18 липня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого -судді: Пилипчук Н.П.,
суддів: Кірсанової Л.І.,
Трішкової І.Ю.,
при секретарі - Асєєвій В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15 травня 2012 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поновлення пропущеного строку на прийняття спадщини та визнання права власності на 1/3 частину квартири в порядку спадкування за законом
та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про поновлення пропущеного строку на прийняття спадщини та визнання права власності на 1/6 частину квартири в порядку спадкування за законом, -
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого 07.06.1995 року, на підставі спільної сумісної власності позивачу, його батькові - ОСОБА_5 та його матері ОСОБА_6 належить квартира АДРЕСА_1. Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла його мати, на момент її смерті позивачу виповнилося лише 12 років, тому він не звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини на 1/3 частину квартири після смерті матері. Батько ОСОБА_5 вживав спиртні напої та в силу свого стану не турбувався про нього, в його інтересах не подав заяву про прийняття ним спадщини на 1/3 частину квартири та був позбавлений батьківських прав. В червні 2011 року помер його батько - ОСОБА_5, свою 1/3 частину спірної квартири він заповів своїй рідній сестрі - відповідачці у справі - ОСОБА_7 У спірній квартирі залишилися його дитячі речі, а також меблі, які купувала його матір. Батько до смерті говорив, що має намір продати квартиру і віддати позивачу кошти для придбання житла, оскільки позивач змушений проживати у чужій квартирі, відповідачка перешкоджає його проживанню у спірній квартирі. Просив суд поновити пропущений строк та визнати за ним право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті своєї матері - ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про поновлення пропущеного строку та про визнання за нею права власності на 1/6 частин квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті доньки ОСОБА_6 Посилається на те, що фактично прийняла спадщину, доглядала за хворою донькою, хоронила її, після її смерті привела квартиру в належний стан. Зазначає, що чоловік доньки ОСОБА_2 у спірній квартирі фактично ніколи не проживав, за цією адресою не мешкав, а жив у своїх родичів, зловживав алкоголем, за дружиною не доглядав, спадщину не прийняв, залишився проживати у своїх родичів. Спадщину після смерті ОСОБА_6 1/3 частину спірної квартири фактично прийняли позивач та її онук - відповідач ОСОБА_2
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 15 травня 2012 року у задоволенні зазначених позовів відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15 травня 2012 року, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Наполягає, що проживав у спірній квартирі на час смерті матері, тому фактично прийняв спадщину.
У відповідності до статті 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги.
ОСОБА_4 рішення суду не оскаржила, тому законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні її позовних вимог не перевіряється.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, не заперечується сторонами, що спірною є 1/3 частина квартири АДРЕСА_1, яка на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 07.06.1995 року комісією по приватизації державного житлового фонду Дергачівського заводу турбокомунарів, на праві спільної сумісної власності зареєстрована за ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_2
Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1, виданого відділом РАЦС Дергачівського райвиконкому 03.01.1987 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є батьками ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.
ОСОБА_4 доводиться матір'ю ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 24.07.1967 року Красно-Хуторським сільським РАЦС Бєлгородського району Бєлгородської області, свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_5 виданого Дергачівьским РАЦс Харківської області 27.09.1986 року.
Як вбачається із свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2, виданого адміністрацією Краснооктябрьського сільського округу Бєлгородського району Російської Федерації ІНФОРМАЦІЯ_2 року, ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року.
Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на належну їй 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.
Згідно свідоцтва про смерть серія. НОМЕР_3, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дергачівського районного управління юстиції Харківської області 12.10.2011 року, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року.
Після його смерті відкрилася спадщина на належну йому 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.
Згідно повідомлення Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області від 10.02.2012 року, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_6 до Дергачівської державної нотаріальної контори заяв про прийняття спадщини не надходило, спадкова справа не заводилася, свідоцтво про право на спадщину не видавалося. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_5 до Дергачівської державної нотаріальної контори надійшла заява про прийняття спадщини за заповітом від ОСОБА_3, та заява про відмову від прийняття спадщини від ОСОБА_10.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для визначення ОСОБА_2 додаткового строку для прийняття спадщини після смерті матері.
Однак до такого висновку суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки ОСОБА_2 не заявляв позовних вимог про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.
Напроти, ОСОБА_2 наполягає, що фактично прийняв спадщину, оскільки будучи 12-літнім хлопчиком проживав з матір'ю на момент її смерті, продовжував проживати і згодом, користувався усіма побутовими речами в квартирі, які залишились після смерті матері. У позовній заяві просив поновити пропущений строк, передбачений ст. ст. 251-255 ЦК України, тобто строк позовної давності, та визнати за ним право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Оскільки вимоги, які розглянув суд першої інстанції позивач не заявляв, тому рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15 травня 2012 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 підлягає скасуванню.
Водночас, судова колегія вважає позов ОСОБА_2 про визнання за ним права власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_6 таким, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Позивач ОСОБА_2 наполягає, що окрім нього, спадщину після смерті матері ніхто не прийняв.
За змістом ч. 1, ч. 3 ст. 1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття спадщина може бути визнана судом відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Таким чином, відповідачем у справі, окрім інших осіб, які вважають себе спадкоємцями спірного майна, повинна бути територіальна громада за місцем відкриття спадщини, якою є Дергачівська міська рада.
З матеріалів справи вбачається, що територіальної громада за місцем відкриття спадщини не була залучена до участі у розгляді справи у якості відповідача.
За таких обставин, у задоволенні позову ОСОБА_2 необхідно відмовити, інакше буде вирішено питання про права та обов*язки осіб що не брали участі у розгляді цієї справи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 307 ЦПК України суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції, підставою для чого, згідно п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_11 із зазначених вище підстав.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314 ЦПК України, судова колегія судової палати у цивільних справах, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15 травня 2012 року скасувати в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поновлення пропущеного строку на прийняття спадщини та визнання права власності на 1/3 частини квартири в порядку спадкування за законом, у задоволенні цих позовних вимог відмовити.
Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий -
Судді -