79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
03.07.12 Справа № 5015/824/12 (5015/2541/11
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Краєвської М.В.
суддів: Галушко Н.А.
Орищин Г.В.
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»від 23.05.2012 р. № ЦХП-18/913
на рішення Господарського суду Львівської області від 23.04.2012 р.
у справі № 5015/824/12
за позовом Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач», м.Львів
до ТзОВ «Корпорація колійні ремонтні технології», с.Зубра Пустомитівського р-ну Львівської обл.
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:
1) Південної залізниці, м.Харків
2) ВАТ «Дружківський завод металевих виробів», м.Дружківка Донецької обл.
про стягнення 118 301, 4 грн. вартості продукції, що становить недостачу
За участю представників:
від позивача -не з»явився;
від відповідача -Костур Р.В. (представник, довіреність від 07.05.2010 р. б/н у матеріалах справи);
від третьої особи-1 - не з»явився,
від третьої особи-2 - не з»явився
Представнику відповідача роз"яснено його права й обов"язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало.
За відсутності клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від відповідача у судовому засіданні не забезпечується повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.04.2012 р. у справі № 5015/824/12 (суддя Синчук М.М.) у задоволенні позовних вимог про стягнення 118 301, 4 грн. вартості продукції, що становить недостачу, відмовлено повністю за недоведеністю (а.с.57-62, Том 3).
Позивач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю, з підстав неповного з»ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильного застосування норм матеріального права.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, зокрема, що посилання суду першої інстанції на долучення позивачем договору № 10075 від 05.10.2009 р. є безпідставним, оскільки такий договір у позивача відсутній; Господарським судом Львівської області не взято до уваги, що вантаж завантажувався безпосередньо вантажовідправником (третя особа-2 у справі) без участі позивача, так і відповідача, не встановлено, на який підставі вантаж завантажувався ВАТ «Дружківський завод металевих виробів»(третя особа-2 у справі); місцевий господарський суд не взяв до уваги, що вантаж прибув у непошкоджених вагонах, а також висновків Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 01.02.2012 р. у даній справі.
У судовому засіданні відповідач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 07.06.2012 р. третя особа-2 подала письмове пояснення по суті апеляційної скарги, в якому просить розглядати апеляційну скаргу без участі її представника.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 20 березня 2009 року між Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»(замовник за договором, позивач у справі) та ТзОВ «Корпорація колійні ремонтні технології»(постачальник за договором, відповідач у справі) був укладений договір поставки № 09/03/20-20 (далі -договір) (а.с.14-19, Том 1), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов»язується поставити та передати у власність, а замовник прийняти й оплатити продукцію, найменування, марка та кількості якої вказується в специфікації, яка є невід»ємною частиною договору, на умовах, що викладені в останньому.
Згідно з п.4.3 договору ціна останнього становить 142 447 766, 88 грн.
Відповідно до специфікації № 1 до договору загальна кількість металевих виробів для кріплення залізничної колії згідно з найменуванням продукції, визначеним п.1.2 договору, становить 7 506 т вартістю 142 447 766, 88 грн. (а.с.20, Том 1).
Згідно з залізничною накладною № 50899615 вага вантажу -109 460 кг, вантажовідправник - ВАТ «Дружківський завод металевих виробів», вантажоодержувач - Південна залізниця (а.с.21, Том 1).
Предметом спору - стягнення 118 301, 4 грн. вартості продукції (7т/7 000 кг), що становить недостачу.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 23.04.2012 р. у справі № 5015/824/12 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»- без задоволення.
При цьому колегія виходила з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Пунктом 6 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457, передбачено, що накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони -одержувача.
Згідно з п.5.2 договору відвантаження продукції проводиться партіями тільки після письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності вантажоодержувача до прийому продукції.
Пунктом 5.3 договору встановлено, що датою поставки продукції вважається дата відправлення цієї продукції, що підтверджується штампом станції відправлення на залізничній накладній, на адресу вантажоодержувача, яка вказана в рознарядці замовника.
Матеріалами справи підтверджено, що згідно з рознарядкою позивача належний відповідачу товар безпосередньо від ПАТ «Дружківський завод металевих виробів»(виробник продукції) по залізничній накладній № 50899615 у вагонах № 24533721 із вагою вантажу 60 420 кг та № 24253304 із вагою вантажу 49 040 кг загальною вагою вантажу 109 460 кг та кількістю 112 дерев»яних ящиків передані перевізнику - Південній залізниці.
Згідно з п.7.3 договору приймання продукції по кількості провадиться вантажоодержувачем відповідно до Інструкції № П-6 від 15.06.1965 р. "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю" (далі - Інструкція № П-6).
Відповідно до п.12 Інструкції № П-6 при одночасному отриманні продукції в декількох вагонах, контейнерах або автовантажівках, вартість якої сплачується по одному розрахунковому документу, одержувач зобов'язаний перевірити кількість отриманої продукції в кожному вагоні, контейнерах або автовантажівках, якщо обов'язковими для сторін правилами або договором не передбачена можливість вибіркової перевірки.
В Акті приймання повинно бути вказано кількість отриманої продукції окремо в кожному вагоні, контейнері або автовантажівці.
Згідно з п.16 Інструкції № П-6 якщо при прийманні продукції буде виявлена недостача, то вантажоодержувач зобов'язаний призупинити приймання товару. При виявленні недостачі вантажу складається акт, який підписується особами, що здійснюють приймання продукції.
Відповідно до п.17 Інструкції № П-6 в разі повідомлення відправника з іншого міста такий відправник повинен не пізніше наступного дня після отримання виклику повідомити отримувача про те, чи буде направлений представник для участі в прийнятті продукції.
Згідно з п.17а Інструкції № П-6 повідомлення про виклик представника вантажовідправника повинно бути направлено (передано) йому не пізніше 24 годин. В повідомленні повинно бути вказано: найменування продукції, дата і номер рахунку-фактури або транспортного документу, кількість встановленої нестачі, наявність пломб, вартість нестачі продукції та час, на який призначено приймання продукції по кількості.
Пунктом 2.6 договору встановлено, що при виявленні, зокрема, невідповідності кількості виклик представника постачальника для участі в прийманні по кількості та складенні двостороннього акта обов'язковий.
Пітвердженням нестачі металевих виробів у кількості 7 000 кг/7 т позивач вважає акт загальної форми станції призначення -Основа Південної залізниці від 12.07.2009 р. № 17755. Проте в даному акті вказано цілком іншу кількість -2 860 кг (а.с.25, Том 1).
Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, 13.07.2009 р. о 11 год. 16 хв. повідомлено вантажовідправника про виявлення недостачі ваги вантажу -2 860 кг (а.с.69, Том 1).
13.07.2009 р. був складений акт № 1 про фактичну якість та комплектність одержаної продукції, приймання якої в порушення п.16 Інструкції № П-6 проведено без участі вантажовідправника та постачальника.
В цьому акті зазначено час початку приймання продукції -08 год. 30 хв. Однак телеграма про виклик представника виробника -вантажовідправника була направлена тільки об 11 год. 30 хв., приймання продукції до прибуття представника зупинено не було. До акта не долучена довіреність на представника громадськості - бригадира ОСОБА_3, не зазначено час видачі вантажу, стан тари -ящиків, наявність або відсутність пакувальних листів.
Як вбачається з таблиці № 1 даного акта, кількість нестачі становить 7 ящиків. Тому незрозумілою є вимога позивача про стягнення вартості нестачі 7 т.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 р. у даній справі зобов»язано позивача подати конкретизований з документальним підтвердженням розрахунок нестачі продукції на 7 000 кг, однак такий на адресу суду апеляційної інстанції не поступив.
У матеріалах справи відсутній акт приймання продукції, яка поступила в іншому вагоні № 24253304.
Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Позивач документально не довів належними та допустимими доказами факт недостачі продукції в кількості 7 000 кг.
Одна з основних засад судочинства -змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п.4 ч.3 ст.129 Конституції України), яка закріплена і в процесуальному законі, зокрема, ст.ст.43 , 33 ГПК України, не дотримана.
Колегія суддів звертає увагу на те, що в господарському процесі долучення доказів до матеріалів справи не пов"язується з особистою явкою представника в судове засідання, вказані процесуальні дії не є взаємозалежними. Кожному представленому стороною доказу судом надається оцінка згідно з ст.43 ГПК України.
Таким чином, суд першої інстанції підставно й обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
Отже, з огляду на вищевикладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві, доводи скаржника документально необгрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
1. Рішення Господарського суду Львівської області від 23.04.2012 р. у справі № 5015/824/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»- без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
4. Справу повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя М.В.Краєвська
Суддя Н.А.Галушко
Суддя Г.В.Орищин