"12" липня 2012 р. м. Київ К/9991/62147/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Калашнікової О.В., Леонтович К.Г., Сіроша М.В.,
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області на постанову Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 31 травня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2011 року у справі № 2а-3287/11 за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради про стягнення допомоги на оздоровлення, -
У квітні 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради, в якому просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок і виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 -2010 роки згідно ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Постановою Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 31 травня 2011 року позовні вимоги задоволені.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2011 року скасоване рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог за 2009 рік. Позовні вимоги в цій частині залишені без розгляду. В решті рішення суду першої інстанції залишене без змін.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач має статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи і користується правами та пільгами, передбаченими Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в тому числі відповідно до ст. 48, виплати щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат.
В порушення наведеної норми відповідач виплачував щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 р., тобто у меншому розмірі ніж це передбачено ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ст. 19 Конституції України суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі та в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та іншими Законами України.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення п. 30 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якими зупинена дія ч. 3 та ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині визначення розміру виплат щорічної допомоги на оздоровлення.
Відповідно до розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни, зокрема, до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та статтю 48 викладена в такій редакції: "Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним) положення пункту 28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", якими були внесені зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Разом з тим, з урахуванням строку звернення до суду з позовом передбаченого ст.ст. 99, 100 КАС України, апеляційний суд вірно зазначив про залишення позовних вимог без розгляду в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік з підстав пропуску строку звернення до суду.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік, відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області -відхилити.
Постанову Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 31 травня 2011 року, в частині залишеній без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2011 року, та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту ухвалення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
(підписи)
З оригіналом згідно
помічник судді
Суддя К.Г. Леонтович