"10" липня 2012 р. Справа № 5016/157/2012(13/14)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Ткаченко Н.Г.
Суддів - Катеринчук Л.Й.
Коробенка Г.П.
За участю : представника Генеральної прокуратури України -Ступака Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу заступника прокурора Миколаївської області
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 р. та рішення господарського суду Миколаївської області від 01.03.2012 р. по справі № 5016/157/2012 (13/14) за позовом заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради до ТОВ "Лидер-Ник" про розірвання договору купівлі-продажу комунального майна, -
В січні 2012 р. позивач -заступник прокурора Миколаївської області звернувся із позовною заявою в інтересах держави в особі Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради до ТОВ "Лидер-Ник" про розірвання договору купівлі-продажу комунального майна -нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою : м. Миколаїв, вул. Будьонного, 44/3, загальною площею 369,6 кв.м., укладений між Миколаївською міською радою та ТОВ "Лидер-Ник" 04.09.2008 р.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 01.03.2012 р. по справі № 5016/157/2012 (13/14) /суддя : Коваль Ю.М./ в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 р. по справі № 5016/157/2012 (13/14) /колегія суддів у складі: Андреєва Е.І., Ліпчанська Н.В., Мацюра П.Ф./ рішення господарського суду Миколаївської області від 01.03.2012 р. залишено без змін.
В касаційній скарзі заступник прокурора Миколаївської області
просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 р. та рішення господарського суду Миколаївської області від 01.03.2012 р., прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради в поданій до ВГСУ заяві, просить суд касаційної інстанції скаргу задовольнити, оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанції скасувати, позов задовольнити.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника Генеральної прокуратури України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, рішеннями Миколаївської міської ради від 22.06.2007р. № 1246, від 29.08.2007р. № 14/10 з додатком до нього, та від 27.11.2007р. № 2297 було включено до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва, що підлягають приватизації способом "викуп" орендарем ТОВ "Лидер-Ник", нежитлові приміщення по вул. Будьонного, 44/3, підвал.
На підставі вищезазначених рішень Миколаївської міської ради між Управлінням з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради та ТОВ "Лидер-Ник" (Покупець) 04.09.2008 р. укладено договір купівлі-продажу комунального майна, а саме, нежитлових приміщень підвалу в житловому будинку за адресою вул. Будьонного, 44/3, м. Миколаїв, загальною площею 369,6 кв.м.
Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Лашиною О.П. 04.09.2008р. та зареєстровано в державному реєстрі правочинів за № 3116960.
Згідно п. 1.3 договору право власності на вказані нежитлові приміщення переходить до Покупця після сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації. Відповідно витягу зі звіту з експертної оцінки, вартість відчужуваного майна становить 303510,00 грн. Без урахування витрат Орендаря на проведення невід'ємних поліпшень ціна продажу об'єкту становить 303510,00 грн. Крім того, Покупець зобов'язаний сплатити ПДВ у розмірі 20% від ціни продажу об'єкта, що становить 60702,00 грн.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що Покупець зобов'язаний внести 303510,00 грн. за придбаний об'єкт приватизації та витрати на проведення незалежної оцінки у сумі 1380,00 грн. протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору та його нотаріального посвідчення. Термін оплати може бути продовжено ще на 30 календарних днів за умови внесення Покупцем не менше 50 % від ціни продажу об'єкта. ПДВ у повному обсязі сплачується протягом трьох банківських днів з моменту підписання цього договору та його нотаріального посвідчення.
Оскільки ТОВ "Лидер-Ник" частково здійснило оплату за приватизований об'єкт, то рішенням господарського суду Миколаївської області від 04.02.2010 р. по справі № 17/305/10 задоволено позов заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради, стягнуто на користь Управління з ТОВ "Лидер-Ник" заборгованість з оплати вартості придбаного за договором об'єкту в сумі 153510,00 грн. та 1380,00 грн. за проведення незалежної оцінки цього об'єкту приватизації.
На виконання даного рішення господарського суду було видано наказ від 15.02.2010р., який Управлінням пред'явлено до виконання органу Державної виконавчої служби.
Відповідно до листа Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції від 01.03.2012р. № 01.0550701, 28.11.2011р. виконавчий документ на виконання вказаного вище рішення господарського суду пред'явлено до виконання втретє, і по ньому на даний час здійснюється примусове виконання в межах Закону України "Про виконавче провадження".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Лидер-Ник" (покупцем) не виконано умови договору купівлі-продажу комунального майна від 04.09.2008 р., а саме, зобов'язання оплатити вартість придбаного у процесі приватизації комунального майна, що згідно ч.8 ст.23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств" та ст.651, 652 ЦК України є підставою для розірвання договору.
Господарський суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог, виходячи з того, що заступник прокурора Миколаївської області звернувся до господарського суду з позовом за відсутності порушення прав Управління, оскільки на момент звернення з позовом та розгляду даної справи триває виконавче провадження органом Державної виконавчої служби по примусовому виконанню рішення господарського суду від 04.02.2010р. у справі № 17/305/10, яким стягнуто дану заборгованість з ТОВ "Лидер-Ник" у зв'язку з невиконанням останнім зобов'язань за договором, розірвання якого є предметом спору в даній справі.
Одеський апеляційний господарський суд, погодився з висновками суду першої інстанції та залишив рішення господарського суду Миколаївської області від 01.03.2012 р. без змін.
Але з такими висновками суду першої та апеляційної інстанції погодитись не можна.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції та апеляційна постанова зазначеним вище вимогам не відповідають.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Господарським судом Миколаївської області від 04.02.2010 р. по справі № 17/305/10 було встановлено, що відповідач - ТОВ "Лидер-Ник" свої зобов'язання за договором купівлі-продажу комунального майна -нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою : м. Миколаїв, вул. Будьонного, 44/3, загальною площею 369,6 кв.м не виконав, вартість майна в повному обсязі не сплатив.
Відповідно до ст.35 ГПК України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст.43 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідачем, в порушення вищевказаних вимог обґрунтування своїх вимог не надано суду належні докази виконання ним умов договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 04.09.2008 р.
Частиною 2 ст.651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Незважаючи на те, що був встановлений факт невиконання ТОВ "Лидер-Ник" своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу комунального майна -нежитлових приміщень від 04.09.2008 р., суд першої інстанції, в порушення вимог ст. ст.526, 530, 651 ЦК України, дійшов до помилкового висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Залишаючи рішення господарського суду Миколаївської області без змін, господарський суд апеляційної інстанції, в порушення вимог ст.104 ГПК України на зазначені обставини справи уваги не звернув та не дав їм ніякої оцінки.
Виходячи з викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про те, що постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 р. та рішення господарського суду Миколаївської області від 01.03.2012 р. по справі № 5016/157/2012 (13/14) не можна визнати таким, що відповідають вимогам закону і вони підлягають скасуванню, а позовні вимоги -задоволенню.
Стосовно розподілу судових витрат, колегія суддів вважає зазначити наступне.
Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.
Позивач - заступник прокурора Миколаївської області, який звернувся з позовом заявою в інтересах держави в особі Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради, звільнений, згідно ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору.
Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Оскільки позовні вимоги заступника прокурора Миколаївської області, який звернувся з позовом в інтересах держави в особі Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради задоволено в повному обсязі, то судовий збір стягується з відповідача - ТОВ "Лидер-Ник" в доход бюджету.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру стягується 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Таким чином, згідно ст.49 ГПК України, з відповідача підлягає стягненню 1073,00 грн. судового збору в дохід державного бюджету.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.49, 1115, 1117-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу заступника прокурора Миколаївської області задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 р. та рішення господарського суду Миколаївської області від 01.03.2012 р. по справі № 5016/157/2012 (13/14) скасувати.
Прийняти нове рішення: Позов заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради задовольнити, розірвати договір купівлі-продажу комунального майна -нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою : м. Миколаїв, вул. Будьонного, 44/3, загальною площею 369,6 кв.м., укладений між Миколаївською міською радою та ТОВ "Лидер-Ник" 04.09.2008 р.
Стягнути з ТОВ "Лидер-Ник" на користь державного бюджету судовий збір в сумі 1073 /тисяча сімдесят три/ грн. 00 коп.
Доручити господарському суду Миколаївської області видати наказ.
Головуючий - Ткаченко Н.Г.
Судді - Катеринчук Л.Й.
Коробенко Г.П.