м.Вінниця
22 червня 2012 р. Справа № 2а/0270/2335/12
Вінницький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді:Чернюк Алли Юріївни, розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи за позовом: фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області ДПС про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області ДПС (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами проведеної камеральної перевірки позивача, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0011551750 від 23.12.2011р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 70 666 грн., оскільки зафіксовані порушення, що є підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення, не відповідають дійсності, позивачка змушена була звернутись до суду з позовом про його скасування.
До початку судового розгляду справи від уповноваженого представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, уповноваженого представника не направив, однак надав клопотання в якому просив розгляд справи проводити за його відсутності.
Положення частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачає, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до ч.1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
05.12.2011р. податковим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, в зв'язку виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2011р. позивача, за результатами, якої оформлено акт від 05.12.2011р. № 583/17/2707719245. В ході проведення якої встановлено, завищення значення рядка 23.2 уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість в зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2011р. (а.с.7-9)
Дані обставини слугували підставою для прийняття податкового повідомлення рішення форми"В1" від 23.12.2011р. № 0011551750, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 70 666 грн.
Не погодившись з даним фактом позивачка звернулась з скаргою від 27.01.2012р. вих. № 2127 до ДПА у Вінницькій області, яка своїм рішенням від 29.03.2012р. вих. 4351/10/10-009 про результати розгляду первинної скарги, скаргу позивача залишила без задоволення, а вищезазначене податкове повідомлення рішення без змін. (а.с.11-16).
Як свідчать матеріали справи, позивачка скористалась наданим правом щодо адміністративного оскарження та звернулась до ДПА України з скаргою від 13.04.2012р. вих. № 2413, з проханням скасувати рішення ДПА у Вінницькій області та податкове повідомлення-рішення № 0011551750 від 23.12.2011р. В свою чергу ДПА України прийняла рішення про результати повторної скарги від 04.05.2012р. вих. № 13460/К/10-2315, у відповідності до якого скарга позивача залишена без задоволення, а рішення ДПА у Вінницькій області та податкове повідомлення-рішення № 0011551750 від 23.12.2011р. без змін (а.с.17-23).
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходи з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, що передбачено ст.1 Податкового кодексу України (надалі - КАС України).
У відповідності до п.75.1.ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Зокрема, положення статті 76 ПК України встановлюють, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
У відповідності до п.86.2. ст. 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, що визначено п. 86.8.ст. 86 ПК України.
Отже, даними нормами передбачено право податкового орну проводити камеральні перевірки, за наслідками яких у випадку встановлення порушень, виносити податкове повідомлення рішення.
Судом встановлено, що з питань достовірності нарахування ФОП ОСОБА_1 бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2011р., податковим органом було проведено перевірку та винесено податкові повідомлення рішення, однак з даним фактом позивачка не погодилась та звернулась до суду. Зокрема постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24.11.2011р. позовні вимоги задоволенні в повному об'ємі, а у відповідності до ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.02.2012р. дане рішення набуло законної сили (а.с.40-44).
Таким чином, надаючи правову оцінку камеральній перевірці 05.12.2012р., суд приходить до висновків, що остання проведена безпідставно та необґрунтовано.
Стосовно зафіксованих порушень, судом встановлено наступне.
Як свідчать матеріли перевірки, згідно до даних уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2011р., позивачем відображено по рядку 23.1 зменшення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на 70 666 грн. та збільшення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних періодах на 70 666 грн. по рядку 23.2. при аналізі показників податкової звітності за березень 2011р. встановлено, що по гр.23.1 підприємцем не декларувалось бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку, а тому немає можливості зменшувати бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку в податковій декларації за березень 2011р. рядка 23.1 на суму 70 666 грн., у відповідно і збільшувати суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань.
Однак, судом встановлено, що разом з декларацією за листопад місяць 2011р. уточнюючим розрахунком за березень 2011р. не було заявлено до бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2011р. в сумі 70 666 грн.
Податковим органом визначено, що позивачем уточнено рядок 23.1 декларації за березень 2011р., проте судом досліджено уточнюючий розрахунок за березень 2011р. та встановлено, що насправді позивачем уточнено рядок 23.2. (а.с.24- 25)
Так, норми Податкового кодексу України передбачають, що одним обов'язків платника податків є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Зокрема, п. 50.1. ст. 50 ПК України встановлює, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
У відповідності до положень п. п. б) п.200.14. ст. 200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.
Згідно п. 200.4. ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Таким чином, здійснивши системний аналіз правових норми, дослідивши докази за своїм внутрішнім переконанням, надавши всім фактам юридичну оцінку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню, адже порушення встановлені камеральною перевіркою позивача не відповідають дійсності.
Водночас суд відмічає, що у відповідності до п. п. 21.1.1 п.21.1 ст. 21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) згідно до положень статті 94 КАС України. Враховуючи вищенаведене наявні підстави для відшкодування з Державного бюджету України на користь - фізичної особи підприємця ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 706 грн.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення форми "В1" № 0011551750 від 23.12.2011р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за звітний період березень 2011р. на суму 70 666 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) судові витрати в розмірі 706 грн. (сімсот шість гривень) шляхом їх безспірного списання органом Державної казначейської служби України з рахунку Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області ДПС.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя/підпис/ Чернюк Алла Юріївна
Копія вірна:
Суддя: Секретар: