Справа № 2214/1518/2012
Копія
09 липня 2012 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого -судді Харчука В.М.
суддів: Переверзєвої Н.І., Кізюн О.Ю.
при секретарі Косташ К.В.
з участю: сторін та представника відповідача
розглянула у відкритому судовому засіданні справу провадженням №22ц/2290/1570/12 за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Славутського міськрайонного суду від 25 травня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та стягнення додаткових витрат на утримання дитини.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів
В квітні 2012 року позивачка звернулась до суду і після збільшення позовних вимог просила стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання доньки -ОСОБА_3 в розмірі 900 грн. на місяць, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви й до моменту досягнення дитиною повноліття. Допустити негайне виконання судового рішення у межах суми платежу, а також стягнути 400 грн. додаткових витрат на утримання дитини.
Рішенням Славутського міськрайонного суду від 25 травня 2012 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 в розмірі 900 грн. щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до суду -23 квітня 2012 року і до досягнення повноліття дитиною. Рішення в цій частині в межах платежу за один місяць звернуто до негайного виконання.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 400 грн. додаткових витрат на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави 214,3 грн. судового збору.
Головуючий у першій інстанції -Зеленська В.І. провадженням №22ц/2290/1570/12
Доповідач -Переверзєва Н.І. Категорія № 48
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_7 означене рішення вважає необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи, просить його скасувати, посилаючись на те, що суд не врахував наявність у нього постійного місця роботи і постійного щомісячного доходу. Поза увагою суду залишилось те, що протягом останніх дев'яти місяців він надавав фінансову допомогу дружині на утримання неповнолітньої дитини. При постановленні рішення не було враховано і те, що позивачка отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3 річного віку.
В засіданні апеляційного суду Хмельницької області апелянт та його представник апеляційну скаргу підтримали частково в частині стягнення аліментів в твердій грошовій сумі, в решті рішення суду просять залишити без змін.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог п. п. 3,4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Задовольняючи позов про стягнення із ОСОБА_7 аліментів у твердій грошовій сумі, суд виходив з того, що він офіційно працевлаштований лише протягом двох місяців, має неоднаковий щомісячний заробіток. При цьому керувався вимогами 184 Сімейного кодексу України.
Однак, такі висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а спір слід вирішувати на підставі вимог ст.ст. 181, 182 СК України, тому рішення суду підлягає зміні в частині стягнення аліментів із постановленням нового рішення в цій частині.
В решті означене рішення не оскаржується, тому виходячи із принципу диспозитивності, апеляційний суд не робить висновків щодо вирішення цієї частини спору.
Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 цього Кодексу.
Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі, від якого мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Із 27 серпня 2011 року подружжя фактично разом не проживають, спільного господарства не ведуть, дитина мешкає разом із матір"ю і на її утримання коштів батько із січня 2012 року не надає.
Із довідки про заробітну плату відповідача, виданою ПАТ «Славутським комбінатом «Будфарфор», вбачається, що ОСОБА_7 офіційно працевлаштований, працює на даному комбінаті з березня 2012 року ливарником і щомісячно отримує заробітну плату. Погоджується на стягнення
Виходячи із наведених обставин і вимог Сімейного кодексу України, апеляційний суд приходить до висновку про доведеність посилань апелянта щодо незаконності рішення суду першої інстанції і відсутність правових підстав для стягнення із нього аліментів у твердій грошовій сумі. При цьому, із ОСОБА_7 на користь позивачки щомісячно до повноліття дочки підлягають стягненню аліменти у розмірі ј частини усіх видів його заробітку, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У відповідності до вимог ст. 85 ЦПК України клопотання позивачки ОСОБА_4 про стягнення з відповідача витрат, пов"язаних із її явкою до апеляційного суду не підлягає задоволенню, оскільки апеляційна скарга ОСОБА_7 задоволена судом, тобто ним доведено правомірність своїх вимог. Крім того, явка сторін до апеляційного суду не є обов"язковою.
Керуючись ст. ст. 85, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, ст.ст.181, 182 Сімейного кодексу України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задоволити.
Рішення Славутського міськрайонного суду від 25 травня 2012 року змінити.
Позов задоволити частково.
Стягнути із ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м .Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області на користь ОСОБА_4 на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі ј частки всіх видів заробітку, починаючи з 23 квітня 2012 року і до досягнення нею повноліття, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В решті означене рішення залишити без змін.
Відмовити в задоволенні клопотання позивача про стягнення витрат, пов"язаних із явкою до суду в сумі 86 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: підпис Судді: підписи
З оригіналом згідно. Суддя: Н.Переверзєва