"12" липня 2012 р. Справа № 5023/8996/11(5023/1850/11)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -судді Дерепи В.І.,
суддів :Бондар С.В. Грека Б.М., -(доповідача у справі),
перевіривши матеріали касаційної скаргиУправління праці та соціального захисту населення адміністрації Орджонікідзевського району Харківської міської ради
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 01.03.12
у справі№5023/8996/11(5023/1850/11)
господарського суду Харківської області
за позовомАкціонерної компанії "Харківобленерго"
доУправління праці та соціального захисту населення адміністрації Орджонікідзевського району Харківської міської ради
простягнення суми
за участю представників від:
позивача ОСОБА_4 (дов. від 30.09.11)
відповідача не з'явилися, були належно повідомлені
Акціонерна компанія "Харківобленерго" звернулася до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення із Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Орджонікідзевського району Харківської міської ради
50557,76 грн. збитків.
Рішенням господарського суду Харківської області від 11.01.12 (суддя
Ковальчук Л.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.03.12, позов АК "Харківобленерго" до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Орджонікідзевського району Харківської міської ради задоволено; стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Орджонікідзевського району Харківської міської ради на користь АК "Харківобленерго" збитки в сумі 50557,76 грн., держмито у сумі 505,58 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. Судові акти мотивовані обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог.
Не погоджуючись з судовими актами у справі, Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Орджонікідзевського району Харківської міської ради звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, в позові відмовити. Касаційна скарга мотивована тим, що відсутні підстави для стягнення збитків з відповідача, оскільки в його діях відсутня протиправна поведінка.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суди посилалися на те, що на підставі Закону України "Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" у Законі України "Про міліцію" частину четверту доповнено словами "працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива в межах норм, встановлених законодавством". Також ст. 22 Закону України "Про пожежну безпеку" доповнено відповідним положенням: "особовому складу державної пожежної охорони та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка плати за жилу площу, комунальні послуги, а також палива в межах норм, встановлених законодавством". Ст. 24 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу Україну" доповнено положенням: "пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань".
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності окремих положень ст. 65, розділу 1, п. 61, 62, 63, 66 розділу П, п. 3 розділу III Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67, розділу І, п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"(справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ст. 67, розділу І, пп. 2-4, 6-8, 10-18, пп. 7 п. 19, п. 20-22, 24-34, пп. 1-6, 8-12 п. 35, п. 36-100 розділу П "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та п. 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Вказана норма стосовно введення "середніх норм споживання" визнана неконституційною.
Відповідно до п. 3 "Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програми соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", затвердженого постановою КМ України № 256 від 04.03.02 головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі головні розпорядники коштів).
Згідно з п. 5 Порядку головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами -надавачами відповідних послуг.
Також відповідно до п.6. Порядку, у разі виникнення додаткових зобов'язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми. Зазначені фінансові органи готують уточнені реєстри нарахованих у поточному місяці сум та подають їх до 20 числа Міністерству фінансів Автономної республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби Автономної Республіки Крим, областях, мм. Києві та Севастополі. Отже, при вірному застосуванні норм прямої дії, а саме рішення Конституційного суду 22.05.08 та положень Законів України "Про міліцію", "Про пожежну безпеку", "Про державну кримінально-виконавчу службу України" Відповідач повинен був надіслати уточнену інформацію щодо необхідності компенсування пільг, наданих енергопостачальником, відповідним категоріям громадян, фінансовим органам, які готують уточнені реєстри. Але відповідач не виконав вимоги п. 6 Порядку, чим порушив права Позивача.
Позивач підтверджує свої позовні вимоги двостороннім актом звіряння розрахунків за надані пільги Ветеранам ВС, Ветеранам ОВС, та пільгам за соціальною ознакою між Східним РВЕ та головним розпорядником коштів місцевого бюджету, Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Орджонікідзевського району Харківської міської ради станом на 01.01.11, по формі №3-пільга затвердженій наказом Мінпраці України від 28.03.03 за погодженням з Мінфіном та Держкомстатом. Зазначена звірка проводиться між Позивачем та Відповідачем щомісячно за вимогами Порядку. Отже саме різниця, не визнана Відповідачем за даними акту звіряння, і складає позовні вимоги Позивача.
Суд дійшов висновку що позовні вимоги на суму 50557,76 грн., підлягають задоволенню, оскільки Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Орджонікідзевського району Харківської міської ради не компенсувало АК "Харківобленерго" витрати за надані пільги за період з 23.05.08 по 01.01.11.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такими висновками, оскільки розмір невідшкодованих витрат позивача для надання послуг громадянам пільгових категорій, судами належним чином встановлений, відповідачем не відшкодований. Відповідно частини 4 статті 17 Закону України "Про електроенергетику" збитки енергопостачальників від надання пільг з оплати за спожиту електричну енергію окремим категоріям побутових споживачів відшкодовуються за рахунок джерел, визначених законодавчими актами, які передбачають відповідні пільги.
Відповідно до пункту 3 "Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.02 головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що судами правомірно задоволені позовні вимоги про стягнення з відповідача 50557,76 грн. Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Орджонікідзевського району Харківської міської ради залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.03.12 у справі №5023/8996/11(5023/1850/11) залишити без змін.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді С. Бондар
Б. Грек