Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
09 липня 2012 р. Справа № 2а/0570/7683/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 10 год. 30 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Голубової Л.Б.
при секретарі
за участі секретаря судового засідання Барабаш Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Донецького міського центру зайнятості - робочого органу
виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового
державного соціального страхування України на випадок
безробіття
до ОСОБА_1
про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у
сумі 3400,31 гривень
за участі:
від позивача: ОСОБА_2, за дов. від 06 січня 2012 року № 01-68/06,
від відповідача: не з'явився
Донецький міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - позивач, Центр зайнятості) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у сумі 4400,31 гривень. Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що на порушення положень статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», відповідачем не було своєчасно подано відомостей про обставини, що впливають на умови виплати йому забезпечення та надання соціальних послуг. Листом від 23 квітня 2012 року позивач попередив відповідача про необхідність повернення в добровільному порядку незаконно отриманої допомоги по безробіттю у сумі 5800,31 гривень. Відповідачем було сплачено 2400 гривень, таким чином до сплати залишилось 3400,31 гривень. З огляду на що позивач звернувся до суду з вимогами щодо стягнення зазначеної суми.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, заперечень до суду не надав, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-
ОСОБА_1 08 липня 2011 року звернувся до Донецького міського центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного (а.с. 6).
Відповідачу з 08 липня 2011 року надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю, 21 березня 2012 року був знятий з обліку, на підтвердження в матеріалах справи міститься копія персональної картки безробітного ОСОБА_1 (а.с. 5).
У заяві про надання статусу безробітного ОСОБА_1 зазначив, зокрема, що у разі неповідомлення про отримання будь-якого доходу в період перебування на обліку в службі зайнятості зобов'язується добровільно повернути зайво виплачене йому матеріальне забезпечення на випадок безробіття (а.с. 6).
В результаті розслідування позивачем страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» згідно з актом № 63д від 20 березня 2012 року (а.с. 7) встановлено, що відповідач в період перебування на обліку в Центрі зайнятості працював у товаристві з обмеженою відповідальністю «АКВІЛОН» з 28 вересня 2011 року по 30 вересня 2011 року згідно договору надання послуг від 28 вересня 2011 року та акту виконаних робіт від 28 вересня 2011 року, що підтверджується відповіддю ТОВ «АКВІЛОН» від 12 березня 2012 року № 35, договором на виконання робіт від 28 вересня 2011 року та актом передачі виконаних робіт від 28 вересня 2011 року (а.с. 8, 9, 10).
Таким чином, відповідач незаконно отримав допомогу по безробіттю за період з 28 вересня 2011 року по 06 березня 2012 року.
Про вказані обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю, він Центр зайнятості не повідомляв.
Отже, Центром зайнятості відповідачу за період з 28 вересня 2011 року по 6 березня 2012 року безпідставно виплачено допомогу по безробіттю у сумі 5800,31 гривень, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про матеріальне забезпечення, виплачене ОСОБА_1 (а.с. 14).
Заступником директора Донецького міського центру зайнятості 23 квітня 2012 року був прийнятий наказ № 191 про направлення ОСОБА_1 листа щодо повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю за період з 28 вересня 2011 року по 6 березня 2012 року у сумі 5800,31 гривень (а.с. 11).
Позивачем на адресу відповідача направлено лист № 08-09/985 від 23 квітня 2012 року з пропозицією добровільного повернення незаконно отриманої ним допомоги по безробіттю в сумі 5800,31 гривень, який був отриманий відповідачем 7 травня 2012 року (а.с. 12, 13).
Відповідачем було частково сплачено зазначену у листі суму у розмірі 1400 гривень, що підтверджується квитанцією банку від 17 травня 2012 року (а.с. 15).
Таким чином, несплачена відповідачем сума незаконно отриманої допомоги по безробіттю складає 4400,31 гривень.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року №803-XII безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Частина 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обов'язок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Статтею 1 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.
Відповідач своєчасно не повідомив Донецький міський центр зайнятості про те, що протягом перебування на обліку як безробітний він працював у товаристві з обмеженою відповідальністю «АКВІЛОН» з 28 вересня 2011 року по 30 вересня 2011 року згідно з договором на виконання робіт від 28 вересня 2011 року (а.с. 9). Внаслідок цього йому було безпідставно виплачено допомогу по безробіттю за період з 28 вересня 2011 року по 6 березня 2012 року у сумі 5800,31 гривень, на підтвердження цього в матеріалах справи є довідка про виплачене матеріальне забезпечення ОСОБА_1 (а.с. 14).
Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі, зокрема, працевлаштування безробітного; призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.
Частиною 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно з підпунктом 1 пункту 5.5 розділу 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. № 307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 р. за № 915/5136, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).
Якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин, як визначено пунктом 6.14 розділу 6 вказаного Порядку.
Відповідно до пункту 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 р. № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 р. № 7-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 р. за № 232/16248, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
На момент розгляду справи незаконно отримана допомога по безробіттю у сумі 3400,31 гривень не була повернута відповідачем.
Статтею 39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
З огляду на зазначене та керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», та на підставі статей 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у сумі 3400,31 гривень - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (83054, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 3400 (три тисячі чотириста) гривень 31 копійки.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її повний текст у судовому засіданні 09 липня 2012 року в присутності представника позивача.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Голубова Л.Б.