17 липня 2012 року Справа № 5002-32/780-2012
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Борисової Ю.В.,
суддів Гонтаря В.І.,
Волкова К.В.,
за участю представників сторін:
представник позивача - не з'явився, публічне акціонерне товариство "Механізація будівництва";
представник відповідача - не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "АТФ Компані";
розглянувши апеляційні скарги публічного акціонерного товариства "Механізація будівництва" та товариства з обмеженою відповідальністю "АТФ Компані" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гризодубова А.М.) від 22 травня 2012 року у справі № 5002-32/780-2012
за позовом публічного акціонерного товариства "Механізація будівництва" (Фіолентовське шосе, 1, місто Севастополь, 99053)
до товариства з обмеженою відповідальністю "АТФ Компані"
(вулиця Щорса, 29, місто Київ, 01133 ; вулиця Некрасова, 16, кв. 20, місто Сімферополь, АР Крим, 99001)
про стягнення 53774,46 грн.;
за зустрічним позовом про визнання недійсними актів виконаних робіт,
В березні 2012 року позивач, публічне акціонерне товариство "Механізація будівництва", звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "АТФ Компані" про стягнення заборгованості за договором підряду в сумі 52 051,08 грн. та штрафних санкцій в сумі 1 723,38 грн., обґрунтовуючи позовні вимоги положеннями статей 526, 610, 625 Цивільного кодексу України, з огляду на наявність у відповідача заборгованості зі сплати вартості виконаних робіт, що підтверджується актами здавання-приймання робіт.
У квітні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "АТФ Компані" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із зустрічною позовною заявою, в якій просило визнати недійсними акти виконаних робіт № 007 від 31 жовтня 2011 року, № 336 та № 337 від 10 жовтня 2010 року. Позовні вимоги мотивовані тим, що акти виконаних робіт були складені згідно гарантійного листа, який був підписаний неналежним представником юридичної особи, до того ж акт №007 містить дописки на суму виконаних робіт, яка відповідачем за первісним позовом не визнається, інші акти, надані позивачем в обгрунтування стягнення, зовсім не підписані ТОВ "АТФ Компані", зазначені в них суми та обсяги робіт також відповідачем не визнаються.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 травня 2012 року у справі № 5002-32/780-2012 у задоволені первісного та зустрічного позовів відмовлено.
Таке рішення господарський суд першої інстанції мотивував тим, що надані ПАТ "Механізація будівництва" акти виконаних робіт не можна прийняти як належний доказ обсягу та вартості виконаних робіт, втім, одночасно суд зазначив про невідповідність обраного товариством з обмеженою відповідальністю "АТФ Компані" способу захисту порушених прав вимогам чинного законодавства.
Не погодившись з вказаним судовим актом, обидві сторони звернулись до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просили скасувати судове рішення в певній частині, задовольнивши їхні позовні вимоги.
За твердженням ПАТ "Механізація будівництва", рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 травня 2012 року прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права при невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, що згідно статті 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для його скасування. Таке твердження грунтується на належності, як доказу виконаних робіт, наданих суду актів, оскільки в матеріалах справи відсутній акт № 007 за іншою редакцією, а роботи за іншими актами підтверджуються наданими письмовими доказами.
ТОВ "АТФ Компані" просить скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог та прийняти нове рішення про їх задоволення. Заявник скарги посилається на те, що судом не врахований той факт, що спірні акти не відображують виконання вказаних в них робіт, а надані позивачем інші докази не підтверджують фактичного замовлення і виконання робіт в обсягах і вартості, зазначених в актах. Крім того заявник вказує, що акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими, тому, встановивши наявність таких обгрунтованих мотивів, суд першої інстанції повинен був застосувати положення частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 червня 2012 апеляційні скарги публічного акціонерного товариства "Механізація будівництва" та товариства з обмеженою відповідальністю "АТФ Компані" прийнято та об'єднано до одного провадження в складі колегії суддів: головуючий суддя -Борисова Ю.В., судді: Плут В.М., Волков К.В та призначено розгляд справи на 02 липня 2012 року.
14 червня 2012 року від товариства з обмеженою відповідальністю "АТФ Компані" до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник просив суд залишити без задоволення апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Механізація будівництва".
16 липня 2012 року за розпорядженням керівництва суду у складі колегії Севастопольського апеляційного господарського суду суддю Плута В.М. у зв'язку з відпусткою замінено на суддю Гонтаря В.І.
В судовому засіданні 16 липня 2012 року представники сторін надали пояснення та підтримали вимоги своїх апеляційних скарг, у судовому засіданні була оголошена перерва до 17 липня 2012 року.
В судове засідання, призначене на 17 липня 2012 року, сторони не з'явилися. Враховуючи пояснення сторін, надані у минулих судових засіданнях, визнавши достатніми докази у справі для прийняття судового рішення, судова колегія визнала можливим розглянути скарги у відсутність представників сторін.
Отже, розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.
Як підтверджується матеріалами справи, товариство з обмеженою відповідальністю "АТФ Компані" звернулося до ЗАТ "Механізація будівництва", правонаступником якого є ПАТ "Механізація будівництва", із гарантійним листом № 20 від 25 червня 2010 року, у якому просило надати будівельно-дорожні машини та механізми для виконання земляних вантажно-розвантажувальних робіт на об'єкті за адресою вул.Репіна, 1. Підписав гарантійний лист прораб ОСОБА_2
У якості доказу виконання та прийняття замовлених підрядних робіт публічне акціонерне товариство "Механізація будівництва" надало до матеріалів справи акти виконаних робіт № 007 від 31 жовтня 2011 року на суму 59465,00 грн (том 1 а.с.30), № 366 від 10 жовтня 2011 року на суму 20479,88 грн (а.с.35) та № 337 від 10 жовтня 2010 року на суму 10588,70 грн (а.с.48).
Встановлено, що 19 вересня 2011 року між сторонами у справі - публічним акціонерним товариством "Механізація будівництва" та товариством з обмеженою відповідальністю "АТФ Компані" укладено договір N 3/11/46 на виконання земляних робіт, а саме: виконання робіт з вертикального планування на будівництві об'єкта "Житловий багатоквартирний будинок" по ул.Репіна в місті Севастополі (том 1, а.с.108-109).
Даний договір відповідно до статей 173, 174 Господарського кодексу України є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань з підрядних правовідносин.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено статтею 175 ГК України.
З посиланням на норми статей 525, 526, 530, 538 Цивільного кодексу України суд першої інстанції вірно зазначив про порядок виконання господарського зобов'язання, строк виконання та неможливість односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов.
Втім, судова колегія визнає за необхідне, окрім наведених норм, застосувати до виниклих правовідносин положення глави 61 Цивільного кодексу України, якою врегульовано виконання підрядних зобов'язань.
Отже, відповідно до частини 1 статті 837 цього кодексу, за укладеним між сторонами спору 19.09.2011 року договором виконання земляних робіт ПАТ „Механізація будівництва" зобов'язалося на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони -ТОВ „АТФ Компані", яке, в свою чергу, зобов'язалося прийняти та оплатити виконану роботу.
Так, з врахуванням заявлених сторонами вимог, слід звернути увагу на приписи частини 3 статті 843 вказаного кодексу, згідно з якою ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Статтею 882 (частина 1) Цивільного кодексу України передбачено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність про передання робіт, виконаних за договором підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.
Частиною 4 статі 882 унормовано, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обгрунтованими.
Дослідивши доводи обох апеляційних скарг, перевіривши узгодженість судових висновків із матеріалами справи і встановленими судом обставинами, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні первісного позову, втім вважає відмову у задоволенні зустрічної позовної заяви необгрунтованою.
В якості доказу виконання та прийняття робіт, позивач представив суду акти виконаних робіт №007 від 31.10.2011року, №366 і № 337 від 10.10.2011 року.
Необхідно звернути увагу, що за текстом зустрічної позовної заяви ТОВ „АТФ Компані" стороною помилково акт № 366 зазначений як акт №336, такі ж помилки зустрічаються і за текстом судового рішення. Втім в матеріалах справи міститься лише один акт від 10.10.2011 року на суму 20479,88 грн, який не визнається позивачем за зустрічним позовом, і це акт №366 (том 1 а.с.35).
Господарським судом першої інстанції з повним дотриманням вимог статті 43 ГПК України зроблена оцінка наданих суду доказів і ретельно перевірені підстави для задоволення позову ПАТ „Механізація будівництва".
Оцінюючи акт виконаних робіт № 007 від 31.10.2011р., за яким ТОВ „АТФ Компані" не заперечувало обсяги та вартість виконаних робіт на суму 38 482,50 грн. (том 1 а.с. 30), й більш того, повністю оплатило роботи, суд першої інстанції вірно зазначив, що зроблені в акті виправлення в частині вартості виконаних робіт на суму 59 465,00 грн. не відповідають вимогам пункту 4 Положення «Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обороті», затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995р. №88, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, згідно якому не допускається внесення необумовлених виправлень цифрових даних в тексті первинного документу.
Пунктом 4.4. вищезазначеного Положення визначено порядок виправлення помилки: виправлення повинно бути обумовлено надписом «виправлено»та підтверджено підписами осіб, що підписали цей документ із зазначенням дати виправлення.
Отже, беручи до уваги наявність виправлень цифрових даних у первинному документі, необумовлених обома сторонами у відповідності до порядку, передбаченого зазначеним Положенням, суд цілком ґрунтовно не погодився з вимогами первісного позову і не прийняв акт №007 як належний та допустимий доказ виконання підрядником робіт на суму 59465,00грн.
Вірна судова оцінка надана й актам № 366 та № 337, які визнані в оскарженому рішенні такими, що не можуть слугувати належним доказом виконання позивачем робіт на вказані в них суми.
Дійсно, матеріалами справи не підтверджується замовлення замовником робіт в обсягах, зазначених у вказаних актах. Надані позивачем акти від 26.09.2011р. (а.с. 27 том 1), змінні рапорти, шляхові листи не відповідають вимогам законодавства, що ставляться для такого роду документів, не містять зазначення особи, що підписала документ, в них не проставлені ані печатки, ані штампи підприємств замовника та підрядника. Складання цих актів протирічить порядку, встановленому і пунктами 2.4 -2.6 Договору сторін від 19.09.2011 року. Отже, докази дотримання вимог закону щодо самого виконання та оформлення виконання підрядних робіт на заявлену в позові суму ПАТ „Механізація будівництва" суду не надало.
Визнавши, що позовні вимоги не забезпечені письмовими доказами, які б мали доказову силу для виниклих між сторонами спірних відносин, господарський суд Автономної Республіки Крим обґрунтовано відмовив у позові позивачеві за первісним позовом.
Стосовно вимог позову про стягнення сум інфляційних та річних на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, такі вимоги також не підлягають задоволенню як заявлені безпідставно. До того ж гарантійний лист №20, складений прорабом ТОВ „АТФ Компані" не можна вважати договором у розумінні приписів глави 53 Цивільного кодексу України, тому передбачені у цьому листі проценти річних за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не можна вважати договірним зобов'язанням підприємства.
Стосовно зустрічних позовних вимог про визнання недійсними актів приймання виконаних підрядних робіт в судовому порядку, судова колегія не може погодитися з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для цього, з огляду на таке.
Дійсно, відповідно до статі 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених аби оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або, оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Як вірно зазначено судом, згідно з частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України суд може захистити порушене право певними способами. Втім, ця норма передбачає, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Стаття 20 Господарського кодексу України передбачає, що, окрім наведених у нормі, права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються також іншими способами, передбаченими законом.
Беззаперечним є те, що акти виконаних робіт, які позивач за зустрічним позовом просить визнати недійсними, є первинними документами, тобто документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, як то встановлено статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», тобто складаються для визначення вартості виконаних робіт, обсягів підрядних робіт та проведення розрахунків за виконані підрядні роботи на основі обліку журналу виконаних робіт, їх форма, як первинного облікового документу, затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва України від 04.12.2009р. №554.
Втім, саме законом, Цивільним кодексом України, передбачена можливість визнання акту приймання-передачі недійсним за умов обґрунтованості мотивів відмови однієї із сторін підписати акт.
Частиною 4 статі 882 Цивільного кодексу України передбачено правило про визнання юридичної сили за актом, підписаним однією стороною, у разі відмови другої сторони підписати акт. Відмова сторони від підписання акта не виключає оформлення здачі об'єкта. Такий акт має юридичну силу документа, що підтверджує належне прийняття робіт під скасувальну умову визнання його недійсним судом, що допускається лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Отже, наявність актів, підписаних однією стороною (ПАТ „Механізація будівництва") створює для іншої сторони угоди (ТОВ „АТФ Компані") умови, за якими підрядник може вважати виконаними свої зобов'язання у повному обсязі, і навпаки - вважати невиконаними грошові зобов'язання замовника. Такі обставини порушують інтереси замовника. До того ж, судом надана повна оцінка зазначеним актам, через яку суд фактично погодився з мотивами відповідача у відмові від їх підписання.
Посилання місцевого господарського суду на п. 2 Інформаційного листа ВГСУ від 18.03.2008 року №01-8/164 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році»судова колегія вважає некоректними, оскільки даним пунктом роз'яснені питання підвідомчості господарським судам справ у спорах про визнання недійсними актів приймання-передачі майна. Питання щодо актів прийняття виконаних робіт даним Листом не наведені.
Враховуючи, що вищенаведена норма закону (стаття 882 ч.4 ЦК України) містить спосіб захисту порушеного права, як то передбачено статтями 16 ЦК України і 20 ГК України, судова колегія не вбачає перешкод у її застосуванні і визнанні недійсними актів виконаних робіт №007 від 31.10.2011року, №366 і № 337 від 10.10.2011 року.
Враховуючи, що висновки суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог не відповідають встановленим обставинам у справі, в цій частині судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового, про задоволення позову.
Керуючись статтями 101, 102, пунктом 2 статті 103, пунктами 3,4 частини першої статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „Механізація будівництва" залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „АТФ Компані" задовольнити.
3. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гризодубова А.М.) від 22 травня 2012 року у справі № 5002-32/780-2012 скасувати частково, в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю „АТФ Компані".
В цій частині прийняти нове рішення.
Зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю „АТФ Компані" задовольнити.
Визнати недійсними акти із зазначенням замовником робіт товариства з обмеженою відповідальністю „АТФ Компані": №337 приймання вартості виконаних робіт машинами та механізмами публічного акціонерного товариства „Механізація будівництва" від 10.10.2010 року на суму 10588,70 грн., №366 приймання вартості виконаних робіт машинами та механізмами публічного акціонерного товариства „Механізація будівництва" у жовтні 2011 року від 10.10.2010 року на суму 20479,88 грн., №007 приймання передачі виконаних робіт від 31.10.2011 року з рукописними дописками та виправленнями на вартість робіт 59465,00 грн., в тому числі ПДВ 9910,83 грн.
4. В іншій частині судове рішення залишити без змін.
Головуючий суддя Ю.В. Борисова
Судді В.І. Гонтар
К.В. Волков
Розсилка:
1. Публічне акціонерне товариство "Механізація будівництва" (Фіолентовське шосе, 1,Севастополь,99053)
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "АТФ Компані" (вул. Щорса, 29,Київ 133,01133)