Справа №2034/2539/2011
Провадження №2/2034/2696/2012
11 липня 2012 року Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - Юдіна Є.О.,
за участю секретаря - Власенко К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт.Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсним договору, витребування майна, визнання права власності,
ОСОБА_1 у грудні 2010 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору, витребування майна, визнання права власності. 16 травня 2011 року ОСОБА_1 уточнив та доповнив свої позовні вимоги та просив суд визнати неправомірними дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по факту відчуження по 1/3 частин житлового будинку АДРЕСА_1, Харківського району Харківської області, внаслідок чого укладено договір дарування з ОСОБА_5, посвідчений 14.05.2004 р. приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Ніколенко Г.А., реєстровий № 498. Визнати недійсним договір дарування 2/3 частин житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, Харківського району Харківської області, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 та ОСОБА_5 що посвідчений 14.05.2004р. приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Ніколенко Г.А., реєстровий № 498. Визнати неправомірними дії ОСОБА_4 по факту відчуження 1/3 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, Харківського району Харківської області, внаслідок чого укладено договір купівлі-продажу між ОСОБА_5, ОСОБА_4 посвідчений 02.02.2006 р. приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Ніколенко Г.А., реєстровий № 76. Витребувати житловий будинок з надвірними спорудами за вищевказаною адресою із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, Харківського району Харківської області. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 1988 року по 1991 рік знаходився з ОСОБА_8 у цивільному шлюбі, а з 15.03.1991 р. у зареєстрованому шлюбі, їх сім?я мешкала за адресою: АДРЕСА_1 Харківського району Харківської області. За час шлюбу разом з ОСОБА_8 за його кошти добудували зазначений будинок, зробили в будинку капітальний ремонт, внаслідок чого, житлова площа будинку збільшилась на 57.4 кв.м., вважає що це є майном, яке нажите подружжям за час шлюбу та є їх спільною сумісною власністю. Він, як співвласник майна, не надав своєї письмової згоди під час укладання договору дарування посвідчений 14.05.2004р. приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Ніколенко Г.А., а також не надавав своєї письмової згоди ОСОБА_4 на продаж 1/3 частини спірного житлового будинку, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не мали право укладати договір купівлі-продажу який посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Ніколенко Г.А. реєстровий № 76, вважає, що будинок є неподільним, єдиним майновим комплексом, а він, набувши у ньому власності шляхом його прибудови, внаслідок збільшення в ньому житлової площі, став власником.
В судовому засіданні позивач підтримав свої заявлені вимоги.
Представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_5 -ОСОБА_9, заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем пропущений строк позовної давності для пред»явлення позову про визнання спірних договорів дарування та купівлі-продажу житлового будинку недійсними; вважає, що позивачем не надано доказів стосовно того, що житловий будинок за вищевказаною адресою є майном, яке нажито подружжям під час шлюбу та є їх спільною сумісною власністю; ОСОБА_10 та ОСОБА_4 отримали свідоцтво про право власності по 1/3 частини житлового будинку в порядку спадкування за законом до реєстрації шлюбу з позивачем; позивач не є стороною оспорюваного правочину.
В судове засідання відповідачі ОСОБА_11, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 не з'явились. ОСОБА_11 та ОСОБА_4 належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи рекомендованою кореспонденцією. ОСОБА_6 подав до суду нотаріально посвідчену заяву про розгляд справи за його відсутності.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Кожна сторона зобов?язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень /ст.60 ЦПК України/.
Судом встановлено, що житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 Харківського району Харківської області належав по праву власності ОСОБА_12, на підставі свідоцтва про право власності в порядку спадкування за законом від 29.10.1986 року.
ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Після його смерті залишилась спадщина -житловий будинок з надвірними спорудами розташований за адресою: АДРЕСА_1, Харківського району Харківської області.
Спадкоємцями спадщини були: жінка померлого ОСОБА_13, та сини померлого ОСОБА_4 і ОСОБА_6.
ОСОБА_13 та ОСОБА_4 отримали свідоцтво про право на спадщину по закону по 1/3 частині, свідоцтво було видано Другою Харківського району державною нотаріальною конторою 30 січня 1990 року, реєстр № 3-240, зареєстрованого в Харківському міжміському бюро технічної інвентаризації 06.02.1990 року за реєстром № 1430 (а.с.10).
ОСОБА_6 отримав дублікат свідоцтва про право на спадщину, виданого Другою Харківською держнотконторою 04 червня 1991 року, реєстр № 4-1382, дублікат виданий Харківським обласним державним нотаріальним архівом 27 січня 2006 року, реєстр № 1-50, зареєстрованого в КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації»01 лютого 2006 року, р.кн.14, реєстр № 1430 (а.с.13).
ОСОБА_13 отримала на своє ім?я Технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1 Харківського району Харківської області станом на 21.12.1989 рік, інвентарний номер № 821, реєстровий номер 14-1230. В даному документі в наявності характеристика на дім, вказані самовільні добудови та надвірні будівлі в тому числі прибудови літ.А1-1, А2-1,А3-1, надвірні споруди, рік забудови вказано 1967-1985р.р. (а.с.75-78).
Ставши власником 1/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 Харківського району Харківської області, ОСОБА_13 звернулась з заявою до виконкому Харківської районної ради про узаконення прибудов на своє ім?я.
Рішенням виконкому Харківської районної ради за № 63 від 21.01.1992 року прибудови літ.А1-1, А2-1, А3-1 до житлового будинку АДРЕСА_1 Харківського району Харківської області були узаконені на ім?я ОСОБА_13 (а.с.74).
Позивач ОСОБА_1 знаходився в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_13 з 15.03.1991 року по 08.02.2008 рік (а.с.8,9).
Під час знаходження у шлюбі з ОСОБА_13 позивач ніколи не звертався з заявою про визнання за ним право власності на частину житлового будинку, не ставив питання про визнання житлового будинку АДРЕСА_1 Харківського району Харківської області об?єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Внаслідок добудови до житлового будинку нового майна не створено, право власності на будинок не переоформлювалось, крім того, суд вважає, що позивачем не надано доказів стосовно того, що під час шлюбу житловий будинок істотно збільшився у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат, відповідно до ст.62 Сімейного Кодексу України.
Житловий будинок АДРЕСА_1 Харківського району Харківської області належав відповідачам ОСОБА_13, ОСОБА_4 та ОСОБА_4 по 1/3 части кожному в порядку спадкування за законом до укладення шлюбу ОСОБА_13 з ОСОБА_1
14 травня 2004 року за реєстровим № 497 приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Ніколенко Г.А. був посвідчений договір дарування 2/3 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, розташованого в АДРЕСА_1 Харківського району Харкіської області від імені ОСОБА_3, ОСОБА_4 на ім?я ОСОБА_5 (а.с.11).
Зазначений договір складено, згідно вимог чинного законодавства, відповідно до ст.ст.717-730 ЦК України. За договором дарування одна сторона передала другій стороні безоплатно майно у власність, договір укладено у письмовій формі, сторонами у договорі дарування є фізичні особи, особу сторін установлено, установлена їх дієздатність, а також належність дарувальнику в особистій приватній власності, в рівних частках кожний, 2/3 частини житлового будинку, виданого Другою Харківською державною нотаріальною конторою 30.01.1990 року.
Як вбачається з листа приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Ніколенко Г.А. від 23.06.2011 року № 118/01-16, що знаходиться в матеріалах цивільної справи на арк.73, нею був посвідчений договір дарування від 14.05.2004 року 2/3 частини спірного житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, були вивчені документи на підставі яких ОСОБА_14 та ОСОБА_4 мали в особистій приватній власності 2/3 частини житлового будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Другою Харківською державною нотаріальною конторою 30 січня 1990 року, реєстр № 3-240. Крім того, їй були надані Технічний паспорт, виданий 21.01.1989 року Харківським міжміським бюро технічної інвентаризації на житловий будинок, копія рішення виконавчого комітету Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області від 11 лютого 1992 року за № 66 з цих документів було встановлено, що самовільно збудовані прибудови літ.А1-1, А2-1, А3-1 були побудовані ОСОБА_8 в період 1977-1982 роки, згідно Технічного паспорта за 1989 рік. Рішенням № 63 від 21 січня 1992 року виконкому дозволено оформити та прийняти до експлуатації самовільно збудовані прибудови та оформити право особистої власності на ім?я ОСОБА_13 В зв?язку з тим, що під час будівництва прибудов ОСОБА_11 з зареєстрованому шлюбі не перебувала та було винесено рішення про оформлення на її ім?я права особистої власності, згода подружжя нотаріусом не вимагалася.
ОСОБА_5 у 2004 році прийняла в дар житловий будинок, її право власності виникло з моменту його прийняття. Договір дарування був зареєстровано в КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації»26 травня 2004 року, р.кн.№ 14, реєстр № 1430, що відповідає ст.722 ЦК України.
Відповідно до ст.727 ЦК України, дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, до вимог про розірвання договору дарування застосовується позовна давність в один рік, відповідно до ст.728 ЦК України.
Згідно з п.26 ППВСУ № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину.
Позивач не є стороною оспорюваного правочину, він не є власником або співвласником спірного житлового будинку.
Договір купівлі-продажу житлового будинку за вищевказаною адресою був укладений 02 лютого 2006 року, згідно якого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 передають, а ОСОБА_2 приймає у власність житловий будинок АДРЕСА_1 Харківського району Харківської області (а.с.12).
Цей житловий будинок належав продавцям таким чином: ОСОБА_5 2/3 частини на підставі договору дарування посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Ніколенко Г.А. 14.05.2004 року та 1/3 частина ОСОБА_4 на підставі дублікату свідоцтва про право на спадщину, виданого Другою Харківською держнотконторою 04.06.1991 року, реєстр № 4-1382, дублікат виданий Харківським обласним державним нотаріальним архівом 27 січня 2006 року, реєстр № 1-50, зареєстрованого в Комунальному підприємстві «Харківське районне бюро технічної інвентаризації»01 лютого 2006 року, р.кн.№ 14, реєстр № 1430.
Зазначений договір укладено, згідно діючого законодавства, у письмовій формі, посвідчений у нотаріуса, власники житлового будинку особисто були присутні під час укладання договору.
На час укладання договору за ОСОБА_1, не було визнано право особистої власності на житловий будинок, він не був співвласником житлового будинку, тому його згода при укладанні цього договору не була потрібна.
Суд розподіляє судові витрати між сторонами, на підставі ст.88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-216 ЦПК України, ст.ст. 16, 526, 717-730 ЦК України, ст.62 СК України, п.26 ППВСУ № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», суд -
У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Судові витрати залишити за рахунок позивача.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги, через суд який постановив рішення, в 10-денний строк із дня проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: