Головуючий у 1-й інстанції: Дармограй І.І.
Суддя-доповідач:Євпак В.В.
іменем України
"21" березня 2012 р. Справа № 2-а-1254/2011
Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючого судді Євпак В.В.
суддів: Капустинського М.М.
Мацького Є.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської райдержадміністрації Житомирської області на постанову Ємільчинського районного суду Житомирської області від "02" листопада 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської райдержадміністрації Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,
Постановою Ємільчинського районного суду Житомирської області від 02 листопада 2011 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області, щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_4 щомісячної грошової допомоги у зв"язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_4 щомісячну грошову допомогу у зв"язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 30 % від мінімальної заробітної плати за період з 30.03.2011 року по 30.09.2011 року.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі.
Суд, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадови і службові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як видно з матеріалів справи, позивач, є потерпілим від аварії на ЧАЄС 4-ї категорії, проживає с. Миколаївка, Ємільчинського району, Житомирської області, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати.
Вказана грошова допомога проводилась відповідачем у розмірі, який передбачений постановою KM України від 26.07.1996 року за № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що є значно меншим ніж це передбачено ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Виходячи із засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні спору в частині того, яка сума підлягає стягненню з відповідача за визначений позивачкою період, застосуванню підлягають саме стаття 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Тому позивач, відповідно до ст. 37 Закону, має право отримувати допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 30% від мінімальної заробітної плати.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильність висновків суду 1-ї інстанції щодо застосування норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що Ємільчинський районний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 198, 200, 205, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської райдержадміністрації Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Ємільчинського районного суду Житомирської області від "02" листопада 2011 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя В.В. Євпак
судді: М.М. Капустинський Є.М. Мацький
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1
3- відповідачу Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської райдержадміністрації Житомирської області вул.Шевченка, 2,смт. Ємільчине,Ємільчинський район, Житомирська область,11202