19 січня 2012 року м. Київ К-20686/08
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Степашка О.І.
Суддів Костенка М.І.
Маринчак Н.Є.
Островича С.Е.
Усенко Є.А.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції
на постанову Господарського суду Тернопільської області від 02.11.2007
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2008
у справі № 14/41-1057
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Софт»
до 1.Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції
2. Головного управління Державного казначейства України у Тернопільській області
про скасування податкового повідомлення-рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Софт»(далі по тексту -позивач, ТОВ «Стар Софт») звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту -відповідач-1, Тернопільська ОДПІ) № 0000092306/0 від 22.03.2007.
Постановою Господарського суду Тернопільської області від 02.11.2007, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2008, позовні вимоги задоволено; скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з огляду на протиправність його прийняття.
В касаційній скарзі відповідач-1 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем до податкового органу подано розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення сум бюджетного відшкодування, у яких сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню за листопад 2006 року на розрахунковий рахунок платника податків в банківській установі визначена у розмірі 50 501 грн.
За результатами проведеної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Стар Софт»з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість за листопад 2006 року, складено акт № 2297/23-623/21133679 від 12.03.2007, в якому зафіксовані порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: за відсутності первинних документів підтвердити правильність визначення платником податків податкових зобов'язань, податкового кредиту, та бюджетного відшкодування за спірний період неможливо, внаслідок чого завищено від'ємне значення податку на додану вартість на суму 51 501 грн., а сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню становить 0 грн.
На підставі результатів зазначеної перевірки, 22.03.2007 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000092306/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування на 51 501 грн.
Судами також встановлено, що податковий кредит звітного періоду підтверджується належним чином заповненими накладними та податковими накладними за спірний період, платіжними документами, що засвідчують фактичу сплату отримувачем товарів (послуг) сум податку в ціні придбання).
Згідно експертного висновку платіжні, розрахункові та первинні документи податкового та бухгалтерського обліку підтверджують відомості рядків 21, 22 декларації з ПДВ за жовтень 2006 року, рядків 25.25.1 декларації за листопад 2006 року та рядків 3, 4 розрахунку бюджетного відшкодування за листопад 2006 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до п. 1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування -сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Згідно п. 1.7. ст. 1, абз. 1 пп. 7.4.1. п. 7.4., пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 вказаного Закону (станом на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно пп. 7.7.2. п. 7.2. ст. 7 вказаного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Необхідно відмітити, що пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»право платника податку на податковий кредит ставить в залежність від отримання податкової накладної.
Таким чином, визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в даному випадку є фактична оплата ним сум такого податку контрагентам у попередніх податкових періодах, яка позивачем здійснена з підтвердженням відповідними первинними документами.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції відхилити.
Постанову Господарського суду Тернопільської області від 02.11.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2008 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко
Судді(підпис)М.І. Костенко
(підпис)Н.Є. Маринчак
(підпис)С.Е. Острович
(підпис)Є.А. Усенко
З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова
Суддя О.І. Степашко