17.07.12р. Справа № 11/5005/3664/2012
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Дніпроекскавація", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Евентусгруп", м. Дніпропетровськ
Третя особа: ПАТ "Укргазпромбанк", м. Київ в особі відділення ПАТ "Укргазпромбанк" у м. Дніпропетровську, м. Дніпропетровськ
про визнання договору недійсним та визнання права власності
Суддя Назаренко Н.Г.
Секретар судового засідання Булана Ю.М.
Представники:
від позивача - Волобуєв Д.В., дов. б/н від 21.01.12р.;
від відповідача - Кондаурова А.А., дов. № 16/07 від 16.07.12р.;
від третьої особи - Савченко К.В., дов. № 53 від 03.07.12р.;
Хлібородов О.В., дов. № 95 від 21.10.11р.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить:
а) визнати недійсним договір купівлі - продажу нерухомого майна від 02.06.10р., укладений між ВАТ "Дніпроекскавація" та ТОВ "Евентусгруп";
б) визнати за ВАТ "Дніпроекскавація" право власності на нерухоме майно:
- А-2- будівля адміністративно-побутового комплексу-цегла, загальною площею 1241,1 (одна тисяча двісті сорок один цілий та один десятий) кв.м., а-ганок, а' - вхід у підвал;
- Б-1-будівля складів (прим. 1поз. 1-6, 8-17) - шл/блок, загальною площею 218,5 (двісті вісімнадцять цілих та п'ять десятих) кв.м.;
- Б'-І-в прибудована частина приміщення №1 поз. 7-шл/блок, загальною площею 12,4 (дванадцять цілих чотири десятих) мв.м., б-ганок.;
- В-2, В-1, В'-1 - будівля гаражів з прибудовами - мет/проф.;
- Г-1, Г'-І- будівля автопрофілакторію, прибудова-зал/бетон, загальною площею 1 849,1 (одна тисяча вісімсот сорок дев'ять цілих та одна десята) кв.м.;
- Д - автозаправка - цегла;
- 1-11, 13-20-огорожа;
- 22-труба димова метал.;
- І,ІІ,ІІІ - мостіння, розташоване за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Леніногорська, 125.
в) витребувати з незаконного володіння ТОВ "Евентусгруп" на користь ВАТ "Дніпроекскавація" нерухоме майно:
- А-2- будівля адміністративно-побутового комплексу-цегла, загальною площею 1241,1 (одна тисяча двісті сорок один цілий та один десятий) кв.м., а-ганок, а' - вхід у підвал;
- Б-1-будівля складів (прим. 1поз. 1-6, 8-17) - шл/блок, загальною площею 218,5 (двісті вісімнадцять цілих та п'ять десятих) кв.м.;
- Б'-І-в прибудована частина приміщення №1 поз. 7-шл/блок, загальною площею 12,4 (дванадцять цілих чотири десятих) мв.м., б-ганок.;
- В-2, В-1, В'-1 - будівля гаражів з прибудовами - мет/проф.;
- Г-1, Г'-І- будівля автопрофілакторію, прибудова-зал/бетон, загальною площею 1 849,1 (одна тисяча вісімсот сорок дев'ять цілих та одна десята) кв.м.;
- Д - автозаправка - цегла;
- 1-11, 13-20-огорожа;
- 22-труба димова метал.;
- І,ІІ,ІІІ - мостіння, розташоване за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Леніногорська, 125.
На підставі клопотання позивача, ухвалою від 26.06.2012р., розгляд справи продовжено до 25.07.12р.
Ухвалою від 02.07.12р. господарський суд залучив до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці Відповідача - ПАТ "Укргазпромбанк", м. Київ в особі відділення ПАТ "Укргазпромбанк" у м. Дніпропетровську.
Позивач в ході судового засідання позовні вимоги підтримав та просить задовольнити позов в повному обсязі. Як на підставу позовних вимог посилається на те, що зазначений договір з боку Відкритого акціонерного товариства „Дніпроекскавація" підписано особою, яка не мала відповідних повноважень та на заниження вартості майна.
Відповідач проти позову заперечив, у відзиві на позов зазначив, що згідно спірного договору він отримав майно, за яке перерахував грошові кошти на рахунок позивача, на час слухання справи позивач ці кошти не повернув, отже, вважає відповідач, позивачем договір купівлі-продажу майна схвалено та підстав для задоволення позову немає. Відносно посилань позивача на заниження вартості майна, відповідач зазначає, що вартість за якою було здійснено купівлю майна відповідає вартості цього майна за даними КП „Дніпропетровське МБТІ", визначеній на час складання спірного договору.
Третя особа письмових пояснень по суті спору не надала. Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав заперечення відповідача, зазначив, що під спірне майно було оформлено договір іпотеки, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи представниками сторін не заявлялись.
В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
02.06.2010р. між ВАТ "Дніпроекскавація" (далі - продавець, позивач) та ТОВ "Евенсгруп" (далі - покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (далі - Договір), який посвідчено 02.06.10р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бойченко Т.М. та зареєстровано в реєстрі за № 2231.
Відповідно до п.1. Договору, продавець продав, а покупець купив належні продавцю: будівлі та споруди, які розташовані за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вулиця Ленінградська, будинок 125.
Відчужується: А-2- будівля адміністративно-побутового комплексу-цегла, загальною площею 1241,1 (одна тисяча двісті сорок один цілий та один десятий) кв.м., а-ганок, а' - вхід у підвал, Б-1-будівля складів (прим.1 поз. 1-6, 8-17) - шл/блок, загальною площею 218,5 (двісті вісімнадцять цілих та п'ять десятих) кв.м., Б'-1-в прибудована частина приміщення №1 поз. 7-шл/блок, загальною площею 12,4 (дванадцять цілих чотири десятих) мв.м., б-ганок., В-2, В-1, В'-1 - будівля гаражів з прибудовами - мет/проф., Г-1, Г'-1- будівля автопрофілакторію, прибудова-зал/бетон, загальною площею 1 849,1 (одна тисяча вісімсот сорок дев'ять цілих та одна десята) кв.м., Д - автозаправка - цегла, 1-11, 13-20-огорожа, 22-труба димова метал., І,ІІ,ІІІ - мостіння. Будівлі та споруди, що відчужуються, розташовані на земельній ділянці, яка надана для користування продавцю, на підставі Державного акту на право постійного користування землею Серія ДПД 81, виданого 26.04.1996 року Дніпропетровською міською радою народних депутатів. Земельна ділянка зареєстрована в книзі записів Державних актів на право постійного користування землею за № 000350. Кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:08:632:0014 (81356003), площею 1,7229 гектарів.
Пунктом 3 Договору встановлено, що продаж вище означеного майна вчинено за 158 023, 94 грн., які сплачуються покупцем на протязі трьох банківських діб з моменту підписання даного договору на розрахунковий рахунок 26001029581 в АБ "Укргазпромбанк" в місті Дніпропетровську, МФО 320843. Після повного розрахунку, вище вказані будівлі та споруди будуть передані продавцем покупцю шляхом складення акту прийому-передачі.
Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 22.06.12р. № 8314 право власності на майно, що є предметом спору, станом на 21.06.12р. зареєстровано за ТОВ „Евентусгруп" (а.с.53-55).
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, щодо обтяжень на майно, що є предметом спору, наданого на вимогу суду Дніпропетровською філією Державного підприємства „Інформаційний центр", власником даного майна є ТОВ „Евентусгруп" та це майно знаходиться під обтяженням на підставі Іпотечного договору від 06.07.2010р. Обтяжувачем є ПАТ "Укргазпромбанк" м. Київ в особі Начальника відділення ПАТ "Укргазпромбанк" у м. Дніпропетровську Хлібородов О.В. (а.с.74-76).
Позивач в ході судового засідання позовні вимоги підтримав та просить задовольнити позов в повному обсязі. Як на підставу позовних вимог посилається на те, що зазначений договір з боку Відкритого акціонерного товариства „Дніпроекскавація" підписано першим заступником Голови правління ОСОБА_1., який не мав на це відповідних повноважень.
Як зазначив у позові позивач, рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі № К39/220-10 (К7/70-10), яке залишено в силі постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.11.2011р. та постановою Вищого господарського суду України від 26.12.2011р., визнано недійсним Наказ №3-К від 14.01.2010р. Голови правління ВАТ „Дніпроекскавація", згідно якого ОСОБА_1. було прийнято першим заступником Голови правління з 22.01.2010р.
Також, зазначає позивач, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 03.09.10р. у справі № 39/80-10 зазначив, що до компетенції голови правління товариства не відноситься питання призначення членів правління, у тому числі заступника голови правління, у зв'язку з чим наказ голови правління про призначення будь-якої особи заступником голови правління не має юридичних наслідків.
На підставі викладеного, позивач вважає, що ОСОБА_1. займав посаду виконуючого обов'язки Голови правління Відкритим акціонерним товариством „Дніпроекскавація" без жодних на те правових підстав та не мав права підписувати та укладати будь-які угоди від імені ВАТ „Дніпроекскавація".
Крім того, позивач вважає. що продаж спірного майна відбувся по заниженій вартості.
Позивач у своїй заяві посилається також на те, що ВАТ „Дніпроекскавація" не схвалювало вищезазначений правочин з відчуження нерухомого майна, та порушення, допущені під час його укладання є підставою для визнання його судом недійсним відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України.
Позивач зазначає, що спірне майно вибуло з його володіння не з його волі, а в результаті неправомірних дій невідомих осіб, які уклали від імені позивача договір з відповідачем, не маючи на це відповідних повноважень. На підставі викладеного, позивач просить витребувати з незаконного володіння ТОВ „Евентусгруп" спірне майно та визнати на це майно право власності за ВАТ „Дніпроекскавація".
Відповідач проти позову заперечив, у відзиві на позов зазначив, що згідно спірного договору він отримав майно, за яке перерахував грошові кошти на рахунок позивача, на час слухання справи позивач ці кошти не повернув, отже, вважає відповідач, позивачем договір купівлі-продажу майна схвалено та підстав для задоволення позову немає. Відносно посилань позивача на заниження вартості майна, відповідач зазначає, що вартість за якою було здійснено купівлю майна відповідає вартості цього майна за даними КП „Дніпропетровське МБТІ", визначеній на час складання спірного договору.
Третя особа надала усні пояснення по суті спору, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п.1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (п. 7 ст. 179 Господарського кодексу України).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).
Як встановлено матеріалами справи та не заперечується сторонами, позивач та відповідач уклали між собою договір купівлі-продажу нерухомого майна.
Умовами Договору встановлено вартість майна в розмірі 158 0223, 94 грн. та зазначено, що після повного розрахунку, майно буде передано покупцеві за актом приймання-передачі. (п.3.)
Актом приймання-передачі майна від 03.06.10р. встановлено факт передачі спірного майна від позивача відповідачу (а.с. 15).
Відповідач надав у судове засідання банківську виписку відділення ВАТ АВ „Укргазбанк" у м. Дніпропетровську від 03.06.10р. згідно якої ТОВ „Евентусгруп" перерахував на розрахунковий рахунок Відкритого акціонерного товариства „Дніпроекскавація" 158 023, 94 грн.: 28 023, 94грн. - платіжним дорученням № 4 від 03.07.10р., 130 000, 00грн. - платіжним дорученням № 3 від 03.06.10р. (а.с. 118).
Факт отримання грошових коштів позивачем підтверджено, доказів повернення зазначеної суми відповідачу позивачем не надано.
Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 203 Кодексу встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Згідно статті 204 Кодексу правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно статті 215 Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Твердження позивача про його несхвалення спірного правочину не підтверджено належним доказом, оскільки матеріалами справи підтверджено, а позивачем не заперечено факт перерахування відповідачем грошових коштів, в розмірі 158 023, 94 грн. за майно, зазначене в спірному договорі.
В подальшому позивач суму, отриману від відповідача не повернув, тобто, фактично, схвалив зазначений договір.
Щодо посилання позивача, на те, що ОСОБА_1. займав посаду виконуючого обов'язки Голови правління ВАТ „Дніпроекскавація" без жодних на те правових підстав та не мав права підписувати та укладати будь-які угоди від імені ВАТ „Дніпроекскавація" суд зазначає наступне.
Згідно приписів ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Як зазначив у своїй Постанові № 13 Пленум Верховного Суду України від 24.10.2008р. „Про практику розгляду судами корпоративних спорів" встановлено, що при вирішенні спорів щодо визнання недійсними правочинів, укладених виконавчим органом господарського товариства, рішення загальних зборів про обрання якого на посаду визнано у судовому порядку недійсним, судам необхідно керуватися частиною третьою статті 92, статтею 241 ЦК ( 435-15 ). Зокрема, у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Це положення є гарантією стабільності майнового обороту і загальноприйнятим стандартом у світовій практиці, зокрема відповідно до Першої директиви 68/151/ЄЕС ( 994_453 ) Ради Європейських співтовариств від 9 березня 1968 р. (п.42).
Позивач не довів у встановленому законом порядку того, що відповідач знав чи міг знати про те, що ОСОБА_1. не мав права укладати угоди від імені ВАТ „Дніпроекскавація".
Визнання господарським судом Дніпропетровської області 18.04.2011р. у справі № К39/220-10 (К7/70-10) недійсним Наказу №3-К від 14.01.2010р. Голови правління ВАТ „Дніпроекскавація", згідно якого ОСОБА_1. було прийнято першим заступником Голови правління з 22.01.2010р. не може бути підставою для визнання недійсним Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 02.06.10р., підписаного першим заступником голови правління Ободенком В.В., оскільки не усуває факту законності його дій у 2010 році.
Даний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеному у постанові від 06.06.11р. у справі №4/105-10 (а. с. 105-108).
Посилання позивача на незаконне володіння відповідачем спірним майном також не обґрунтоване жодним доказом та спростовується наведеним вище.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З наведених обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивач не довів належними доказами тих обставин, на яких ґрунтуються заявлені ним вимоги.
Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, судові витрати у справі слід покласти на позивача.
Керуючись ст. 179 Господарського кодексу України, ст.ст. 92, 202, 203, 204 215 241 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 82-85, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позову - відмовити.
Судові витрати у справі покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Н.Г. Назаренко
Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 18.07.2012р.