24 листопада 2012 р. Справа № 2а/0470/6910/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головко О.В.
розглянувши в порядку скороченого провадження
позов Управління Пенсійного фонду України В Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 02 липня 2012 року надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, в якому позивач просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість в сумі 4010,30 грн.
В обґрунтування позову УПФУ зазначило, що відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, проте не виконує свої зобов'язання згідно з законодавством України та станом на час розгляду справи має заборгованість по сплаті єдиного внеску в розмірі 4010,30 грн.
Позивач про відкриття скороченого провадження повідомлений належним чином, що підтверджується, повідомленням про вручення 10 липня 2012 року поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи.
На адресу відповідача судом було направлено копію ухвали про відкриття скороченого провадження, проте до суду повернувся конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Згідно з ч. 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Враховуючи викладене суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача про відкриття скороченого провадження.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності Виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області 23 березня 2007 року (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ в Саксаганському районі м. Кривого Рогу як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, проте не виконує свої зобов'язання згідно з законодавством України та станом на час розгляду справи має заборгованість по сплаті єдиного внеску в розмірі 4010,30 грн.
З метою погашення заборгованості УПФУ було сформовано вимогу про сплату боргу № Ф 223 від 04 квітня 2012 року, яка була направлена на адресу ФОП ОСОБА_1, що підтверджується матеріалами справи.
Проте заборгованість в сумі 4010,30 грн. відповідачем добровільно не сплачена, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону та пп. 2.1.1 п. 2.1 Розділу II Постанови Правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 27.09.2010 № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289, платниками єдиного внеску є роботодавці: фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).
Пунктом 1 частини 2 статті 6 вищезазначеного Закону встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;
При цьому частиною 4 та 5 статті 7 Закону встановлено, що єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов'язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.
Частиною 1 та 2 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»встановлено, що єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі, на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Відповідно до п. 2.1 та 2.2 розділу II Постанови Правління Пенсійного фонду України «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08.10.2010 № 22-2, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 листопада 2010 року за № 1014/18309, звіт до органів Пенсійного фонду подається особисто фізичною особою, страхувальником або відповідальною особою фізичної особи або страхувальника за місцем взяття на облік в органах Пенсійного фонду в електронній формі з використанням ЕЦП через центр обробки електронних звітів згідно з Порядком подання звітів до Пенсійного фонду України в електронній формі, затвердженим Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.04.2007 № 7-7, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.04.2007 за № 436/13703 (звіт на паперових носіях не подається) або на паперових носіях, завірених підписом керівника страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації.
Сплата єдиного внеску згідно з ч. 7 ст. 9 Закону та п. 4.2 розділу IV Постанови Правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.
Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Єдиний внесок згідно з ч. 12 ст. 9 Закону та пп. 4.2.4 п. 4.2 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 1 зазначеного Закону та п. 6.2 розділу VI Інструкції сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону підпунктом 4.3.6 пункту 4.3, абзацом другим підпункту 4.5.2, підпунктом 4.5.3 пункту 4.5 та підпунктом 4.6.2 пункту 4.6 розділу IV цієї Інструкції, обчислена органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.
Відповідно до п. 6.3 розділу VI Інструкції органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки. При цьому вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо її передано службовій особі такого платника під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Пунктами 6.5 та 6.6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначено, що протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки платник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми недоїмки, штрафів та пені.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивачем на адресу відповідача направлено вимогу № Ф 223 від 04 квітня 2012 року про сплату боргу, проте суд зазначає, що докази перерахування коштів на відповідний рахунок Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в рахунок погашення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4010 грн. 30 коп. відповідачем не надані. Також відсутні такі докази в матеріалах справи.
На підставі вищевикладеного суд доходить висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтею 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 4010 (чотири тисячі десять) грн. 30 коп.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання постанови шляхом подачі апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції з одночасним її направленням до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.В. Головко