Справа № 801/3291/2012
іменем України
"17" травня 2012 р. м. Бердянськ
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Панченко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», відділ Державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції про визнання права власності на майно та зняття арешту з майна,
ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2, ПАТ КБ «Приватбанк», відділу ДВС Бердянського міськрайонного управління юстиції про визнання права власності на майно та зняття арешту з майна, вказуючи, що в провадженні відділу ДВС Бердянського міськрайонного управління юстиції знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь фізичних та юридичних осіб боргу. 03.03.2012 року державним виконавцем Курасовою Н. І. було складено акт опису та арешту майна, відповідно до якого описано і накладено арешт на таке майно: телевізор марки », чорного кольору, серія 28 DG17E, вартістю 200 грн., відеомагнітофон марки VHS, чорного кольору, вартістю 150 грн., телевізор марки DAEWOO, чорного кольору, вартістю 200 грн., дві тумбочки дерев'яні, коричневого кольору, вартістю 100 грн., комод з великим дзеркалом, коричневого кольору, дерев'яний, вартістю 300 грн., шафа коричневого кольору з великим дзеркалом, вартістю 2000 грн. шафа з трьома дверима, коричневого кольору, дерев'яна, вартістю 1000 грн., пральна машина «Іndesit», модель 2296 ХW, вартістю 500 грн., шафа-купе сірого кольору, вартістю 2000 грн., журнальний стіл, вартістю 300 грн., кухонний гарнітур з 12-ти предметів, вартістю 1000 грн.. Вона частково не згідна з включенням до акту опису та арешту переліченого майна, оскільки квартира в якій проводились виконавчі дії належить їй та її матері ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності і в ній проживають дві сім'ї: вона з чоловіком та сім'я її матері, яка складається з неї та її чоловіка ОСОБА_2. Відповідно у квартирі знаходиться майно, яке належить різним особам та різним сім'ям. Державним виконавцем було включено до акту опису та арешту майно, яке не належить боржнику, а саме: шафа-купе для спальні, кольору «вільха»(пункт 9 переліку), шафа-купе (пункт 6 переліку), кухонний гарнітур (пункт 11 переліку), скляний журнальний стіл (пункт 10 переліку). Оскільки зазначене майно не належить боржнику, а належить їй просила визнати за нею право власності на це майно та зняти з нього арешт.
У судовому засіданні позивач вимоги підтримала і просила їх задовольнити.
ОСОБА_2 позовні вимоги визнав і пояснив суду, що 03.03.2012 року державний виконавець описав майно, що знаходилось у квартирі. Державному виконавцю він роз'яснив, що у квартирі живе дві сім'ї і у кожної своє майно, але державний виконавець на це уваги не звернув і включив до акту опису та арешту все майно, що було в квартирі. Він не міг знайти документи, що підтверджують належність майна позивачу, тому воно було описано. Зазначив, що майно з приводу якого заявлено позов належить позивачу.
Представник відділу ДВС Бердянського міськрайонного управління юстиції пояснив суду, що на виконанні знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 боргу. Рішення у добровільному порядку не виконувалось, тому 03.03.2012 року описано майно боржника, про що складено акт, накладено арешт на описане майно. На частину майна було надано документи, які підтверджували, що його власниками є інші особи, тому воно не було включено до акту. Все інше майно, що знаходилось у квартирі було описане державним виконавцем. Просили вирішити спір на розсуд суду.
Представник ПАТ КБ «Приватбанк»у судове засідання не з'явився без поважних причин, про слухання справи повідомлений належним чином.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Стаття 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 60 ЗУ «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Із свідоцтва про шлюб від 20.08.2011 року видно, що прізвище позивача до укладення шлюбу було ОСОБА_4 (а.с.8).
Згідно товарного чеку від 14.08.2007 року ОСОБА_4 придбала в ТОВ «Татьяна»шафу-купе для спальні №23 (а.с.9).
Відповідно до товарного чеку від 15.07.2009 року ОСОБА_4 придбала шафу - купе, гарнітур мебельний кухонний, стіл журнальний скляний у ПП «Вікторія»(а.с.9).
Згідно акту опису та арешту майна від 03.03.2012 року, державним виконавцем Курасовою Н. І. при примусовому виконання зведеного виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь фізичних та юридичних осіб сум боргу описано та накладено арешт на таке майно: телевізор марки », чорного кольору, серія 28 DG17E, вартістю 200 грн., відеомагнітофон марки VHS, чорного кольору, вартістю 150 грн., телевізор марки DAEWOO, чорного кольору, вартістю 200 грн., дві тумбочки дерев'яні, коричневого кольору, вартістю 100 грн., комод з великим дзеркалом, коричневого кольору, дерев'яний, вартістю 300 грн., шафа коричневого кольору з великим дзеркалом, вартістю 2000 грн. шафа з трьома дверима, коричневого кольору, дерев'яна, вартістю 1000 грн., пральна машина «Іndesit», модель 2296 ХW, вартістю 500 грн., шафа-купе сірого кольору, вартістю 2000 грн., журнальний стіл, вартістю 300 грн., кухонний гарнітур з 12-ти предметів, вартістю 1000 грн.. Усього майна описано на суму 7750 грн. (а.с.4-7).
За ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 за договорами купівлі - продажу придбала шафу - купе для спальні, кольору «вільха»(пункт 9 переліку), шафу - купе (пункт 6 переліку), кухонний гарнітур (пункт 11 переліку), скляний журнальний стіл (пункт 10 переліку), тому вона набула право власності на нього. Разом з тим, її право власності на це майно не визнається іншими особами.
За таких обставин вимоги про визнання за позивачем права власності на спірне майно підлягають задоволенню.
Оскільки судом встановлено, що при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь фізичних та юридичних осіб сум боргу описано та накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_1, яка не є боржником за цими зобов'язаннями, її вимоги про зняття арешту зі спірного майна підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 209, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 328, 392 ЦК України, ст. 60 ЗУ «Про виконавче провадження», суд
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на шафу - купе сірого кольору, вартістю 2000 грн. (пункт 9 переліку), шафу з великим дзеркалом, трьома дверима, коричневого кольору, дерев'яну, вартістю 2000 грн. (пункт 6 переліку), кухонний гарнітур з 12-ти предметів, вартістю 1000 грн. (пункт 11 переліку), журнальний стіл, скляний, вартістю 300 грн. (пункт 10 переліку).
Зняти арешт з шафи - купе сірого кольору, вартістю 2000 грн. (пункт 9 переліку), шафи з великим дзеркалом, трьома дверима, коричневого кольору, дерев'яну, вартістю 2000 грн. (пункт 6 переліку), кухонний гарнітур з 12-ти предметів, вартістю 1000 грн. (пункт 11 переліку), журнальний стіл, скляний, вартістю 300 грн. (пункт 10 переліку), накладений актом опису та решту майна від 03.03.2012 року, ЗВП №77, державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_5
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.
Суддя