Справа № 0306/1752/11 провадження № 22-ц/0390/1211/2012 Головуючий у 1 інстанції:Василюк О.С.
Категорія: 45 Доповідач: Веремчук Л. М.
12.07.2012 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області:
головуючого - судді Веремчук Л. М.,
суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К.
при секретарі Черняк О.В.
з участю: позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Ковельської міської ради -Філончук Н.В.
відповідача ОСОБА_5
представників відповідача ОСОБА_5 -ОСОБА_3, ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ковельської міської ради, ОСОБА_5 про визнання дій неправомірними, скасування рішення Ковельської міської ради в частині надання земельної ділянки в оренду та зобов»язання надати земельну ділянку за апеляційною скаргою відповідача Ковельської міської ради на рішення Ковельського міськрайонного суду від 31 травня 2012 року,
5 квітня 2011 року ОСОБА_1 звернулась в суд із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона являється власником земельної ділянки площею 0.0500 га у АДРЕСА_2 на підставі договору дарування № 2505 від 02.09.2010 року. 17 грудня 2010 року їй видано Державний акт на право власності на вказану земельну ділянку.
ЇЇ сім»я, а саме її батько, також просив раду виділити їм суміжну земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 площею 232 кв. м., однак рішенням Ковельської міської ради № 78/18 від 7 жовтня 2010 року спірна земельна ділянка, на яку вони претендують, передана відповідачу ОСОБА_5 в оренду для ведення городництва.
Оскільки її сім»я користувалась цією земельною ділянкою протягом більше 40 років, земельних торгів на передачу в оренду земельної ділянки Ковельською міською радою не проводилось, межі земельної ділянки між суміжними землевласниками не встановлювались, вважає рішення ради незаконним. Просить зобов»язати Ковельську міську раду надати їй в оренду спірну земельну ділянку, надану ОСОБА_5 на максимально визначений законом термін.
Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 31 травня 2012 року позов задоволено частково.
Постановлено скасувати рішення Ковельської міської ради № 78/18 від 07.10.2010 року в частині надання в оренду для городництва ОСОБА_5 земельної ділянки площею 232 кв.м. у АДРЕСА_2 терміном на 5 років.
В решті позову відмовлено.
Стягнуто з Ковельської міської ради та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в сумі 142 грн. 50 коп. в рівних долях.
В апеляційній скарзі відповідач Ковельська міська рада просить скасувати це рішення і ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.
Скасовуючи рішення Ковельської міської ради про надання ОСОБА_5 в оренду для огородництва спірної земельної ділянки, місцевий суд вказав, що міська рада належним чином не з»ясувала переважне право сторін щодо користування даною земельною ділянкою та не узгодила межі суміжного землекористування, чим порушені законні інтереси позивача ОСОБА_1, батько якої звернувся до вказаного органу із заявою про надання йому цієї земельної ділянки для ведення огородництва.
Судом першої інстанції встановлені обставини справи, наведені позивачем в позовній заяві і викладені вище в даному рішенні.
Однак такі висновки суду не в повній мірі відповідають дійсним обставинам справи і зроблені з порушенням норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 та ч. 3 ст. 309 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України право на звернення до суду мають особи, права, свободи чи інтереси яких порушені, не визнані або оспорювані.
За змістом ст. ст. 214, 215 цього Кодексу суд в свою чергу може постановити рішення про задоволення позову лише у випадку встановлення факту порушення, не визнання або оспорювання відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_1, яка проживає у АДРЕСА_1 має у приватній власності земельну ділянку площею 500 кв. м. у АДРЕСА_1 (а. с. 20). Право позивача на зазначену земельну ділянку ніким не порушено і не оспорюється.
Що стосується спірної земельної ділянки площею 232 кв. м. у АДРЕСА_2, то вона у встановленому законом порядку ні позивачці ОСОБА_1, ні її батькові ОСОБА_7, ні її дідові ОСОБА_11 не надавалася. Ніяким переважним правом на її придбання чи безоплатне отримання вона не наділена, а відтак ні на час звернення з даним позовом до суду, ні на час вирішення справи ніякого права на цю ділянку вона не мала, а її інтерес щодо неї не ґрунтувався на законі. Тому позивач не вправі заявляти вимоги про визнання недійсними будь-яких рішень та правочинів, вчинених власником Ковельською міською радою щодо цієї ділянки незалежно від того, відповідають вони вимогам законодавства чи ні.
Твердження позивачки про те, що її сім»я тривалий час користувалась цією земельною ділянкою спростовується технічною документацією із землеустрою відповідно до якої спірна земельна ділянка значиться у користуванні відповідача ОСОБА_5 Батько позивачки ОСОБА_7 21.09.2009 року погоджував відповідачеві ОСОБА_5 межі земельної ділянки з врахуванням, що спірна земельна ділянка знаходиться у користуванні відповідача ОСОБА_5 (а.с.108-116).
Представник Ковельської міської ради пояснила в судовому засіданні, що приймаючи рішення про надання спірної земельної ділянки ОСОБА_5 міська рада враховувала те, що із викопіровки будівельного кварталу по вул.Горького (в даний час вул.Шевченка) у місті Ковелі за 1986 рік вбачається, що матері відповідача ОСОБА_8 та його сестрі ОСОБА_9 виділено 1785 кв.метрів земельної ділянки для будівництва житлового будинку. А саме, ОСОБА_8 - 9/20, ОСОБА_9- 11/20. Оскільки Уважаемые господа,Уважаемые господа, користуванні родини позивачки знаходиться земельна ділянка, яка відповідає частці, виділеній ОСОБА_9, що стверджується генпланом земельної ділянки, міська рада прийняла рішення про виділ земельної ділянки ОСОБА_5
Непогодження батьком позивачки меж земельної ділянки при її виділенні відповідачу ОСОБА_10 судом не може бути прийняте до уваги, оскільки такі межі погодила узгоджувальна комісія Ковельської міської ради.
Рішення суду першої інстанції не відповідає викладеним обставинам справи і постановлено з порушенням вищенаведених норм процесуального права, його слід скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Стягненню з позивача на користь Ковельської міської ради підлягають понесені нею судові витрати у зв'язку з поданням апеляційної скарги в сумі 71 грн. 25 коп. (а. с. 176).
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316, ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу відповідача Ковельської міської ради задовольнити.
Рішення Ковельського міськрайонного суду від 31 травня 2012 року в даній справі в частині скасування рішення Ковельської міської ради № 78/18 від 07.10.2010 року в частині надання в оренду для городництва ОСОБА_5 земельну ділянку площею 232 кв.метри у АДРЕСА_3 скасувати і ухвалити нове рішення.
В позові ОСОБА_1 до Ковельської міської ради, ОСОБА_5 про визнання дій неправомірними, скасування рішення Ковельської міської ради № 78/18 в частині надання в оренду для городництва ОСОБА_5 земельної ділянкиё площею 232 кв.метри у АДРЕСА_3 -відмовити.
В решті рішення суду залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Ковельської міської ради понесені у зв'язку з поданням апеляційної скарги судові витрати в сумі 71(сімдесят одну) грн. 25 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий
Судді