73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36
05 липня 2012 р. Справа №5024/802/2012
Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Горголь О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом приватного акціонерного товариства "Дельта-Сервіс", м. Херсон
до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна фірма "Діаніт", м. Херсон
про визнання договору недійсним
за участі представників:
позивача - Кононов М. А., адвокат, дов. № 47 від 21.06.2012р., Ткаченко А. О., представник, дов. № б/н від 16.12.2011р.
відповідача - Кермач А. І., представник, дов. № б/н від 04.07.2012 р.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.
Позивач звернувся з позовною заявою якою просить визнати недійсним договір про надання транспортно-експедиторських послуг №ДГ-0000018 укладеного між приватним акціонерним товариством "Дельта-Сервіс" та товариством з обмеженою відповідальністю "Діаніт" 01.03.2010 року посилаючись на недосягнення сторонами у встановленому порядку та формі згоди щодо усіх істотних умов договору, оскільки недодержано вимог щодо письмової форми вказаного правочину.
Відповідач проти позивних вимог заперечує, посилаючись на те, що оспорюваний договір укладений сторонами у належній письмовій формі. Зазначає, що примірник договору викрадений у нього восени 2011 року, що підтверджується постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 18.11.2011 р.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд
Як слідує з матеріалів справи сторонами складений, підписаний без зауважень та скріплений печатками акт №ОУ-0000044 здачі-прийняття робіт (надання послуг) про те, що відповідачем надані позивачу експедиторські послуги по договору №ДГ-0000018 від 01.03.10 вартістю 181800 грн.
Позивач стверджує, що сторонами недодержано встановленої статтею 9 Закону України "Про транспортно-експедиторські послуги" письмової форми договору транспортного експедирування у зв'язку з чим не досягнуто згоди щодо істотних умов договору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на норми статей 203, 215, 218, 638 ЦК України та ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторські послуги".
Суд зазначає, що згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності зі ст.ст. 202, 205 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
В силу ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Поняття зобов'язання та підстави його виникнення встановлені ст.509 ЦК України, згідно якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Аналіз фактичних обставин справи в сукупності з наведеними нормами права свідчить про те, що між сторонами виникли господарські відносини, що породили взаємні зобов'язання, а саме: зобов'язання відповідача з надання послуг експедирування позивачу та зобов'язання позивача оплатити послуги відповідача.
До спірних правовідносин підлягають застосуванню положення діючого законодавства щодо взаємовідносин надання послуг та послуг експедирування зокрема. Так, у відповідності зі ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
При цьому статтею 930 ЦК України та ч. 2 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторські послуги" встановлено, що договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Статтею 215 ЦК України передбачено підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
В якості підстав визнання договору недійсним позивач вказує на невідповідність його положенням ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторські послуги" та вимогам Цивільного кодексу України.
Суд зазначає, що згідно частини 1 статті 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
У постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначено, що порушення вимог закону щодо укладення правочину в письмовій формі є підставою для визнання його недійсним лише в разі, коли це прямо передбачено законом, зокрема статтями 547, 719, 981, 1055, 1059, 1107, 1118 ЦК тощо.
Суд зазначає, що ані Цивільним кодексом України ані Законом України "Про транспортно-експедиторські послуги" не передбачено, що порушення вимог закону щодо укладення договору транспортного експедирування в письмовій формі тягне його недійсність.
Інших обставин, які можуть бути підставою для визнання оспорюваного договору недійсним позивачем не вказано.
За таких обставин в задоволенні позову має бути відмовлено.
Судові витрати покладаються на позивача.
Позивачу має бути повернуто з державного бюджету 21 грн. надлишково сплаченого судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні позову відмовити.
2. Повернути приватному акціонерному товариству "Дельта-Сервіс" (Острівське шосе, буд. 2-А, м. Херсон, ід. код 32125866) з державного бюджету 21 (двадцять одну) грн. судового збору сплаченого за квитанцією №01-916766/С від 01 червня 2012 року, у зв'язку із зайвою сплатою. Квитанція №01-916766/С від 01 червня 2012 року знаходиться в матеріалах справи.
Повне рішення складено 09.07.2012 р.
Суддя Л.І. Александрова