Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "27" лютого 2012 р. Справа № 2/5007/15/12
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого - судді Тимошенко О.М.
при секретарі Зоренко О.М.
за участю представників сторін
від позивача Селявін І.І. (довіреність від 21.02.11)
від відповідача не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" (АР Крим, с. Мазанка, Сімферопольський район)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м.Житомир)
про стягнення 4698,53 грн.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 4698,53грн., з яких: 3775,38грн. боргу за поставлену продукцію, 120,51грн. пені, 755,08грн. штрафу, 36,24грн. 3% річних, 11,33грн. інфляційних.
Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що борг в сумі 3775,38грн. відповідачем погашено у повному обсязі, просив задоволити решту позовних вимог.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення кореспонденції.
Таким чином, відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.22 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
03.12.10 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) був укладений договір поставки №0367-513 за умовами якого постачальник (позивач) передає, а покупець (відповідач) приймає і сплачує товар - алкогольні і безалкогольні напої.
За нормами ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 3775,38грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-13-014863 від 20.10.11 на суму 1792,86грн., №РН-13-015684 від 02.11.11 на суму 1982,52грн. (а.с.8,9).
Згідно п.2.1 договору, ціна, асортимент, номенклатура, назва, кількість продукції, місце і строк поставки рахуються погодженими сторонами договору після підписання уповноваженими представниками сторін (за наявності довіреності на отримання/передачу товарно-матеріальних цінностей) накладних.
Пункт 2.11 договору, передбачає, що відпуск продукції покупцю може здійснюватись без довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей за умови виконання сторонами вимог абзацу 3 пункту 13 Інструкції "Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей", яка затверджена наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.06.96.
На виконання вимог вищевказаної Інструкції, відповідач, 01.10.11 та 01.11.11 направив позивачу список матеріально-відповідальних осіб, уповноважених приймати товарно-матеріальні цінності від ТОВ"Кримська водочна компанія" (а.с.7).
Таким чином, позивачем підтверджено факт отримання відповідачем товару по вищевказаним накладним, в яких стоять підписи осіб, прізвища яких зазначені у списку як такі, що уповноважені приймати товарно-матеріальні цінності від ТОВ"Кримська водочна компанія".
За п.2.9 договору, покупець зобов'язався оплачувати кожну партію товару не пізніше 14 календарних днів з моменту його передачі.
Враховуючи викладене строк оплати товару по накладній №РН-13-014863 сплинув 02.11.11, по накладній №РН-13-015684 - 15.11.11.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно поданого позивачем акту звірки розрахунків, відповідач у строк до 07.02.12 погасив суму боргу у повному обсязі про що не заперечив представник позивача у судовому засіданні. При цьому, останній платіж на суму 2575,38грн. відбувся саме 07.02.12 (а.с.17).
Матеріали позовної заяви були відправлені до суду 07.02.12, про що свідчить віддтиск штампу поштового відділення на конверті.
Таким чином, станом на день звернення з позовом до суду відповідач погасив суму боргу в розмірі 1200,00грн., тому суд відмовляє у задоволенні даної вимоги.
Станом на день звернення з позовом до суду (07.02.12) у відповідача рахувалась заборгованість в розмірі 2575,38грн., яку відповідач погасив 07.02.12.
Провадження у справі в частині стягнення 2575,38грн. боргу підлягає припиненню на підставі ст.80 ч.1 п.1-1 ГПК України за відсутності предмету спору.
За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п.4.1 договору просить стягнути з відповідача пеню та 20 % штрафу, що згідно розрахунку позивача відповідно становить 120,51 грн. та 755,08грн.(а.с.3).
Згідно п.4.1 договору, у випадку недодтримання строків оплати товару, покупець сплачує пеню в розмірі 0,1% від вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочки. У випадку, якщо просрочка оплати складає більше 30 календарних днів покупець зобов'язаний виплатити 20 % штрафу від вартості партії продукції, оплата якого прострочена.
За нормами статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Суд, перевіривши розрахунок пені, відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", та штрафу, вважає його правильним та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, розмір яких згідно розрахунку позивача становить: 11,33 грн. інфляційних та 36,24 грн. 3% річних .
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних і 3% річних суд приходить до висновку, що він складений не правильно.
Дані величини були обраховані позивачем за період з 17.11.11 по 01.02.12 на суму 3775,38грн., тоді як часткова проплата відбулася 31.01.12 на суму 1000,00грн.
Обрахувавши суму 3% річних самостійно, за період вказаний позивачем, з урахуванням часткової проплати, суд задовольняє позов в цій частині частково в сумі 23,48грн., а в частині стягнення 12,76грн. суд відмовляє.
Перевіривши розрахунок інфляційних, суд прийшов до висновку, що позивачем безпідставно врахований індекс інфляції за листопад місяць 2011 року, так як індекс за листопад є таким по відношенню до попереднього місяця, тобто до жовтня. А так як строк виконання зобов'язання настав в листопаді по обом накладним, то перший індекс інфляції, який має бути врахований - це індекс за грудень.
З огляду на викладене, індекс інфляції має нараховуватись в наступному місяці за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж.
Обрахувавши суму інфляційних нарахувань самостійно, за період з грудня 2011 по січень 2012, суд встановив, що позивач нарахував інфляційні у меншому розмірі ніж слід, тому суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 11,33грн. інфляційних.
За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.
Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 910,39грн., з яких: 875,58грн. неустойки, 23,48грн. 3% річних, 11,33грн. інфляційних. В частині стягнення 2575,38грн. боргу провадження у справі підлягає припиненню на підставі ст.80 ч.1п.1-1 ГПК України. В решті позову суд відмовляє.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог , оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
При розподілі судових витрат суд враховує те, що вимоги про стягнення основного боргу були заявлені неправомірно, оскільки відповідач частково сплатив основну суму боргу до подачі позову, тому судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі правомірно заявлених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд
1.Позов задоволити частково.
2.Припинити провадження у справі в частині стягнення 2575,38грн. боргу.
3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (10019,АДРЕСА_1; ідент. номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" (97530, АР Крим, Сімферопольський район, с. Мазанка, вул.Садова, 19; поштова адреса: 01135, м.Київ, пр.Перемоги,5-А; код 36499654) - 875,58грн. неустойки, 23,48грн. 3% річних, 11,33грн. інфляційних, 1194,06 грн. судового збору.
4.В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання 03.03.12
Суддя Тимошенко О.М.
Віддрукувати:
1- в справу
2-відповідачу (рек. з повідом.)