"10" липня 2012 р. м. Київ К-24178/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Карася О.В.
Рибченка А.О.
при секретарі судового засідання: Навасардян М.Г.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мир Строй-Ки»на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2010 року та постанову Господарського суду Херсонської області від 01.04.2008 року по справі № 13/126-АП-08 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мир Строй-Ки»до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -
У січні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мир Строй-Ки»звернулось до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні, в якому позивач просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 21.01.2008 року № 0000272301/0.
Постановою Господарського суду Херсонської області від 01.04.2008 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2010 року у даній справі відмовлено у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що під час проведення виїзної позапланової перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2007 року, співробітниками ДПІ у м. Херсоні виявлені порушення пп.7.7.11 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме заниження залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації за листопад 2007 року на 177462,00 грн. Зокрема, інспекцією з'ясовано, що позивач згідно до положень підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не має права на отримання бюджетного відшкодування за наслідками листопада 2007 року, оскільки заявлена до відшкодування за листопад 2007 року сума є результатом попереднього звітного періоду - жовтня 2007 року, а тому останні 12 календарних місяців, які маються на увазі у вказаній правовій нормі, необхідно обраховувати від жовтня 2007 року, тобто з жовтня 2006 року по вересень 2007 року включно.
За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000272301 від 21.01.2008 року, яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 177462,00 грн. та зменшено на цю суму показники в його картці особового рахунку.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що 18.12.2008 року позивачем до податкової інспекції у м. Херсоні подано податкову декларацію з податку на додану вартість та розрахунок суми бюджетного відшкодування за звітний податковий період листопад 2007 року в сумі 177462,00 грн. (рядки 25; 25.1 декларації та рядок 4 розрахунку).
Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено положеннями Закону України «Про податок на додану вартість».
За підпунктом 7.7.11 пунктом 7.7. статті 7 названого Закону не мають права на отримання бюджетного відшкодування (серед інших випадків) особи, які були зареєстровані як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України), та мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).
З викладеної правової норми слідує, що зазначені 12 календарних місяців визначаються до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування.
Колегія суддів погоджується з висновками судів, що в даному випадку, відповідно до пунктів 1.5 та 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»звітним (податковим) періодом є період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету, а бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 названого Закону податковим періодом є один календарний місяць.
Позивачем спірну суму бюджетного відшкодування відображено в податковій декларації, поданій за результатами листопада 2007 року, як звітного податкового періоду, проте, як слідує з пункту 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування, 177462,00 грн. є сумою податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплаченою отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), а тому 12 календарних місяців підлягають визначенню саме до місяця, в якому платником податків фактично сплачено податковий кредит, тобто до жовтня 2007 року, а саме з вересня 2007 року та назад до жовтня 2006 року включно.
Як слідує з матеріалів перевірки, позивач за цей період мав обсяги оподатковуваних операцій в сумі 86891,00 грн., а саме: в травні 2007 року 14 990,00 грн.; в червні 2007 року 13 790,00 грн.; у вересні 2007 року 58 111,00 грн.
Отже, обсяги оподатковуваних операцій позивача за останні 12 календарних місяців до звітного податкового періоду є меншими, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, а тому правильними є висновки судів про відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування у спірному податковому періоді, а відтак і щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мир Строй-Ки»залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2010 року та постанову Господарського суду Херсонської області від 01.04.2008 року по справі № 13/126-АП-08 залишити без змін.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий підписГолубєва Г.К.
Судді підписКарась О.В.
підписРибченко А.О.
Ухвала складена у повному обсязі 13.07.2012р.
Суддя Г.К. Голубєва