Справа № 2/0124/1939/2012р.
0124/5454/2012р.
12 липня 2012 року Ялтинський міський суд АР Крим в складі :
судді Короткової Л.М.
при секретарі Арістовій І.Р.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Ялта цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,-
Позивачка звернулася з дійсним позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача додаткові витрати на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 3885 грн. одноразово та щомісячно стягувати з відповідача по 500 грн. до повнолітня дитини. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач повинен сплачувати аліменти на утримання неповнолітнього сина за рішенням суду по 600 грн. Але дитина хворіє, знаходиться на диспансерному обліку з приводу захворювань, вона сама несе додаткові витрати по оплаті лікування. Так нею понесені витрати на його апаратне лікування та масаж та на придбання окулярів. Окрім того, вона щомісяця сплачує по 150 грн. на дитячий садок, до якого ходить дитина, тому вважає, що ці додаткові витрати повинен оплатити відповідач, який неофіційно працює та займається з батьком ремонтом автомобілів, має стабільний дохід. В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги.
Відповідач позов не визнав та пояснив, що з наданих позивачкою чеків не вбачається, що кошти були витрачені на дитину, окрім того, чеки на окуляри виписані на іншу людину, вважає, що і вартість лікування і вартість окулярів і оплата дитячого садочку, до якого ходить дитина були враховані при стягненні з нього аліментів на дитину до його повноліття в сумі 600 грн. Просить прийняти до уваги, що у нього мати інвалід другої групи та є непрацездатною. Просить відмовити в задоволенні позову.
Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню по наступним підставам.
Судом встановлено, що сторони знаходилися в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано за рішенням суду 01.11.2010року. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, який залишився після розлучення сторін проживати з позивачкою. За рішенням Ялтинського міського суду від 13.06.2012року на утримання неповнолітнього сина з відповідача на користь позивачки були стягнуті аліменти в розмірі по 600 грн. щомісячно до повноліття дитини.
Відповідно до вимог ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами( розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Як вбачається з наданих суду довідок(ар.с.7,8) дитина сторін з 2009 року знаходиться на обліку в лікарні з діагнозом косоглазість, дальнозіркість високого ступені обох очей, нестабільність шийного відділу хребта та потребує постійного апаратного лікування через три місяці, а також масажу, фізіотерапії.
З наданих позивачкою чеків вбачається, що нею за період з 03.06.2010р. по 29.05.2012р. на лікування дитини сплачені грошові кошти в сумі 3373 грн.00 коп. Оскільки на батьків покладається обов'язок по утриманню неповнолітньої дитини та несенню додаткових витрат, пов'язаних з особливими обставинами на обох, то суд вважає, що половину понесених витрат позивачкою повинен сплатити відповідач, що дорівнює 1686 грн. 50 коп. В цій частині вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторонам повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Вимоги позивачки в частині стягнення з відповідача вартості двох окулярів в сумі 820 грн. та 825 грн. не можуть бути задоволені, оскільки як вбачається з наданих чеків, оплату за ці окуляри несла інша фізична особа - ОСОБА_4, а доказів, що саме позивачка понесла ці витрати суду не надано.
Також не підлягають стягненню понесені витрати позивачкою за оплату перебування дитини в дитячому садочку, оскільки ці витрати не викликані особливими обставинами, тому і в цій частині вимог варто відмовити.
Не надано суду безперечних доказів і стосовно тієї обставини, що додаткові витрати будуть носити постійний або періодичний характер, тому суд вважає, що такі витрати відповідач повинен покривати після їх фактичного понесення позивачкою, отже в задоволенні вимог позивачки про стягнення з нього щомісячно по 500 грн. варто відмовити.
Доводи відповідача в тій частині, що він має на утриманні непрацездатну матір до уваги судом не приймаються, оскільки ніяких доказів щодо існування примусової сплати будь якої грошової допомоги на утримання вказаної особи з відповідача не надано.
При таких обставинах суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню в частині стягнення половини суми, витраченою нею на лікування дитини в розмірі 1686 грн. 50 коп., а в задоволенні інших вимог варто відмовити.
З відповідача відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати по справі.
Керуючись ст.ст. 185 СК України,ст.ст. 212-215 ЦПК України , суд-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 додаткові витрати на дитину сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 в розмірі 1686 грн. 50 коп.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду АР Крим через Ялтинський міський суд в порядку та строки, передбачені ст. 294 ЦПК України.
Суддя: