч.2 ст.213 і п.3 ч.1 ст. 215 ЦПК України , згідно яких обґрунтованим є рішення , ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, а в мотивувальній частині рішення мають бути зазначені, зокрема, мотиви, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувались вимоги чи заперечення, бере до уваги або відхиляє докази, застосовує зазначені в рішенні нормативно-правові документи, судом не дотримані.
Зазначивши про те, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд у той же час послався в рішення як на обставину, що встановлена , на відсутність в спірній квартирі особистого майна ОСОБА_4, незважаючи на те, що належних та допустимих доказів на підтвердження цього ОСОБА_5 суду не надала і на такі докази суд в обґрунтування свого висновку в рішенні не послався.
Свідок ОСОБА_13, сусідка сторін, про те, що ОСОБА_4 неодноразово уходив до іншої жінки свідчила, посилаючись на те, що вказані обставини відомі їй зі слів ОСОБА_5
Оцінку показанням свідків ОСОБА_11 і ОСОБА_12 суд не надав і не навів в рішенні мотиви, з яких їх показання не прийняті ним до уваги.
Не враховані судом і роз»яснення, які містяться в п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 12 квітня 1985 року « про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами житлового кодексу України»( з подальшими змінами) про те, що у справах про визнання наймача або члена його сім»ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням ( ст..71 ЖК). Необхідно з»ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності ( перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім»ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Неповне з»ясуваання судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими і невідповідність висновків суду обставинам справи відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
При цьому судова колегія доходить висновку що обставини, на які посилався ОСОБА_4 не спростовані відповідачкою за його позовом і свідчать про наявність поважних причин його відсутності на житловій площі понад встановлені строки , що є підставою для відмови у позові ОСОБА_5 про визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням і зняття з реєстрації та задоволення зустрічного позову ОСОБА_4 про вселення.
Керуючись ст. ст. 303,304, п.2 ч.1 ст .307, ст. ст.309,313,314,316,317,319,324 ЦПК України судова колегія -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Московського районного суду міста Харкова від 23 листопада 2011 року скасувати.
У позові ОСОБА_5 до ОСОБА_4, треті особи - ОСОБА_6, Сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Московського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області про визнання таким, що втратив право користування житловою площею в квартирі, зобов'язання Сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Московського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області зняти з реєстраційного обліку відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи -ОСОБА_6, Сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Московського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області задовольнити.
Вселити ОСОБА_4 в квартиру АДРЕСА_1.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на рішення апеляційного суду може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий суддя -
Судді колегії -