донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
04.07.2012 р. справа №19/24пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя:Дучал Н.М.
Судді:Принцевська Н.М.
Радіонова О.О.
При секретарі Отцевич В.Ю. За участю представників сторін: від позивача - Хромов О.І., за довіреністю від відповідача 1 -не з'явився від відповідача 2 -не з'явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регионтехстрой", м. Донецьк
на рішення господарського судуДонецької області
від29.05.2012р. (підписане 01.06.2012р.)
у справі№ 19/24пд (суддя Демідова П.В.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Регионтехстрой", м. Донецьк
до 1.Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області" м.Донецьк 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф", м. Київ
про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №39/130 від 26.11.2010р., укладеного між відповідачами; визнання відсутнім права відповідача-2 на стягнення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту та процентів з позивача
Товариство з обмеженою відповідальністю "Регионтехстрой", м.Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області" м.Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф", м. Київ про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №39/130 від 26.11.2010р., укладеного між відповідачами; визнання відсутнім права відповідача-2 на стягнення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту та процентів з позивача.
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Регионтехстрой" посилалося на невідповідність кредитного договору №15-93/02-5529/07 від 10.12.2007р., право вимоги за яким відступлено відповідно до договору відступлення права вимоги №39/130 від 26.11.2010р., нормам чинного законодавства, зокрема, ст.1056-1 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим вважає, що договір цесії повинен бути визнаний недійсним.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.06.2011р. провадження по справі №19/24пд зупинялося до закінчення апеляційного провадження з перегляду рішення господарського суду Донецької області від 18.05.2011р. по справі №19/19пд за позовом ТОВ «Регионтехстрой»до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області" м.Донецьк, Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф", м. Київ про визнання недійсним кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/02-5529/07 від 10.12.2007р.
Ухвалою господарського суду від 21.05.2012р. провадження у справі №19/24пд поновлено.
Рішенням господарського суду Донецької області від 29.05.2012р. у справі №19/24пд в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Регионтехстрой", м. Донецьк до Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії „Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області", м. Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Ізі Лайф", м.Київ про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №39/130 від 26.11.2010р., укладеного між відповідачами, та визнання відсутнім права відповідача-2 на стягнення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту та процентів з позивача, відмовлено повністю.
Рішення господарського суду мотивоване недоведеністю та необґрунтованістю позовних вимог; відсутністю законодавчих підстав для визнання недійсним договору відступлення права вимоги №39/130 від 26.11.2010р. та визнання відсутнім права відповідача-2 на стягнення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту та процентів з позивача.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Регионтехстрой", м. Донецьк, не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 29.05.2012р. у справі №19/24пд та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ „Регионтехстрой".
В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на доводи, аналогічні тим, що викладені ним у позовній заяві.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю „Регионтехстрой" надійшло клопотання від 26.06.2012р. про зупинення провадження по справі №19/24пд до розгляду справи №5006/2/48/2012. В підставу зупинення позивачем покладено наявність в провадженні господарського суду Донецької області справи №5006/2/48/2012 за позовом ТОВ „Регионтехстрой" про визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії №15-93/02-5529/07. Зазначено, що предметом позовних вимог за справою №19/24пд є визнання недійсним договору відступлення права вимоги №39/130 від 26.11.2010р. предметом якого є передача прав вимоги за договором про відкриття кредитної лінії №15-93/02-5529/07, отже, вважає, що розгляд справи №5006/2/48/2012 може суттєво вплинути на результат розгляду справи №19/24пд. На підтвердження викладеного, до клопотання позивачем додано копію ухвали господарського суду Донецької області від 06.06.2012р. про порушення провадження у справі №5006/2/48/2012.
Подане відповідачем клопотання залишене апеляційним судом без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.
Позивачем не обґрунтовано неможливості розгляду даної справи до вирішення господарським судом Донецької області справи №5006/2/48/2012 про визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії №15-93/02-5529/07. Крім того, позивачем вже не вперше оскаржується зазначений кредитний договір. На сьогоднішній день договір про відкриття кредитної лінії №15-93/02-5529/07 є чинним.
Проаналізувавши предмети та підстави позовів у справі №19/24пд та справі №5006/2/48/2012 суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наявність спору з господарської справи №5006/2/48/2012 про визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії №15-93/02-5529/07, жодним чином не перешкоджає апеляційному господарському суду на підставі наявних доказів самостійно встановити в процесі розгляду даної справи наявність чи відсутність підстав для визнання недійсним договору відступлення права вимоги №39/130 від 26.11.2010р., укладеного між відповідачами, та визнання відсутнім права ТОВ "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" на стягнення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту та процентів з позивача, і в залежності від встановленого вирішити спір.
Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області", м.Донецьк проти апеляційних вимог заперечило з підстав, викладених у відзиві від 03.07.2012р. на апеляційну скаргу, вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Наполягає, що позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували той факт, що кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії, а також договір відступлення права вимоги суперечать нормам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; не довів відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності будь-якої з осіб, які вчиняли правочини; відсутність вільного волевиявлення та невідповідність його внутрішній волі учасників правочинів; не спрямованість будь-якої зі сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених правочинами. Просить відмовити ТОВ «Регионтехстрой»в задоволенні вимог апеляційної скарги в повному обсязі.
Відповідачі не скористались правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Ухвалою суду сторони не зобов'язувалися забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, тому згідно зі ст. 75, 99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.
Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.
У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст.ст. 42, ст.43 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.
10 грудня 2007р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), (Банк, правонаступником якого є відповідач 1), в особі заступника голови правління Промінвестбанку - начальника філії „Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області" - представника Промінвестбанку в Донецькій області, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Регионтехстрой" (Позичальник) був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії №15-93/02-5529/07.
Відповідно до п.1.1 договору, банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати з дня підписання цього договору по 30.06.2010р. -30 000 000,00 грн., з 01.07.2010р. по 31.07.2010р. -25 000 000,00 грн., з 01.08.2010р. по 31.08.2010р. -20 000 000,00 грн., з 01.09.2010р. по 31.09.2010р. -15 000 000,00 грн., з 01.10.2010р. по 31.10.2010р. -10 000 000,00 грн., з 01.11.2010р. по дату остаточного погашення, вказану в п.1.2 цього договору -5 000 000,00 грн.
Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту -29.11.2010р. або протягом 10 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги банку про повернення кредиту та сплату відсотків у випадках, вказаних в п.3.3.4 цього договору (п.1.2 договору).
Відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи з встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 13,5 % річних ( п. 2.2.договору).
У випадку порушення позичальником встановленого п.1.2 договору строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту та/або недотриманні внутрішнього графіку зменшення ліміту кредитної лінії, визначеного п.1.1 договору, позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи з відсоткової ставки у розмірі 30% річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п.п.2.2-2.3 цього договору(п. 2.5. договору).
Згідно з п.п.5.1, 5.5 договору, він набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін та діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати в повному обсязі відсотків за користування ним та повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п.5.6 договору, всі зміни та доповнення до договору вносяться за згодою сторін у письмовій формі та є невід'ємними частинами цього договору.
Кредитний договір про відкриття кредитної лінії №15-93/02-5529/07 від 10.12.2007р. підписаний повноважними представниками та скріплений печатками сторін.
З урахуванням положень п.5.6 договору, сторонами були укладені договори про внесення змін від 08.02.2008р., від 10.06.2008р., від 01.10.2008р., від 31.10.2008р.,від 28.11.2008р., від 30.12.2008р., від 30.12.2009р., від 30.04.2010р., від 30.06.2010р., від 01.07.2010р., від 01.09.2010р. за номерами 15-93/02-5529/07/1 - 15-93/02-5529/07/11, якими вносились зміни, зокрема, до п.п. 1.1, 2.2, 2.3 кредитного договору.
Так, договором про внесення змін №15-93/17-5529/07/2 від 10.06.2008р. внесені зміни до п.2.2 кредитного договору та підвищено відсоткову ставку за користування кредитом з 13,5% річних до 15,5% річних.
Договорами про внесення змін №15-93/17-5529/07/4 від 31.10.2008р., №15-93/17-5529/07/5 від 28.11.2008р., №15-93/17-5529/07/6 від 30.12.2008р., №15-93/17-5529/07/7 від 30.12.2009р., №15-93/17-5529/07/9 від 30.06.2010р., №15-93/17-5529/07/11 від 01.09.2010р. сторонами вносилися зміни, зокрема, до розділу 2 «Умови кредитування»кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/17-5529/07 від 10.12.2007р. стосовно порядку нарахування, строків сплати процентів за користування кредитом та комісійної винагороди за управління фінансовим кредитом.
Зазначені додаткові угоди про внесення змін до кредитного договору оформлені відповідно до п.5.6., підписані представниками сторін, скріплені печатками та є невід'ємними частинами кредитного договору.
26 листопада 2010р. між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(«Первісний кредитор») та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами «ІЗІ ЛАЙФ»(«Новий кредитор») укладено договір відступлення права вимоги №39/130.
В порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор передає (продає) новому кредитору належне первісному кредитору право вимоги за укладеним між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Регионтехстрой" (Боржник) кредитним договором про відкриття кредитної лінії №15-93/02-5529/07 від 10.12.2007р. разом з договорами про внесення змін до кредитного договору (перелік яких наведений в п.1.1.1 договору відступлення права вимоги).
За цим договором до Нового кредитора переходить право вимагати (замість Первісного кредитора) від Боржника належного та реального виконання наступних обов'язків: повернення грошових коштів в розмірі 30 000 000,00 грн., отриманих Божником згідно кредитного договору, укладеного між Первісним кредитором та Боржником; повернення нарахованих станом на дату укладання цього договору, процентів за користування кредитом згідно кредитного договору в сумі 10 035 632,11 грн.; повернення нарахованої, але не отриманої комісійної винагороди в сумі 26 000,00 грн.; сплати неустойки в формі та в розмірах, що визначена в кредитному договорі; інших обов'язків, встановлених кредитним договором.
За умовами п. 1.4. договору, до Нового кредитора переходять всі без винятку права та обов'язки Первісного кредитора за Кредитним договором.
З моменту зарахування у повному обсязі суми відшкодування за відступлення права вимоги за кредитним договором на рахунок Первісного кредитора, зазначений у п. 2.1.1. цього договору, до Нового кредитора переходять всі права кредитора у відношенні до Боржника, що належали до цього Первісному кредитору по кредитному договору (п. 1.7. договору).
Згідно з п.4.1, договір відступлення набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 ЦК УКраїни).
Виходячи зі змісту положень ст.ст. 11,202 Цивільного кодексу України, за своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків
Заявляючи позов про визнання недійсним договору відступлення права вимоги, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.
Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст.203 Цивільного Кодексу України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
За приписами пункту 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові ( ст. 513 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 514 вказаного кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 516 Цивільного кодексу України).
Договір відступлення права вимоги №39/130 підписаний повноважними представниками та скріплений печатками сторін.
Матеріали справи свідчать, що платіжним дорученням №148 від 26.11.2010р. ТОВ "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" перерахувало ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області" грошові кошти в сумі 40 061 632,10 грн., внаслідок чого відповідно до п.п.1.7, 2.1.1 договору відступлення права вимоги №39/130 від 26.11.2010р. до ТОВ "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" перейшли всі права кредитора у відношенні ТОВ «Регионтехстрой»за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №15-93/02-5529/07 від 10.12.2007р., в тому числі право вимагати від позичальника повернення отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту та сплати процентів, яке обумовлено в п. 1.3. договору відступлення права вимоги.
Наполягання позивача на невідповідності кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/02-5529/07 від 10.12.2007р. нормам чинного законодавства, зокрема ст. 1056-1 ЦК України, стосовно закріплення Банком в кредитному договорі свого права в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки, спростовується матеріалами справи № 19/19пд, процесуальні документи по якій наявні в матеріалах справи що розглядається.
Так, рішенням господарського суду Донецької області від 18.05.2011р., що залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.07.2011р., у справі № 19/19пд, відмовлено в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Регионтехстрой" до Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії „Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області", м. Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Ізі Лайф", м.Київ про визнання недійсним кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/02-5529/07 від 10.12.2007р., встановлено помилковість посилання позивача на невідповідність кредитного договору ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, оскільки в умовах повного врегулювання сторонами в договорі (додаткових угодах) умов зміни розміру процентної ставки, відсутні ознаки односторонньої зміни зобов'язань з ініціативи банку.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Норми статті 124 Конституції України визначають обов'язковість прийняття та виконання усіма суб'єктами судових рішень у справі №19/19пд. Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 „Совтрансавто-Холдинг" проти України", а також рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 „Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
В силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду, тому суд апеляційної інстанції вважає безсумнівними факти, встановлені судом при розгляді справи № 19/19пд.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази порушення прав позивача шляхом укладання відповідачами договору відступлення права вимоги №39/130 від 26.11.2010р.
Отже, висновок суду першої інстанції про відмову позивачеві у задоволенні позову про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №39/130 від 26.11.2010р., укладеного між відповідачами, та визнання відсутнім права відповідача-2 на стягнення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту та процентів з позивача ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи та відповідає нормам чинного законодавства України.
За таких обставин, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи Товариства з обмеженою відповідальністю „Регионтехстрой", викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим Донецький апеляційний господарський суд не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Донецької області від 29.05.2012р. (підписано 01.06.2012 р.) у справі №19/24пд.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника -Товариство з обмеженою відповідальністю "Регионтехстрой", м.Донецьк.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сума судового збору у розмірі 10,50 грн. надмірно сплаченого згідно з квитанцією № 424639-1 від 31.05.2012р., підлягає поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю "Регионтехстрой", м.Донецьк з державного бюджету.
Результати апеляційного провадження у справі №19/24пд оголошені в судовому засіданні.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регионтехстрой", м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 29.05.2012р. (підписано 01.06.2012 р.) у справі №19/24пд - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 29.05.2012р. (підписано 01.06.2012 р.) у справі №19/24пд - залишити без змін.
Повернути з Державного бюджету Товариству з обмеженою відповідальністю "Регионтехстрой", м.Донецьк 10,50грн. судового збору, надмірно сплаченого згідно квитанції № 424639-1 від 31.05.2012р.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя: Н.М.Дучал
Судді: Н.М. Принцевська
О.О. Радіонова
Надруковано 8 пр.: 2-позивачу, 3-відповідачам,1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСДО